Ухвала суду № 50385020, 15.09.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/2764/15-ц Номер провадження 22-ц/775/597/2015

Єдиний унікальний номер 243/2764/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/597/2015

головуючий в I інстанції Старовецький В.І.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 27

_________________

У Х В А Л А

Іменем України

09 вересня 2015 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.

Суддів Курило В.П.,Постолової В.Г.

при секретарі судового засідання Баранові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про стягнення грошових коштів за банківським вкладом, в якій подана апеляційна скарга публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» /надалі Банк/ з вимогами про стягнення заборгованих грошових коштів за банківськими вкладами в розмірі 109000,00 грн.

23 квітня 2015 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила стягнути з Банку суму заборгованості за вирахуванням сплачених сум в загальному розмірі 101625,00 грн.

Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

В апеляційній скарзі представник Банку просив скасувати рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, вказуючи, що суд не врахував законодавства чинного на час розгляду справи, щодо введення обмеження у видачі готівкових коштів в іноземній валюті, також умов договорів банківських вкладів укладених між Банком та позивачем щодо застосування обмежень до деяких операцій. Також доводом апеляційної скарги зазначено те, що вкладник ОСОБА_1 отримала грошові кошти в межах гарантованої суми від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у передбачений строк після відкликання банківської ліцензії не заявила про свої вимоги до Банку.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, за відсутності представника Банку, повідомленого про час та місце судового засідання належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між Банком та ОСОБА_1 було укладено п'ять договорів банківського вкладу, предметом яких було розміщення вкладу в національній валюті України на певний строк, та строки вкладу по яких закінчилися, однак Банком не сплачена ОСОБА_1 сума вкладів і нарахованих відсотків у розмірі 301625,46грн. Частина цих коштів в розмірі 200000,00грн. була відшкодована ОСОБА_1 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, решта коштів стягнуто судом на користь вкладника з Банку.

З висновками суду щодо наявності підстав для стягнення заборгованості по вкладах можна погодитися, оскільки вони ґрунтуються на обставинах встановлених в судовому засіданні, та суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального закону.

Так суд обґрунтовано виходив з того, що прововідношення з приводу депозитних вкладів регулюються Цивільним кодексом України /надалі ЦК України/ та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Та правовою формою щодо оформлення відносин сторін є договір, та відповідно до положень частини 1 статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За загальним правилом договірне зобов'язання повинне виконуватись відповідно до тих умов, які сторони визначили при укладення договору.

Так, відповідно до умов Договорів банківських вкладів Банк не повернув суму вкладів з процентами нарахованими на момент закінчення строків по вкладах в розмірі 301625,46грн. та обставини з приводу наявності договорів банківського вкладу та розміру несплачених Банком за цими договорами коштів фактично сторонами не оспорювались також зазначені обставини підтверджено письмовими поясненнями сторін.

Разом з тим, згідно з постановою правління Національного банку України від 19 березня 2015 року N 188 банківська ліцензія ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відкликана та прийнято рішення про ліквідацію даного банку.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року N 63 відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" /надалі Закон/ розпочато процедуру ліквідації Банку з 20 березня 2015 року та призначено уповноважену особу на ліквідацію Банку.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні правовідносини регулюються Законом, так як відкликання ліцензії ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та прийняття рішення про ліквідацію банку прийнято 20 березня 2015 року, тобто у період дії цього Закону.

Так, процедура повернення вкладу у разі ліквідації банку встановлена спеціальним Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", за положеннями якого з дня призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, припиняються всі повноваження органів управління банку та наступають наслідки, встановлені ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує перелік вимог кредиторів, після чого задоволення цих вимог здійснюється в порядку черговості, встановленої ст. 52 вказаного Закону. Зокрема, вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, погашаються у четверту чергу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно з ч. 1 ст. 26 зазначеного Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

11 лютого 2015 року та 31 березня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_1 було перераховано 200000,00 грн. у зв'язку із здійсненням процедури ліквідації Банку.

25 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із листом вимогою щодо виплати їй заборгованості у розмірі 109000,00 грн., з яких Банком не повернуто 101625,00 грн. - сума неповернутого грошового вкладу та нарахованих відсотків.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Відповідно до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року N 2, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року N 1581/21893), а саме: п. 4.31 розділу V "Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації", де зазначено, що у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог не частіше ніж раз на квартал на підставі, зокрема рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1061 ЦК України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Застосування Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, ніяким чином не перешкоджає вкладнику звернутися до суду за захистом порушеного права та вимагати стягнення сум, які йому не повернуті за системою гарантування, виходячи із наведених норм ЦК України та умов договорів банківського вкладу.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду є вичерпними, зроблені у відповідності та на підставі матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, та за таких обставин з підстав передбачених статтею 308 ЦПК України, колегія апеляційного суду вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відхилити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: