Рішення № 5025568, 11.03.2009, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

11 березня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Воробйова С.О.

при секретарі Подлєсної О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Єнукян В.Р.

представника третьої особи Пупченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Красноармійська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2009 року ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1, у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська» загинув під час виконання трудових обов'язківОСОБА_3, який був її батьком.

Відповідно до акту №32 від ІНФОРМАЦІЯ_1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, смерть її батька настала у результаті раптового викиду вугілля та газу.

Вона вважає, що загибеллю батька їй спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що смерть його була для неї несподіваною, загиблий був опорою їй у житті і загинув у віці 48 років, коли був ще у розквіті сил, він не хворів і міг би ще довго жити і це додає їй моральні страждання, оскільки вона сумує за ним, а адміністрація підприємства, на якому він працював і загинув не виконує у відношенні її родини ті обов'язки, які брала на себе.

Крім того, її моральні страждання посилюються ще через той факт, що після загибелі батька вона залишилася без суттєвої допомоги, оскільки навчається у Слов'янському Державному педагогічному університеті і відповідно навчання сплачувалося її батьком, тому вона просить стягнути з відповідача на її користь 100000грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали свої позовні вимоги.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про охорону праці» відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика, тому підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким.

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в м. Красноармійську вважає суму моральної шкоди, яку позивачка просить стягнути з відповідача занадто завищеною і спір просить розглянути на розсуд суду.

Заслухавши пояснення і доводи сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), у результаті нещасного випадку на ДП «ВК «Краснолиманська», під час виконання трудових обов'язків загинув ОСОБА_3, який був батьком позивачки (а.с.6), про що було видано відповідачем акт №32 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.8-9), згідно якого смертьОСОБА_3 настала у результаті раптового викиду вугілля та газу.

Згідно трудової книжки (а.с.18-22) загиблий ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» в період з 06.06.2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

Відповідно до протоколу засідання Урядової комісії із розслідування аварії с груповим нещасним випадком, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 на ДП «ВК «Краснолиманська», по прийому родини загиблого ОСОБА_3 від 26.05.2008 року (а.с.10-12), підприємство - відповідач зобов'язано здійснити виплату розрахункової суми дружині загиблого, вирішити питання про переведення доньки загиблого ОСОБА_1на навчання за державним замовленням та надання їй гуртожитку на час навчання; надати юридичне супроводження для відкриття приватного підприємства доньки загиблого ОСОБА_4; до річниці установити пам'ятник на могилі загиблого.

Але у протоколі засідання Урядової комісії відсутні відомості по розв'язанню соціальних проблем родини загиблого, хоча мати позивачки наполягала на включенні такого пункту (а.с.24).

Посилання відповідача, що відповідальність за шкоду заподіяну працівникові, відповідно до Закону України «Про охорону праці», повинно сплачуватися страховиком, суд вважає безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Зазначеною нормою матеріального права передбачене право члена сім'ї потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Відповідач не врахував, що позивачка не знаходилася у трудових або у будь-яких договірних відносинах з підприємством, на якому загинув її батько, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, яка заподіяна смертю батька, регулюються ч.2 ст.1168 ЦК України.

Таким чином, посилання відповідача на те, що страховик повинен відшкодувати шкоду згідно із законодавством про страхування від нещасних випадків у даному спорі є таким, що не відповідає нормам цивільного законодавства.

Суд вважає, що діями відповідача позивачці спричинені моральні страждання, пов'язанні із безповоротною втратою близької людини, відчуттям самотності, які є прямим наслідком нещасного випадку, в результаті якого загинув ОСОБА_3, працюючи у шкідливих і небезпечних умовах на вугільному підприємстві.

Страждання позивачки викликають певні зміни у її житті у зв'язку з втратою годувальника, що спонукає позивачку вирішувати матеріальні проблеми, смерть батька негативно вплинула на її психічний стан, що примушує її докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину душевних страждань позивачки, яка втратила батька і відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, виходячи з засад розумності та справедливості, на користь позивачки стягує відшкодування моральної шкоди у сумі 20000грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.23, 1168 ЦК України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/рахунку 26006301620720 в АК ПІБ м. Красноармійськ, МФО 334497, код ОКПО 31599557 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на відшкодування моральної шкоди 20000 (двадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» з р/рахунку 26006301620720 в АК ПІБ м. Красноармійськ, МФО 334497, код ОКПО 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8грн. 50коп., на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1відмовити

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана на протязі 10 днів, апеляційна скарга на протязі 20 днів до Апеляційного суду Донецької області.

Суддя: