Постанова № 50186548, 02.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа№ 910/7793/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі: Ставицькій Т.Б.

за участю представників:

від позивача: Матузко Ю.О., представник за довіреністю №02 від 12.01.2015р.;

від відповідача: не з’явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. (підписано - 08.05.2015р.)

у справі №910/7793/15-г (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Приватного підприємства “Промто Плюс”

до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”

про розірвання договору та повернення коштів в сумі 166 018,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Приватне підприємство “Промто Плюс” (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” (надалі – відповідач) про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування № 3606 від 02.10.2012 року та про повернення залишку грошових коштів у розмірі 166 018,94 грн.

Позовні вимоги умотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору на розрахунково-касове обслуговування, відповідач повинен був здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків позивача та виконувати розрахункові операції за дорученням позивача. В порушення умов договору відповідач протягом лютого-березня 2015 року не виконав платіжні вимоги позивача на загальну суму 98 918,22 грн., що позивач вважає істотним порушенням умов договору і підставою для його розірвання, а залишок коштів на рахунку поверненню позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 року порушено провадження у справі №910/7793/15-г.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г позов задоволено повністю. Розірвано договір на розрахунково-касове обслуговування № 3606 від 02.10.2012 року, укладений між Приватним підприємством “Промто Плюс” та Публічним акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит”. Зобов’язано Публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та кредит” перерахувати на рахунок Приватного підприємства “Промто Плюс” залишок грошових коштів, що станом на 13.03.2015 року складає 166 018,94 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” на користь Приватного підприємства “Промто Плюс” судовий збір в розмірі 4 538,39 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Філія “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2015р. передано апеляційну скаргу Філії "Запорізьке регіональне управління" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінаси та Кредит" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі № 910/7793/15-г для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Кропивній Л.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/7793/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2015р. апеляційну скаргу Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г прийнято до провадження, а її судовий розгляд призначено на 19.08.2015р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2015 року відкладено розгляд справи на 02.09.2015р. у зв’язку з неявкою представників відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. у зв’язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, здійснено заміну у складі колегії суддів у даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Смірнової Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 р. прийнято апеляційну скаргу Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Смірнової Л.Г., Чорна Л.В.

02.09.2015р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуваний судовий акт залишити без змін.

02.09.2015р. у судове засідання представники відповідача не з’явились. Про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, проте останній своїми процесуальними правами на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання, разом з тим, явка судом апеляційної інстанції обов’язковою не визнавалася, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 02.09.2015р. за відсутності представників відповідача.

У судовому засіданні 02.09.2015р. представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржений судовий акт залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.10.2012 року між позивачем та відповідачем укладений Договір №3606 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого відповідач (далі - Банк) відкрив позивачу (далі - Клієнт) поточний рахунок у національній валюті №26003055193801 та зобов’язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування за плату згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1.1 договору банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк має право визначати і контролювати напрями використання клієнтом грошових коштів на рахунку і встановлювати інші обмеження його права лише у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3 договору).

Клієнт має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України (п. 3.2.1 договору).

Банк зобов’язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами (п. 3.3.2 договору); здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений внутрішніми документами банку час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 договору); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок (п. 3.3.4 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Згідно додаткових угод до договору № 1, № 2 та № 3 від 22.10.2012 року банк відкрив позивачу рахунки в російських рублях, євро та у доларах США за № 26002055193802, № 26000055193804 та № 26001055193803.

01.11.2012 року сторони уклади додаткову угоду до договору про зміну в тарифах комісійної винагороди по обслуговуванню корпоративних клієнтів у іноземній валюті.

Додатковим договором № 3606-1 від 08.10.2012 року про обслуговування клієнта з використанням системи електронних платежів “Клієнт-Банк” до договору від 02.10.2012 року сторони узгодили порядок та умови роботи за системою “Клієнт-Банк”, згідно з якою банк зобов’язався здійснювати за дорученнями позивача розрахункові операції з використанням документів в електронній формі.

Відповідно до п. 5.2. додаткового договору банк зобов’язувався здійснювати розрахункове обслуговування клієнта в операційний час з 9-00 год. до 17-00 год., крім неробочих днів (вихідні, святкові дні). Згідно з п. 5.3 додаткового договору електронні документи, прийняті банком від клієнта за системою “Клієнт-Банк” в операційний день з 09-00 год. до 17-00 год., виконуються банком того ж дня. Документи, прийняті банком після 17-00 год., виконуються на наступний робочий день.

Протягом лютого-березня 2015 року позивачем було ініційовано ряд платіжних доручень у національній валюті через рахунок позивача у банку з використанням системи електронних платежів “Клієнт-Банк” на користь своїх контрагентів, що, підтверджується, поданими до Банку платіжними дорученнями: № 33 від 12.02.2015 року на суму 3 000,00 грн.; № 34 від 12.02.2015 року на суму 3 000,00 грн.; № 36 від 12.02.2015 року на суму 3 485,16 грн.; № 39 від 12.02.2015 року на суму 3 485,16 грн.; № 41 від 12.02.2015 року на суму 48 000,00 грн.; № 42 від 11.03.2015 року на суму 2 579,63 грн.; № 43 від 11.03.2015 року на суму 7 923,25 грн.; № 45 від 12.02.2015 року на суму 10 455,48грн.;№ 47 від 11.03.2015року на суму 6 857,56 грн.; № 49 від 11.03.2015 року на суму 4 079,74грн.; № 50 від 11.03.2015 року на суму 1 000,00 грн.; № 51 від 11.03.2015 року на суму 4 893,30 грн.; № 52 від 11.03.2015 року на суму 135,57 грн.; № 53 від 11.03.2015 року на суму 23,37 грн., а всього на загальну суму 98 918,22 грн.

Наявність на рахунку позивача у банку коштів, достатніх для виконання платіжних доручень, підтверджувалося довідкою банку, за якою станом на 13.03.2015 року залишок коштів на поточному рахунку в національній валюті № 26003055193801 складав 166 018,94 грн.

Невиконання Банком вказаних платіжних доручень без установлених законом підстав для цього стало приводом для звернення позивача через свого представника, з Листами (№16 від 04.02.2015р. , №33 від 12.02.2015р., №48 від 11.03.2015р.) про зобов’язання вчинити дії, пов’язані з розірванням договору на розрахункове-касове обслуговування та закриттям рахунків, які залишені без виконання Банком.

Крім того, 13.02.2015 року позивач додатково звернувся із скаргою за №19-юр до прокуратури Запорізької області на протиправні дії відповідача. Листом Управління Національного банку України в Запорізькій області від 27.02.2015 року за № 11-216/1033 було розглянуто скаргу позивача, скеровану прокуратурою Запорізької області, та роз’яснено порядок оскарження дій банку у судовому порядку, у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва.

Колегія суддів, проаналізувавши викладені позивачем обставини, дійшла до висновку, що систематичне безпідставне невиконання банком розрахункових документів є істотним порушенням договору і підставою для розірвання договору №3606 від 02.10.2012 року у судовому порядку.

В силу ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час, оскільки змістом договору є надання банківських послуг.

Поряд з цим, клієнт не позбавлений права у судовому порядку вимагати розірвання договору у випадку істотного порушення банком своїх зобов’язань і залишення без задоволення заяви клієнта про розірвання договору, закриття рахунку і повернення залишку коштів на вказаний клієнтом рахунок.

Відповідно до п. 20.5 Інструкції затвердженою постановою Національного банку від 12.11.2003 року №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви.

Неналежне виконання Банком зобов’язань за Договором банківського рахунку, судова колегія вважає істотним порушенням умов договору і достатньою підставою для розірвання договору на вимогу позивача.

Положеннями ч. 3 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Обов'язок банку вчинити дії по закриттю розрахункового рахунка позивача та перерахування залишку коштів клієнту або на його вимогу іншій особі є частиною зобов'язання за договором банківського рахунку, які хоч і є відплатними, але негрошовими.

Відповідач дій, спрямованих на закриття поточного рахунку, не вчинив, довідку про закриття рахунку відповідачу не видав, залишок коштів за вказівкою клієнта на інший рахунок не перерахував.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку про те, що позовні вимоги про зобов’язання Банку перерахувати на рахунок Приватного підприємства “Промто Плюс” залишок грошових коштів, що станом на 13.03.2015 року складає 166 018,94 грн., є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи Банку, викладені ним у апеляційній скарзі, законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта (відповідача).

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Філії “Запорізьке регіональне управління” Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2015р. у справі №910/7793/15-г – без змін.

2.Матеріали справи №910/7793/15-г повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова