Ухвала суду № 50351960, 02.04.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 639/2458/15-к Головуючий 1-ї інстанції

Провадження № 11-СС/790/505/15 ОСОБА_1

Категорія: ст.ст. 177, 178 КПК України Доповідач: Меркулова Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Меркулової Т.В.,

суддів - Виноградової О.М., Яковлевої В.С.,

при секретарі - Серпухової О.В.,

за участю прокурора - Болгової Н.Є.,

-«- захисника - ОСОБА_2,

-«- потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2015 року, якою у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, тобто 24360 гривень (двадцять чотири триста шістдесят гривень) 00 коп., -

В С Т А Н О В И Л А :

Старший слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про надання дозволу на затримання особи з метою приводу для участі у розгляді зазначеного клопотання стосовно ОСОБА_4

Клопотання вмотивовано тим, що ОСОБА_4 маючи не зняту та не погашену судимість, за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, під час випробувального строку, скоїв нове кримінальне правопорушення при наступних обставинах: у середині листопада 2013 року ОСОБА_4 познайомившись з ОСОБА_3, діючи умисно, із корисливих намірів, зловживаючи довірою, під видом узяття в оренду із правом викупу автомобіля останнього, 11.11.2013 року підписав з ОСОБА_3 договір оренди автомобіля НОМЕР_1, за яким повинен був сплачувати 150 грн за кожну календарну добу. Після оплати на протязі двох місяців, ОСОБА_4 перестав виконувати умови договору. На підставі довіреності, нібито від імені ОСОБА_3, яка була засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5 та здобута при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_4 продав цей автомобіль ОСОБА_6 за 5000 доларів США, останній 17.12.2013 року продав автомобіль ОСОБА_7 за 5200 доларів США.

Продовжуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, із корисних намірів, ОСОБА_4 у жовтні 2013 року через малознайомого ОСОБА_8, з метою узяття у оренду автомобіль марки «Рено-Кенго», д.з. АО 0717 АЕ, звернувся до ОСОБА_9, яка розпоряджалася зазначеним автомобілем на підставі довіреності, виданої на її імя його власником ОСОБА_10

Уклавши з ОСОБА_9 усну угоду на право користування вказаним автомобілем, а також його ремонту, ОСОБА_4 розпочав ним користуватися. Однак, заздалегідь не бажаючи виконувати умови укладеного договору, з початку ОСОБА_4 періодично дзвонив ОСОБА_9 та розповідав їй про хід здійснення ремонту її автомобіля, тим самим увійшов до неї у довіру, однак через деякий час перестав відповідати на телефонні дзвінки та уникав зустрічі із ОСОБА_9

У період часу з жовтня 2013 року до 19.02.2014 року ОСОБА_4 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, продав за 6000 доларів США автомобіль марки «Рено-Кенго», д.з. АО 0717 АЕ гр. ОСОБА_11, надавши останній довіреність на право розпорядження зазначеним автомобілем, вписану нібито від імені власника вказаного автомобіля ОСОБА_10

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що перебуваючи на волі ОСОБА_4, переховувався від органів досудового розслідування.

26 березня 2015 року слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова задовольнив клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, але з визначенням застави.

З таким рішенням суду не погодився захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2015 року, скасувати, а відносно її підзахисного обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Вважаючи вказану ухвалу необґрунтованою та незаконною. Вказуючи, що розглянувши матеріали клопотання слідчий суддя його задовольнив з формальних підстав, посилаючись на ст. 177 КПК України. Під час розгляду клопотання слідчий та прокурор не змогли переконливо довести що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним та необхідним, а більш мякі запобіжні заходи не можуть усунути зазначені ризи. Слідчий суддя неналежним чином вивчив особу затриманого, наявність реєстрації, але мешкання не за місцем реєстрації не є протиправною злочинною дією, її підзахисний тривалий час робив неофіційно, а останній час був оформлений офіційно, тільки не м. Харкові, а за місцем проживання батьків м. Семенівка Чернігівська область, надсилаючи зароблені грошові кошти дружині, для забезпечення їх спільних дітей, таким чином у її підзахисного встановлені міцні соціальні звязки, те, що він розшукується робітниками міліції не знав, а дізнався лише 25.02.2015 року й сам прийшов до РВ для зясування обставин. Крім цього під час судового розгляду клопотання слідчого, ОСОБА_4 пояснив, що в разі необхідності, та якщо суд зобовяже його не покидати межі м. Харкова й мешкати в м. Харкові, він має місце мешкання, це адреса постійного мешкання його дружини та їх спільних дітей.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_2, яка наполягала на задоволенні її вимог в апеляційній скарзі; думку прокурора та потерпілого, які вважали ухвалу слідчого судді законною; вивчивши судові матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді клопотання слідчого слідчим суддею було встановлено, що 11.02.2014 року та 20.02.2014 року в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження № 12014220500000277, за факто незаконного заволодіння шахрайським шляхом автомобілями ОСОБА_3, ОСОБА_9 05.08.2014 року слідчим СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області складено повідомлення про підозру ОСОБА_4В, у вчиненні зазначених злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України та того ж дня направлено поштовим відправленням за місцем реєстрації ОСОБА_4, але на неодноразові виклики слідчого останній не зявлявся, допитані свідки, родичі вказують, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації ніколи не проживав, місцезнаходження його їм не відоме, тому слідчому вжитими заходами встановити місцезнаходження ОСОБА_4 не надалось можливим. З цього приводу ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.08.2014 року, 18.03.2015 року надавались дозволи на затримання ОСОБА_4 з метою приводу останнього до суду, для участі у розгляді клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З показань ОСОБА_4 встановлено, що він фактично був затриманий 25.03.2015 року о 13-00 год в смт. Семенівка, Чернігівської області на підставі вищезазначеної ухвали судді від 18.03.2015 року, також вбачається, що він обізнаний у змісті підозри.

Обставини клопотання підтверджені наданими суду доказами витягом з кримінального провадження; протоколами допиту потерпілих, свідків, інших документів, частково з показань самого ОСОБА_4, наданих в судовому засіданні, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, його особу і тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, а також те, що він раніше засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що свідчить про стійку настанову у ОСОБА_4 на вчинення корисливих злочинів за схожою злочинною схемою, та йому було призначено покарання на підставі ст. 75 КК України, тобто він підозрюється у вчиненні злочину під час іспитового строку, слідчий суддя вірно дійшов до висновку про те, що застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні; продовження кримінального правопорушення в якому підозрюється, обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, те що він ніде не працює, законних джерел заробітку не має, непрацездатних батьків на утриманні не має, нерухомості та транспортних засобів у власності не має, одружений, має двох неповнолітніх дітей, але фактично з ними більш ніж протягом року не проживає. Тому слідчий суддя задовольнив клопотання старшого слідчого Жовтневого РВ, та застосував відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 травня 2015 року, але з визначенням застави.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді законна та обгрунтована, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 березня 2015 року, якою у відношенні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, тобто 24 360 гривень (двадцять чотири тисячі тримаста шістдесят гривень) 00 коп. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді -