Ухвала суду № 50182131, 21.08.2015, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6342/15-к

1-кс/214/733/15

У Х В А Л А

іменем України

21 серпня 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді – Ковтун Н.Г.,

при секретареві – Троценко О.М.,

за участі слідчого – Гіцелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гіцелюка О.В. про тимчасовий доступ до документів, погоджене прокурором прокуратури Саксаганського району м. Кривого Рогу Терещенком С.М., винесене в рамках кримінального провадження № 12015040750002322 від 13.08.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Гіцелюк О.В. звернувся до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, винесеним в рамках кримінального провадження № 12015040750002322 від 13.08.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України.

Клопотання обґрунтовано наступним. Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.08.2015 року до Саксаганського РВ КМУ надійшла заява від представника ТОВ «Поділавтогаз» про те, що 29.07.2015 року з офісу ТОВ «Поділавтогаз», який розташований за адресою м. Кривий Ріг, пл. Горького 10 на виконання договору поставки № 414/2707-15 від 27.07.2015 року на рахунок ТОВ «Західнафтотрейд» було перераховано грошові кошти у сумі 349978,56 гривень, але поставки так і не відбулось.

В ході проведення досудового розслідування стало відомо,що посадові особи ТОВ «Західнафтотрейд» маючи корисливі мотиви, шляхом зловживання довірою, на виконання договору поставки № 414/2707-15 від 27.07.2015 року укладеному між ТОВ «Поділавтогаз» (покупець) та ТОВ «Західнафтотрейд» (постачальник) 29.07.2015 року посадовими особами ТОВ «Поділавтогаз»було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «ЗАХІДНАФТОТРЕЙД» 26001564261800 (банк ПАТ «УКРСИББАНК») зазначений в договорі 349978,56 гривень.

Відповідно до п. 1.2 договору постачальник мав поставити товар протягом 1 дня з дня передоплати. Однак посадові особи ТОВ «Західнафтотрейд» спираючись на уявні причини несправностей на складі паливо-мастильних матеріалів не поставили товар у строк вказаний договором, а згодом і взагалі отримавши грошові кошти вказані в специфікації та розпорядившись ними на власний розсуд, ігноруючи умови договору не доставили продукцію за вказаною адресою чим спричинили ТОВ «Поділавтогаз» значної матеріальної шкоди.

Слідчий Гіцелюк О.В. в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити, пояснив суду, що надання тимчасового доступу необхідне з метою встановлення осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення та виконання завдань кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування.

Представник ПАТ «УКРСИББАНК» про місце, день та час слухання був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з’явився, що відповідно до ч. 4 ст. 163 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.

Слідчим не заявлено клопотання про застосування технічних засобів фіксування розгляду клопотання, тому відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України, суд розглядає клопотання без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Вивчивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується необхідність тимчасового доступу до речей і документів, вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого, оскільки за обставин, викладених у клопотанні для всебічного та повного проведення досудового розслідування та з’ясування всіх обставин кримінального провадження, встановлення осіб, які вчинили злочин, необхідно отримати інформацію, яка знаходиться у Публічному акціонерному товаристві «УКРСИББАНК»

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. ст. 132, 160 ч. 2 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначений у ст. 161 КПК України.

На підставі ч. 6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених ч. 5 цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншим способом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Враховуючи те, що інформація, яка знаходиться у Публічного акціонерного товариства КБ “Приватбанк” відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 162 КПК України становить охоронювану законом банківську таємницю, а іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою вищевказаних документів, не можливо, суд вважає, що необхідно надати тимчасовий доступ до відомостей, які становлять банківську таємницю.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 163-166 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гіцелюка О.В. – задовольнити.

Дозволити слідчому СВ Саксаганського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Гіцелюку О.В. тимчасовий доступ до документів що містять інформацію про рух коштів по рахунку №26001564261800, за період часу з 29.07.2015 по 17.08.20154 року, інформацію про власника рахунку, копію документів власника рахунку, фото власника під час відкриття банківського рахунку, місця зняття грошових коштів з вказаного рахунку за період часу з 01.07.2015 по 17.08.2015 року (з зазначенням адреси), а також доступ до матеріалів фото, відеозйомки особи, яка здійснювала зняття грошових коштів з рахунку № 26001564261800 за період з 01.07.2015 по 17.08.2015 року, які знаходяться в Публічному Акціонерному Товаристві «УКРСИББАНК» код ЄДРПОУ 09807750.

Строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня її постановлення.

Ухвала підлягає обов’язковому виконанню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. Г. Ковтун