Ухвала суду № 50324976, 14.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6713/15 Справа № 180/3632/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Тананайська Ю. А. Доповідач - Болтунова Л.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Болтунової Л.М.

суддів - Козлова С.П., Тамакулової В.О.

при секретарі - Безрукавому Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із вказаним позовом, просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитно-заставним договором № ZPO0AN57663301 від 30 січня 2008 року в сумі 9116,86 доларів США, що еквівалентно 121801,22 грн., яка виникла станом на 22 серпня 2014 року з причини неналежного виконання відповідачем його зобов'язань щодо повернення кредитних коштів.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2015 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 січня 2008 року між ПриватБанком, правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_2 був укладений кредитно-заставний договір № ZPO0AN57663301, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 12757,66 доларів США зі сплатою 10,56 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення - 29 грудня 2015 року. Відповідно до умов укладеного договору відповідач зобов'язався щомісяця сплачувати кредит, нараховані відсотки за користування кредитними коштами, а у разі неналежного виконання зобов'язань передбачено нарахування та сплата штрафних санкцій.

15 вересня 2008 року між Приватбанком та ЗАТ «Акцент-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Акцент-банк», укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого Приватбанк здійснив відступлення права вимоги ПАТ «Акцент-банк» на отримання на свою користь від ОСОБА_2 платежів по кредиту, відсоткам, комісіям, винагородам, інших платежів, неустойки, які існують у нього відповідно до умов кредитного договору на дату укладання договору факторингу, а також тих, що виникнуть після укладання договору факторингу, до повного виконання зобов'язань позичальником.

Таким чином з моменту укладання договору факторингу право вимоги за кредитним договором № ZPO0AN57663301 від 30 січня 2008 року перейшло від ПриватБанку до ПАТ «Акцент-банк».

Вищевказана обставина щодо укладання договору факторингу, зокрема, була встановлена рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 19 червня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Акцент-банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Акцент-Банк», ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок заборгованості. Вказаним рішенням суду позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії ПАТ КБ «Приватбанк» та ПАТ «Акцент-банк» щодо неповідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні за кредитно-заставним договором № ZPO0AN57663301 від 30 січня 2008 року, нарахування відсотків, штрафних санкцій та інших платежів з 23 листопада 2009 року.

Позов ПАТ «Акцент- банк» задоволено також частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZPO0AN57663301 від 30 січня 2008 року в сумі 110815 грн. 79 коп. передано в заклад ПАТ «Акцент-Банк» предмет застави - автомобіль DAEWOO, модель: Nexia, 2007 рік випуску, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_2

Звернуто стягнення на предмет застави - вищевказаний автомобіль шляхом його продажу ПАТ «Акцент- Банк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Акцент -Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Оформлюючи відступлення права вимоги (ст. ст. 513, 514, 516, 517, 651, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України), банк і фактор не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора -ПАТ«Акцент- банк», тож до останнього перейшли права первинного кредитора у зобов'язанні в повному обсязі.

За частиною 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що укладання зазначеного договору факторингу припинило право вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 за кредитно-заставним договором № ZPO0AN57663301 від 30 січня 2008 року, тобто ПАТ КБ «Приватбанк» не є належним позивачем у даній справі, його права не порушені, а тому дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову останнього.

Зазначений висновок суду відповідає обставинам справи, узгоджується з нормами процесуального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги стосовно наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не мають правового значення для вирішення даного спору, висновків суду не спростовують.

Аналізуючи зміст рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що воно є законним, обґрунтованим і відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України, а тому апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: