Ухвала суду № 50325014, 10.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8084/15 Справа № 199/11062/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Сенчишин Ф. М. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Каратаєвої Л.О.

при секретарі Левцунову І.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_4 на дії органу державної виконавчої служби в особі державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Лукянова А.М. та в особі начальника Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Шевченка С.І. про визнання незаконними дій та бездіяльності, визнання незаконною та скасування постанови,

встановила:

ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року, де ставить питання про її скасування, посилаючись на те, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2015 року постановою державного виконавця Амур- Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Лук'янова А.М. відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/199/777/15, виданого 03.04.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про вселення ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1, та реєстрацію його за вказаною адресою. Даною постановою боржнику запропоновано добровільно виконати рішення суду у семиденний строк.

Копію даної постанови супровідним листом під 03.04.2015 року направлено боржнику ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2. Як слідує зі змісту виданого судом виконавчого листа, в ньому вказана така ж адреса. Таким чином у відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження /а.с. 14/.

15 квітня 2015 року держаним виконавцем направлено на адресу стягувача та боржника повідомлення про час, дату та місце вчинення примусових виконавчих дій 22 квітня 2015 року о 14.00 годині /а.с. 16/.

Постановою державного виконавця від 15 квітня 2015 року залучені до участі в проведенні виконавчих дій співробітники Амур-Нижньодніпровського PB ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»/а.с. 18/.

Згідно акту державного виконавця від 22.04.2015 року вселено ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1 - виконавчий лист виконано/а.с. 19/.

Враховуючи встановлені обставини, вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій державного виконавця, порушень прав заявника з боку державного виконавця під час вчинення ним виконавчих дій не встановлено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст.ст. 1, 11, 12, 17, 19 Закону України "Про виконавче провадження" , ст. ст. 10, 11, 57-61, 387 ЦПК ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку у задоволенні скарги, оскільки заявником не доведено порушення його прав.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відсутні докази отримання заявником постанови про відкриття виконавчого провадження, повідомлення про примусове виконання рішення, постанови про залучення співробітників Амур-Нижньодніпровського PB ДМУ ГУМВС, порушені строки відправлення постанови про відкриття виконавчого провадження, не виправлена описка в постанові про відкриття виконавчого провадження, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду та задоволення скарги, оскільки заявник не довів порушення прав заявника, які саме та яким шляхом повинні бути права поновлені.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

03 квітня 2015 року постановою державного виконавця Амур- Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за заявою ОСОБА_7 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/199/777/15, виданого 03.04.2015 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про вселення ОСОБА_7 у квартиру АДРЕСА_1, та реєстрацію його за вказаною адресою.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах",при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Згідно акту державного виконавця від 22.04.2015 року ОСОБА_7 вселений у квартиру АДРЕСА_1 /а.с. 19/.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Отже, аналізуючи зазначене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволення скарги, оскільки заявник не довів, що зазначеними діями та рішеннями державного виконавця і начальника відділу державної виконавчої служби, порушені його права чи свободи, та які саме.

Допущені судом порушення вимог норм процесуального права, на які посилається позивач, не вплинули на законність правильного по суті судового рішення.

Суд першої інстанції розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування ухвали суду.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

СУДДІ: