Ухвала суду № 50124150, 09.04.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/1458/15

ун. № 759/5502/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року м. Київ

слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Ул'яновська О.В.,

при секретарі Борщ Р.О.,

за участю: слідчого Височин В.В.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Височин В.В., погоджено прокурором прокуратури Речицькою Н.А. про накладення арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні № 32014100080000100 від 13.11.2014 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2, ст. 222,ч. 1 ст. 366, ч. 3, ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

09.04.2015 р. до суду надійшло клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ МІндоходів у м. Києві Височини В.В., погоджено прокурором прокуратури Речицькою Н.А. про застосування заходу забезпечення кримінального провадження № 32014100080000100 від 13.11.2014 р., про накладення арешту на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 377544532224, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 06-к від 06.04.2009, ОСОБА_1 призначено на посаду директора Підприємства «Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України» (надалі Підприємство «Благодар» ВОІ СОІУ), яке зареєстроване як юридична особа в Святошинській районній у м. Києві державній адміністрації 20.12.2007 за № 10721020000021572 та зареєстроване платником податку на додану вартість (свідоцтво № 200071791 від 08.01.2008) і присвоєно ідентифікаційний код 35635441.

Посада головного бухгалтера на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не передбачена, тому ОСОБА_1. особисто організував ведення бухгалтерського та податкового обліку, нараховував та сплачував податки до бюджету, складав, підписував та надавав до податкових та інших державних установ звітність та документи від імені підприємства.

Відповідно до Статуту підприємства, контракту на управління підприємством та ст. 16 Податкового кодексу України та пунктів 2, 3, 6, 7 ст. 8, пункту 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ОСОБА_1., як керівник та єдина службова особа Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ, відповідальний за керівництво підприємством, організацію та ведення бухгалтерського обліку, забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх і господарських операцій, а також відповідальний за забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних бухгалтерських документах, складання та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

Крім того, ОСОБА_1., відповідальний за подання до державних податкових органів та інших державних органів податкової, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та одноособово відповідає за правильність нарахування і сплату податків, зборів інших обов'язкових платежів платником податку - юридичною особою Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ.

Таким чином, ОСОБА_1., перебуваючи на посаді директора Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ, маючи при цьому владні повноваження, передбачені внутрішніми нормативними актами підприємства та занодавчими актами України, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, а саме:

без доручення діє від імені підприємства;

представляє інтереси підприємства в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами,

формує адміністрацію підприємства і вирішує поточні питання діяльності підприємства;

у межах власних повноважень розпоряджається майном та грошовими коштами підприємства;

видає правила внутрішнього трудового розпорядку; приймає та звільняє працівників;

укладає угоди, та чинить юридичні дії від імені підприємства, надає і вручення, відкриває та використовує рахунки підприємства в установах банку;

в межах власних повноважень видає накази та дає вказівки, обов'язкові для виконання всіма робітниками підприємства;

затверджує внутрішні положення підприємства, положення відособлених підрозділів підприємства, інші документи пов'язані з діяльністю підприємства;

вирішує інші питання діяльності підприємства.

Тобто, згідно п. 1 прим, до ст. 364 КК України, ОСОБА_1., являється службовою особою.

ОСОБА_1., переслідуючи мету заволодіння коштами з державного бюджету та зменшення об'єкту оподаткування, достовірно знаючи, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. за № 1010, дозвіл на пільгу з оподаткування підприємствам надається за умови, якщо кількість інвалідів, які мають на підприємствах, в організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, протягом 2012-2014 р. з метою незаконного отримання пільги з оподаткування, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про працюючих інвалідів на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ.

Зокрема, ОСОБА_1. з метою отримання пільги з оподаткування та і оволодіння коштами державного бюджету вніс до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 р. (вх. №386/7169), звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 р. (вх. 386/7169), списку працюючих інвалідів за 2012 р., за 2013 р., за півріччя 2014 р. завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., які фактично на лідприємстві не працювали, а лише отримували щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передали свої трудові книжки невстановленій слідством особі.

У подальшому вказані завідомо підроблені документи, ОСОБА_1. додав до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 104, на підставі чого отримав довідки про чисельність працюючих інвалідів від 28.08.2013 за № 42, від 2.09.2013 за № 53, від 03.09.2014 за №№ 46, 47 з метою їх подачі до Київської міської державної адміністрації для отримання пільги з оподаткування, знаючи при цьому, що вказані довідки містять завідомо неправдиві відомості, тому є підробленими.

В подальшому, ОСОБА_1. розуміючи, що відповідно до пункту З Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. за 1010, для отримання пільги з оподаткування необхідна заява засновника підприємства, а саме: Всеукраїнської організації інвалідів «Союз Організацій інвалідів України» (надалі - засновник), до якої додаються офіційні документи, обов'язковий перелік яких визначений пунктом 3 зазначеного порядку, склав такі документи, а саме: бізнес-план підприємства, інформацію про підприємство, організацію громадської організації інвалідів, довідку про розмір середньомісячної заробітної плати працівників, до яких вніс завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ і інвалідів, підписав та завірив печаткою підприємства.

Після цього, вказані документи він подав засновнику - Всеукраїнській організації інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України» для складання заяви громадської організації інвалідів про надання підприємству, організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів, дозволу на право користування пільгами з оподаткування.

В подальшому, ОСОБА_1. подав завідомо підроблені офіційні документи, а саме: звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 р. (вх. №386/7169), звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 р. (вх. 386/7169), списку працюючих інвалідів за 2012 р., за 2013 р., за піввріччя 2014 р., бізнес-плану підприємства, інформації про Підприємство Благодар» ВОІ СОІУ, довідки про розмір середньомісячної заробітної плати працівників до Київської міської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд.36, для підтвердження права на пільгу, тобто використав вищевказані підроблені документи.

Таким чином, ОСОБА_1. вчинив службове підроблення вищевказаних офіційних документів, а саме: звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік (вх. №386/7169), звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (вх. 386/7169), списку працюючих інвалідів за 2012 рік, за 2013 р., за півріччя 2014 р., бізнес-плану підприємства, інформації про Підприємство «Благодар» ВОІ СОІУ, довідки про розмір середньомісячної заробітної плати працівників.

Також, ОСОБА_1., переслідуючи мету зменшення об'єкту оподаткування, достовірно знаючи про незаконність отриманого дозволу на податкову пільгу, в порушення вимог п. 154.1 ст. 154 Податкового Кодексу України, вніс завідомо неправдиві відомості про суми прибутку, які звільнені віл оподаткування в декларації з податку на прибуток підприємств, а саме: за І квартал 2012 року (вх. №26013 від 10.05.12); уточнюючу декларацію за І квартал 2012 року (вх. №1300000844 від за півріччя 2012 р. (вх. №9047710170 від 09.08.12 р. ); уточнюючу декларацію за півріччя 2012 р. (вх. №1300000850 від 14.02.2013 р.); за 9 місяців 2012 року (вх. 72752 від 09.11.12); уточнюючу декларацію за 9 місяців 2012 року (вх. №1300000856 від 14.02.2013 р.за 2012 р. (вх. №9087209831 від 09.02.2013 р.); за 2013 р.(вх. №9091175872 від 03.03.2014 р.).

Також, ОСОБА_1., переслідуючи мету заволодіння коштами державного бюджету, достовірно знаючи, що на підприємстві працює інвалідів менше, ніж 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, в порушення вимог п. 197.6 ст.197, п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, вніс в декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень 2013 року, січень, березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень 2014 року завідомо неправдиві відомості про операції, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., своїми умисними діями, які виразились в складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Крім того, ОСОБА_1., переслідуючи мету заволодіння коштами державного бюджету та зменшення об'єкту оподаткування, протягом 2012-2014 р.р. за вищевказаних обставинах, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОГУ інвалідів.

Так, ОСОБА_1. сформував передбачений п. З Порядку «Надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 за №1010, пакет документів, які містять завідомо неправдиві відомості про працюючих на Підприємстві Благодар» ВОІ СОІУ інвалідів ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та подав цю завідомо неправдиву інформацію до Київської міської державної адміністрації за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36 з метою одержання пільги з оподаткування.

Київською міською державною адміністрацією розглянуто офіційні документи, в які ОСОБА_1 внесено завідомо неправдиві відомості та надано дозвіл на право користування пільгами з оподаткування.

Після цього, ОСОБА_1., усвідомлюючи незаконність використання пільги з оподаткування, в порушення вимог п. 154.1 ст. 154 Податкового Кодексу України, вніс в декларації з податку на прибуток підприємств, а саме: за І квартал 2012 року (вх. №26013 від 10.05.12); уточнюючу декларацію за І квартал 2012 року (вх. №1300000844 від за півріччя 2012 р. (вх. №9047710170 від 09.08.12 р. ); уточнюючу декларацію за півріччя 2012 р. (вх. №1300000850 від 14.02.2013 р.); за 9 місяців 2012 року (вх. 72752 від 09.11.12); уточнюючу декларацію за 9 місяців 2012 року (вх. №1300000856 від 14.02.2013 р. за 2012 р. (вх. №9087209831 від 09.02.2013 р.); за 2013 р.(вх. №9091175872 від 03.03.2014 р.).

