Ухвала суду № 5028490, 29.09.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня  2009 року   м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Семененка Я.В.

судді - Проценко О.А., Кожана М.П.

при секретарі - Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 17 червня 2008 року у справі №24/624/07-АП-3/192/08-АП за позовом Відкритого акціонерного товариства «Якимівський елеватор» до Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Якимівський елеватор» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000272302/2 від 09.08.2007р., яким позивачу визначено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 419 934,80грн,, в тому числі за основним платежем - 946 623,20грн., штрафні (фінансові) санкції - 473 311,60грн. Позивач вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийнято податковою службою з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно якого, товари вважаються експортованими платником податків в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією. Відповідач безпідставно зазначав, що факт експорту товарів не підтверджено ВМД, оскільки, на думку ДПІ, господарську операцію з експорту товару, було здійснено не ВАТ «Якимівський елеватор», а ВАТ «ДМЗ ім..Петровського».

Постановою господарського суду Запорізької області від 17 червня 2008 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Якимівський елеватор» задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Якимівському районі Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що згідно ВМД відправником/експортером зазначено ВАТ «ДМЗ ім..Петровського», а не позивача, у зв'язку з чим ВАТ «Якимівський елеватор» неправомірно скористувалося податковими пільгами при сплаті ПДВ. Тобто, ДПІ посилалась на те, що факт експорту товару позивачем не підтверджено належно оформленою ВМД, як того вимагає п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно зі ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Якимівський елеватор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2006р. Державною податковою інспекцією у Якимівському районі Запорізької області складений акт №313/23-23792434 від 19.04.2007р.

В зазначеному акті ДПІ зроблено висновок про порушення Відкритого акціонерного товариства «Якимівський елеватор» вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижене податкове зобов'язання з ПДВ за серпень 2006 року у сумі 946 834,20грн.

Згідно акту порушення полягає в тому, що ВАТ «Якимівський елеватор» не включено до складу податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень 2006р. суму ПДВ за ставкою 20% від вартості металопродукції (заготівок квадратних гарячекатаних) переданих на підставі контракту від 01.06.06р. №9 (укладеного між ВАТ «Якимівський елеватор» та фірмою «Visic Investments Limited”) фірмі «Visic Investments Limited” експортером (відправником) якої, згідно графи 2 ВМД, є ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського» у сумі 946 834,20грн. Тобто, на думку ДПІ, господарську операцію з експорту товару, було здійснено не ВАТ «Якимівський елеватор», а ВАТ «ДМЗ ім..Петровського».

За результатами перевірки та складеного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000132302/0 від 28.04.2007р., яким позивачу визначено суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1420251,30грн,, в тому числі за основним платежем - 946834,20грн., штрафні (фінансові) санкції - 473417,10грн.

В порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 211,00грн. та 105,50грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду скарги ВАТ «Якимівський елеватор» прийнято податкове повідомлення-рішення №0000272302/2 від 09.08.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1419934,80грн., в тому числі 946 623,20грн. за основним платежем та 473 311,60грн. штрафних санкцій, яке і стало предметом судового розгляду.

З результатами перегляду судового рішення колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування норм матеріального права, які регулюють підстави та порядок застосування пільг з податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій щодо експорту товарів.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт експорту товару позивачем, на виконання умов контракту, підтверджено належним чином оформленими митними вантажними деклараціями, у зв'язку з чим позивач правомірно скористався податковою пільгою при здійсненні господарських операцій щодо експорту товарів.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2006р. ВАТ «Якимівський елеватор» мало взаємовідносини з фірмою «Visic Investments Limited” Федерація Сент-Кітс і Невіс, Вест-Індія на підставі контракту №9 від 30.06.2006р., відповідно якого ВАТ «Якимівський елеватор» (Продавець) поставляє, а фірма «Visic Investments Limited” Федерація Сент-Кітс і Невіс, Вест-Індія (Покупець) отримує металопродукцію (заготівку квадратну гарячекатану).

Згідно до абзацу першому п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»% до бази оподаткування (п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються експортованими платником податків в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою вантажною декларацією.

