Ухвала суду № 50137320, 24.12.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 336/9563/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/1643/14 Головуючий в 1-й інстанції: Артемова Л.Г.

Категорія: ст. 115 ч. 1

КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Шаповал О.С., розглянувши 24.12.2014 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2014 року по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2013080080003341,

встановила:

22.12.2014 року до Апеляційного суду Запорізької області надійшло кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2014 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Деповська, буд. 85, визнано винним та засуджено за ст. 115 ч. 1 КК України до семи років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту продовжений до набрання вироком законної сили.

11.12.2014 року на вирок суду захисником у встановлений законом строк поштою направлена апеляційна скарга, яку вважаю такою, що не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, виходячи з наступного.

В апеляційній скарзі захисником заявлені вимоги про скасування вироку суду щодо ОСОБА_3 та закриття провадження (по тексту скарги закриття кримінальної справи) з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Ці свої вимоги апелянт обґрунтував ст. ст. 392, 393, 395, 396 КПК України, які регулюють питання процедури та порядку апеляційного оскарження, а також ст. ст. 410, 411, 412 КПК України, нормами яких не передбачено закриття кримінального провадження.

Апелянт просить апеляційну інстанцію фактично постановити нове рішення, при цьому, не зазначає і не конкретизує, в чому полягає незаконність і необґрунтованість судового рішення, а саме, в чому конкретно вирок суду не відповідає нормам матеріального права і які норми вимог кримінального процесуального закону не було дотримано судом, що дає підстави для закриття кримінального провадження, які докази та обставини були заявлені для дослідження судом і які досліджені або не досліджені, яким дослідженим доказам суд дав невірну оцінку і чому.

Не обґрунтована апеляційна скарга і в частині посилання в ній на докази, які судом першої інстанції не досліджувались.

Так, апелянт посилається на те, що суд не дослідив деякі докази, заявлені ним для дослідження, і при цьому ці свої доводи не обґрунтував відповідно до вимог ст. 349 КПК України з посиланням на дані засобів фіксування судових засідань із зазначенням дати та часу клопотання та судового рішення по ньому, не навів правових підстав для визнання рішення суду в цій частині необґрунтованим. Також апелянт, виходячи з норм ст. 370 КПК України, не обґрунтував правомірність свого клопотання стосовно дослідження показань свідка на досудовому слідстві.

Ставлячи в апеляційній скарзі під сумнів висновки суду та докази, покладені в обґрунтування вироку, які, на його думку, не є доказами вини, апелянт не зазначає, які докази він або інші учасники судового кримінального провадження просили суд визнати недопустимими і з яких підстав, і не наводить правові підстави для іншої їх оцінки апеляційною інстанцією, у тому числі, з урахуванням недосліджених судом доказів.

Наведені обставини свідчать про необґрунтованість заявлених апелянтом вимог, що дає підстави для висновку про невідповідність апеляційної скарги вимогам закону і унеможливлює відкриття провадження по ній.

Крім того, звертає на себе увагу і те, що апеляційна скарга не відповідає вимогам такої загальної засади кримінального провадження, як мова, якою здійснюється кримінальне провадження. Відповідно до даних матеріалів кримінального провадження, воно було здійснено державною мовою, якою, відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ст. 6 Закону), повинен володіти і захисник. Але апеляційна скарга на вирок суду, проголошений державною мовою, захисником, без відповідного на те обґрунтування, подана російською мовою.

Відповідно до норм ст. 399 КПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана без додержання вимог ст. 396 КПК України.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне апеляційну скаргу захисника залишити без руху з наданням йому строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Керуючись ст. 399 КПК України,

ухвалила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080080003341, залишити без руху, як таку, що подана без додержання вимог ст. 396 КПК України.

Встановити апелянту пятиденний строк, який відраховується з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області ОСОБА_1