Ухвала суду № 50307029, 08.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/4482/14-ц Головуючий у І інстанції Скарлать О.І.Провадження № 22-ц/780/4550/15 Доповідач у 2 інстанції Яворський М. А.Категорія 23 08.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Сушко Л.П.,

при секретарі: Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2015 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення боргу, індексу інфляції, трьох процентів, штрафних санкцій, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом у відповідності до норм ст.ст. 611, 625, 1049, 1050 ЦК України та просив стягнути з відповідача на його користь 1 918 598,16 грн, 10000,00 грн моральної шкоди та суму сплаченого судового збору.

20 січня 2015 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом направлення запитів до РАЦС Вишгородського району Київської області для отримання інформації про реєстрацію шлюбу відповідача, ВДАІ Вишгородського РВ ГУ МВС України в Київській області, Реєстраційної служби, БТІ, ДЗК, ДПІ для встановлення фактичного майна належного відповідачу, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що належне відповідачу нерухоме майно може вибути з його власності, і в подальшому, під час виконання рішення, може призвести до порушення захисту охоронюваних законом прав позивача.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 січня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою колегії суддів апеляційного суду Київської області від 21 травня 2015 року скасовано вищезазначену ухвалу та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав необґрунтованості своїх висновків щодо відсутності доказів існування реальної загрози відчуження майна відповідача.

21 травня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області закінчив розгляд вказаної справи по суті, ухваливши рішення по справі, яким позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу районного суду як незаконну та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову, посилаючись на грубе порушення судом норм процесуального права, що регулюють умови і порядок забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду вказаної заяви ОСОБА_2, судом вже вирішено питання у справі по суті позовних вимог, у зв'язку з чим відпали підстави забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Абзацом 2 п. 1 постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У разі задоволення позову, суд на підставі ст. 217 ЦПК за заявою особи, яка бере участь у справі, може вжити заходів для забезпечення виконання рішення. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 208 ч.3 ЦПК України судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, а у випадках, передбачених статтями 389-6 та 389-11 цього Кодексу, - постановленням ухвали.

Як вбачається із матеріалів справи розгляд вказаної справи у суді першої інстанції закінчився 21 травня 2015 року постановлення у справі рішення суду, а тому правових підстав для забезпечення позову після розгляду справи по суті у суду першої інстанції немає.

Таким чином, враховуючи вищевказану норму права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Тому, колегія суддів вважає ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими що не спростовують висновків викладених в ухвалі суду.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 208, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2015року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.А.Яворський

судді: Н.В.Ігнатченко

Л.П.Сушко