На підтвердження господарських операцій щодо експорту товарів за контрактом №9 від 30.06.2006р. надано вантажні митні декларації:

- №110000004/6/409968 на суму 126 065,17 грн.;

- №110000004/6/409876 на суму 368 979,77 грн.;

- №110000004/6/409815 на суму 1 262 712,61 грн.;

- №110000004/6/409877 на суму 617 182, 72 грн.;

- №110000004/6/409881 на суму 2 359 230, 72 грн.

У вказаних деклараціях в графі 2 («Відправник/Експортер») зазначено ВАТ «ДМЗ ім., Петровського», м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, Україна. На зворотному боці вказаних ВМД додаткові відомості до графи 2 не наводяться.

Згідно п.п.2.1 «Порядку заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів експорту, імпорту, транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магазину безмитної торгівлі», затвердженого наказом Державної митної служби України №380 від 30.06.1998р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 1998р. за №469/2909, у графі 2 «відправник/експортер» зазначаються відомості про відправника відповідно до товаротранспортних документів.

При митному оформлені товарів за посередницькими договорами (контрактами) у графі зазначаються відомості про власника товарів. Якщо при цьому власник товарів не є відправником, то в графі зазначаються відомості про власника товарів і вчиняється запис «Див. на звороті», а на зворотному боці ВМД наводяться відомості про відправника товарів.

Згідно Податковому роз'ясненню щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезенням (експортування) товарів за межі митної території України, затверджено наказом ДПА України від 5 вересня 2002р. №418, при розгляді матеріалів та прийняття рішень щодо правомірності застосування нульової ставки податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету по операціях з вивезенням (експортування) товарів за межі митної території України повинні бути враховані особливості заповнення граф 2 та 9 вантажної митної декларації та зміст договорів (контрактів), реквізити яких зазначені в графі 44 вантажної митної декларації. Виходячи із видів контрактів, зазначених у 44 графі вантажної митної декларації, та враховуючи їх умови, слід мати на увазі, що у разі митного оформлення товарів за договорами купівлі-продажу відомості про власника товарів - експортера (платника податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки по таких операціях) повинні бути зазначені у графі 9 вантажної митної декларації. У випадках, коли вивезення товарів за межі митної території України відбувається за зовнішньоекономічними договорами купівлі-продажу, які укладені на підставі договорів комісії або доручення між резидентами України, відомості про власника товарів - платника податку на додану вартість мають бути зазначені у графі 2 вантажної митної декларації.

ВАТ «Якимівський елеватор» є власником металопродукції та стороною контракту №9 від 30.06.2006р., відповідно якого ВАТ «Якимівський елеватор» (Продавець) поставляє, а фірма «Visic Investments Limited” Федерація Сент-Кітс і Невіс, Вест-Індія (Покупець) отримує металопродукцію (заготівку квадратну гарячекатану).

Оскільки ВАТ «Якимівський елеватор» здійснювало постановку товару за контрактом, який є прямим, а не посередницьким договором, то в графі 2 ВМД було правомірно зазначено інформацію про відправника - ВАТ «ДМЗ ім..Петровського», а в графі 9 - інформацію про власника товару, що експортується - ВАТ «Якимівський елеватор».

Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано послався на вимоги Митного кодексу України, зокрема ст.ст.1, 81, 86 МК України, відповідно до яких повноваженнями щодо перевірки правильності заповнення ВМД, контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, покладено до митні органи України. Будь-яких зауважень щодо правильності оформлення ВМД, як в частині товарів, що переміщувалися через митний кордон України відповідно до контракту №9 від 30.06.2006р. так і власника цих товарів, від посадових осіб митного органу не надходило.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на неправомірність оскарженого рішення відповідача і з тих підстав, що ДПІ, вказуючи на те, що згідно ВМД вивезення товарів у митному режимі експорту здійснено іншим платником податку на додану вартість - ВАТ «ДМЗ ім..Петровського», в той же час донарахувала податкові зобов'язання ВАТ «Якимівський елеватор», як платнику податку на додану вартість, що здійснив вказану господарську операцію.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем оскаржене рішення прийнято не обґрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, тим самим відповідач порушив вимоги, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та передбачені п.3 ч.2 ст.2 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яким задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Якимівський елеватор».

Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення апелянтом окремих норм матеріального права.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 17 червня 2008 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 06.10.2009р.).

Головуючий Я.В. Семененко

Судді О.А. Проценко

М.П. Кожан