Рішення № 50242900, 08.09.2015, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа № 222/916/15-ц

Провадження № 2/222/401/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 року Володарський районний суд Донецької області

в складі судді Доценко С.І.,

при секретарі Болбат Н.І.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт. Володарське цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій формі в розмірі по 700 гривень щомісяця на кожну дитину..

В судовому засіданні в обґрунтування свої вимог позивачка заявила, що сторони перебувають в шлюбі з 27.12.2003 року. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. Відповідач проживає окремо від сім»ї. Займається вирощуванням та продажем худоби. Постійного доходу не має. Тому вона просить суд стягнути аліменти на утримання дітей в твердій грошовій формі - по 700 гривень на кожну дитину. Саме такі кошти вважає можуть забезпечити нормальні умови для матеріального забезпечення дітей.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, залишив заяву про розгляд справи в його відсутність.

Вислухавши позивачку, дослідивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесенні рішення відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено на підставі свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що позивачка та відповідач є їх батьками. (а.с.3,5).

Позивачка та відповідач перебувають в шлюбі, який зареєстровано 27.12.2003 року за №07відділом державної реєстрації актів цивільного стану Володарського РУЮ, що підтверджено копією свідоцтва про шлюб ( а.с.4)

Згідно довідки Новокраснівської сільської ради Володарського району Донецької області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з позивачкою ( а.с.6).

Відповідно до положень ст. 51Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Із пояснень позивачки вбачається, що відповідач не працює, регулярного доходу не має, а тому , відповідно до ст. 184 СК України, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивачки про визначення розміру аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 СК України визначені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Але ж відповідно до ст.182 ч 2 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з положень п. 17 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 182 ч.2 СК України та ст. 70 ч.3 Закону України «Про виконавче провадження» розмір аліментів на утримання дитини не може бути меншим 30% прожиткового мінімуму на дитину, а максимальний розмір аліментів, які стягуються не повинен перевищувати 50 % заробітку платника.

Враховуючи встановлений Законом України « Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років 1286 грн. аліменти не можуть бути меншими 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що становить 385.80 грн. для дитини віком від 6 до 18 років.

Враховуючи, що ОСОБА_2 не працює, визначаючи максимальний можливий розмір аліментів, суд виходить з розміру середньомісячної заробітної плати по Донецькі області, встановленої Державної службою статистики України за період з січня по липень 2015 року, яка становить 3944 гривні.

При тому, що відповідно до Пленуму КМ України від 26.02.1993 року № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб», утримання аліментів проводиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Таким чином, суд за відрахуванням із середньомісячної заробітної плати ( 3944грн )єдиного соціального внеску (3,6%), що становить 141.98 гривень, податку з доходу фізичних осіб (15%), що становить 570.30гривень, та військового збору ( 1.5%), що становить 59.16гривень, виходить із встановленого розміру середнього заробітку в сумі 3172.86 гривні, визначає максимальний розмір аліментів, які можуть бути стягнуті з відповідача - 50% (доходу) не більше 1586.43гривень.

Виходячи із положень ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.10.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, яка набула чинності з 27 вересня 1991 року , згідно яких основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя , необхідних для розвитку дитини покладається на батьків дитини, та приймаючи до уваги положення ст. 141СК України , якими передбачено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини, суд вважає, що позивач щодо кожної дитини може і повинен забезпечити , не менше 50% від прожиткового мінімуму для кожної дочки , тобто (1286*50%) 643грн на кожну дитину, що разом не перевищує 50% середньомісячної заробітної плати по Донецькій області. А тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 по 643 грн. на кожну дитину щомісяця до її повноліття з встановленою ст. 184 ч.2 СК України індексацією.

При цьому, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, відповідач не надав доказів про наявність обставин, які б перешкоджали б йому сплачувати аліменти в встановленому розмірі. Суд не приймає, як доказ про наявність інших утриманців, заяву ОСОБА_2 про об'єднання позовів, тому що він не надав доказів про доходи його батьків із чого суд не має можливості, при розгляді зазначеної справи, зробити висновок про те що матеріальний стан його батьків потребує додаткової допомоги з боку сина на їх утримання.

В решті позову слід відмовити.

Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позвні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 по 643 ( шістсот сорок три) гривні на кожну дитину щомісяця до їх повноліття.

Відповідно до ст. 184ч2 СК України аліменти в твердій грошовій сумі підлягають індексації у встановленому законом порядку.

В решті позову - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 11.09.2015 року .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області м. Маріуполя через Володарський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.І. Доценко