Рішення № 5034911, 13.10.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.09 Справа№ 11/182

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнік Фарма”, м.Новоград-Волинський

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Ерго”, с.Малехів Львівської області

Про стягнення 16888,71грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Самойленко-предст.доручення № 658 від 31.08.2009року

Від відповідача: не з’явився

Стороні, яка бере участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема її право заявляти відвід.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнік Фарма” про стягнення із ТОВ НВП „Ерго” 16888,71грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.10.2009року.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності позивача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору поставки від 03.03.2006року позивач (постачальник за договором) зобов’язався передати (поставляти) у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а відповідач (покупець за договором) –прийняти та оплатити за нього певні грошові суми.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується вибутковими накладними:

- № 270 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн.;

- № 271 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн;

- № 272 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн;

- № 273 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн.

Загальна вартість поставлено товару становить 22075,20грн.

Відповідно до п.п.8.1 договору відстрочка оплати за кожну партію товару становить 90 календарних днів, починаючи з дати, вказаної в накладній.

Відповідач зобов’язався оплатити товар за ціною встановленою в товарно-транспортній накладній після його прийняття.

Оскільки, вартість товару не була повністю оплачена, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, яка станом на 10.09.2009року складала 16888,71грн., про що сторони склали акт звірки розрахунків.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

03.03.2006року сторони уклали договір поставки на підставі якого позивач здійснював поставку відповідно до вибуткових накладних.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставив відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений строк.

Факт поставки позивачем товару підтверджений накладними:

- № 270 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн.;

- № 271 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн;

- № 272 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн;

- № 273 від 13 грудня 2006року на суму 5518,80грн.

копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до п.п.8.1 договору відстрочка оплати за кожну партію товару становить 90 календарних днів, починаючи з дати, вказаної в накладній.

З огляду на те, що відповідач за отриманий товар не розрахувався вчасно, а термін оплати сплив, позивач звернувся до господарського суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, яка на момент подання позову складала 16888,71грн.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП „Ерго”, вул. Коновальця, 31б, с.Малехів Львівської області (код ЄДРПОУ 22356269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнік Фарма”, вул. Пушкіна, 9, м.Новоград-Волинський (код ЄДРПОУ 30600896) 16888,71грн. основного боргу, 168,90грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

за позовною заявою Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Фенич Ганни Петрівни, смт.Щирець

про стягнення штрафу та пені в розмірі 3 980, 00 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі Ю.Качур

Представники

Від позивача: Оленюк С.Л. - представник (довіреність № 13/08-1470 від 18.09.2008р.)

Від відповідача : не з'явився

Суть спору: Позов заявлено Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Інтермаркет", м.Львів про стягення 300, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 13.08.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 15.09.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 15.09.2009 року та від 24.09.2009 року.

Представнику позивача роз’яснювались його права згідно ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2009 року № 12 за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції та відповідача накладено штраф у розмірі 2 000, 00 грн., які останній мав сплатити в період з 18.03.2009р. по 18.05.2009р.. Однак, відповідач штраф не сплатив, відтак, позивач нарахував йому пеню в розмірі 1 980, 00 грн. Просить позов задоволити.

В судові засідання відповідач явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, докази погашення заборгованості не долучив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені у ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2009 року № 12 визнано, що фізична особа-підприємець Фенич Ганна Петрівна вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені строки. Крім того, за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 2 000, 00 грн.

Рішення № 16 та повідомлення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2009 року № 13/05-330 отримані відповідачем 17.03.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1850000. Таким чином, відповідач, згідно з нормами Закону, повинен був сплатити штраф у двомісячний термін, тобто, до 18.05.2009 року.

Проте, відповідач у встановлений строк не сплатив штраф, не надіслав документів, що підтверджують сплату штрафу. Рішення про накладення на відповідача штрафу відповідачем не оскаржувалось, із заявами про відстрочення чи розстрочення сплати штрафу відповідач до позивача не звертався. За таких обставин, у зв'язку з простроченням сплати штрафу, позивач, починаючи з 19.05.2009 року нараховував відповідачу пеню, яка станом на 23.07.2009 року, склала 1 980, 00 грн.

Відповідно до п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно зі ст.56 Закону, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

У відповідності до п.2 ст.62 Закону перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.

Доказів, щодо існування підстав, які б звільняли відповідача від сплати накладеного позивачем штрафу суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати слід покласти на відповідача, згідно зі ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Фенич Ганни Петрівни (81100, Львівська область, м.Пустомити, ву.Д.Дяченко, 4/12, ідентифікаційний код 20017403643) в дохід Державного бюджету України 2 000, 00 грн. штрафу, 1 980, 00 грн. пені, 102, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя