Рішення № 5033479, 07.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/39(28/98)

07.10.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Парфюм"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С"

про

стягнення 109 908,81грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

від позивача Кільян А.М.- дов. № б/н від 05.01.09 року

від відповідача Герич М.В.- дов. № б/н від 04.04.09 року

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Донецької області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа Парфюм” до товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С”про стягнення боргу в сумі 109’908, 81 грн. за невиконання договору поставки №01/12 від 05.12.2007.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.05.2009 матеріали справи № 28/98 надіслано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Гарт-С”місто Київ, площа Спортивна, 3.

Супровідним листом від 01.06.09 №28/98 Господарський суд Донецької області на виконання вказаної ухвали скерував матеріали справи в адресу Господарського суду міста Києва.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва від 09.06.09 матеріали справа № 28/98 передана на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

10.06.09 ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято матеріали справи № 28/98 до свого провадження суддею Курдельчуком І.Д. та присвоєно їм №13/39(28/98), витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.06.09.

У судовому засіданні 12.08.09 представником позивача надано заяву про зменшення позовних вимог, зменшивши суму стягнення на суму нереалізованої продукції –1051,06 грн.

Розгляд справи неодноразово ухвали від 16.07.09, 12.08.09, 09.09.09, 30.09.09 був відкладений у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків покладених на сторони ухвалами господарського суду, зокрема, відповідачем.

16.07.09 ухвалою Господарського суду міста Києва № 13/39 (28/98) продовджений строк вирішення спору за клопотанням сторін.

В ході розгляду справи на виконання вимог ухвали суду сторонами проведено інвентаризацію залишків поставленого позивачем товару, за наслідками якої складені двосторонні акти підписані представниками сторін згідно до яких зафіксовано відсутність товару на складах відповідача на суму 84231,76грн. і наявність не придатного для реалізації товару на суму 25677,05грн.

07.10.09 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем та відповідачем складено акти про відсутність залишку товару на складах відповідача, якій підлягає реалізації та просив стягнути з відповідача 109 908,81 грн.( у тому числі 84231,76 - основного боргу та 25677,05грн. –збитків), крім того просив суд залучити до матеріалів справи вищезазначені акти. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти поставки товару на 109 908,81 грн. та не заперечував проти заборгованості у сумі 84231, 76 грн. за реалізований товар.

В частині позовних вимог на суму 25677,05 грн. вказав, що ці вимоги необґрунтовані оскільки ні ким не встановлено не належну якість товару який залишився у власності відповідача і не був ним реалізований, а за нереалізований товар відповідач, згідно до договору не повинен платити.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

05.12.2007 р. між сторонами укладено договір поставки № 01/12 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов’язувався поставити, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити товари на умовах відстрочки платежу, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3 Договору предметом поставки є товари, визначені родовими ознаками, які зазначаються у Специфікації до договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється позивачем на склад відповідача.

Відповідно до п. 4.11 договору у разі виявлення покупцем некомплектності або неякісності товару, покупець має право повернути вказаний товар протягом 14 днів.

Згідно п. 5.3 Договору ціна товару, що поставляється, остаточно узгоджується сторонами та вказується в Специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

Пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем через 30 днів після його реалізації.

Відповідно до п.6.1.3. Договору, відповідач зобов’язується, в підтвердження факту реалізації кожні 7 днів надавати позивачу звіти про реалізацію.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 124305, 66 грн., що підтверджується видатково –прибутковими накладними (копії залучені до матеріалів справи).

Проте, вартість отриманого товару відповідачем оплачена частково, відповідачем перераховано на рахунок позивача 10 000 грн. та зарахована заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Парфюм" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарт - С" на суму 4396,85.

Таким чином станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 109908,81 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 05.06.09. та двосторонньо підписаними актами інвентаризації проведеної 09.09.09, копії яких належним чином засвідчені наявні у матеріалах справи. Під час проведення інвентаризації виявлено залишки товару на загальну суму 25677,05 грн., які не підлягають реалізації, іншого товару на суму 84231, 76 грн. не виявлено.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про те, що товар на суму 84231,76 є реалізованим і має бути оплачений позивачу.

Щодо залишку товару на суму 25677,05 грн. не придатного для реалізації слід зазначити, що даний товар втратив придатність (не придатний для подальшої реалізації внаслідок пошкодження упаковки - втрата товарного виду та/або закінчення строку реалізації/зберігання/ користування) будучи власністю відповідача і у його розпорядженні.

Відповідачем не надані докази поставки товару неналежної якості, неналежного маркування або у пошкодженій тарі/упаковці (4.1, 4.4, 4.5, 4.7).

Під час виконання договору відповідач отримавши останню партію товару у власність 07.03.08 протягом 15 місяців (безпосередньо до дня пред'явлення позову 09.06.09 і у подальшому) не повернув товар (4.11) і не заявляв про його повернення. З урахуванням терміну придатності мах.шість місяців (4.12) відповідач втратив і можливість і право повернення товару, притримання розрахунків.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарським судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.6.1.1.), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не вчасно не повернув і за нього не розрахувався, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 84231, 76 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 84231, 76 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

В зв’язку з непридатністю для реалізації товару на загальну суму 25677,05 грн. з вини відповідача і ця сума підлягає стягненню з останнього.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С" (01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 24654657), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Парфюм" (65014, м. Одеса, вул. Базарна, 3/5, код ЄДРПОУ 32416789) 84231 (вісімдесят чотири тисячі двісті тридцять одна) грн. 76 коп. основного боргу, 25677 (двадцять п’ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 05 коп. –збитків, 1099 (одна тисяча дев’яносто дев’ять) грн. 09 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

І.Д. Курдельчук

дата підписання 12.10.09