Завідомо неправдиві відомості про суми прибутку, які звільнені від оподаткування, достовірно знаючи, що на підприємстві працює інвалідів менше, ніж 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, внаслідок чого до державного бюджету, фактично не надійшло податку на прибуток підприємств в сумі 1 275 112 грн., що завдало великої матеріальної шкоди.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., своїми умисними діями, які виразились в наданні завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам місцевого самоврядування з метою одержання пільг щодо податків, що завдало великої матеріальної шкоди, скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України.

Крім того, ОСОБА_1., після вчинення службового підроблення незаконно отримав право на пільгу з оподаткування, що дало Підприємству Благодар» ВОІ СОІУ статусу відповідно до ст. 200.18 Податкового Кодексу України автоматичного бюджетного відшкодування податку.

У подальшому, зловживаючи своїм службовим становищем з метою заволодіння коштами державного бюджету, шляхом незаконного відшкодування ПДВ, ОСОБА_1. подав до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, декларації з податку на подану вартість за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень 2013 р., січень, березень, квітень, червень, липень, серпень 2314 р. з додатками, в які неправомірно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 3910352 грн., 00 коп. при цьому усвідомлюючи, що він незаконно отримав траво на пільгу з оподаткування та безпідставно застосувавши звільнення від оподаткування операцій з постачання товарів.

Таким чином, ОСОБА_1. порушив п.197.6 ст.197, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.8 підрозділу 2 Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ (код ЄДРПОУ 35635441) від 05.02.2015 за № 63/26-57-22- 02 35635441.

У подальшому протягом 2012-2014 рр. Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві перераховувало на розрахунковий рахунок Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ № 26007901331442, відкритий в АТ «ОТП Банк» (МФО 300528), грошові кошти в розмірі 3910352 грн. 00 коп, що визначені ОСОБА_1 у вказаних деклараціях з додатками, які він незаконно обернув на свою користь й отримав можливість розпорядитися ними, як своїми власними.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., своїми умисними діями, які виразились в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, ОСОБА_1., після вчинення службового підроблення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, незаконно обернув на свою користь кошти державного бюджету в сумі 3 910 352 грн., отримавши можливість розпорядитися ними як своїм власними та переслідуючи мету легалізації (відмивання) незаконно : держаних з державного бюджету коштів, протягом 2012-2014 років вчинив і фінансові операції з ними.

Так, ОСОБА_1. перерахував частину грошових коштів, одержаних злочинним шляхом в сумі 2 587 748 грн. з розрахункового рахунку Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ № 26007901331442, відкритого в АТ -ОТП Банк» (МФО 300528) на розрахункові рахунки підприємств, які йому підконтрольні та ним очолювані, а саме: ПП «Дубекспо» (код ЄДРПОУ 3:203336) та ПАТ «Глазер-ЮН» (код ЄДРПОУ 21563078).

Частину грошових коштів в сумі 1 322 604 грн., одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_1. перерахував з розрахункового рахунку Підприємства Благодар» ВОУ СОІУ № 26007901331442, відкритого в AT «ОТТТ Банк» МФО 300528) на розрахункові рахунки інших підприємств.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОУ СОІУ ОСОБА_1. вчинив фінансові операції з коштами на суму 3 910 352 грн., : держаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, ідо передувало легалізації (відмиванню) доходів, що в 6000 і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великому розмірі, чим скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 209 КК України.

Крім того, ОСОБА_1. подав до ДНІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, декларацію з податку за додану вартість за вересень 2014 року, безпідставно застосувавши звільнення від оподаткування операції з постачання товарів та неправомірно визначив суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в розмірі 405 549 грн., чим порушив п. 197.6 ст.197, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200, п.8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX -Перехідні положення» Податкового кодексу України, що підтверджується актом документальної позапланової невиїзної перевірки Підприємства Благодар» ВОУ СОІУ (код ЄДРПОУ 35635441) від 05.02.2015 за №63/26-57- 21-02/35635441, однак з незалежних від нього причин, не довів злочину до кінця, так як ДІЛ у Святошинському районі не підтверджено бюджетне відшкодування, визначеної ОСОБА_1 у декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 р..

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., виконав усі дії, які вважав необхідними для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, ОСОБА_1., займаючи посаду директора Підприємства Благодар» ВОІ СОІУ, згідно наказу № 06-к від 06.04.2009, усвідомлюючи докладену на нього відповідальність та злочинність своїх дій, переслідуючи іerv ухилення від сплати податків, в порушення вимог п.п.138.1.1 п. 138.1 гд 138, п.138.2 ст.138. пп.139.1.1 п.139.1. ст.139 п.154.1 ст.154, п.185.1, 188.1, і ".І ст. 185, 188, 187, п.8 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу .-таїни, протягом 2012-2014 років вносив до декларацій з податку на додану вартість та декларацій з податку на прибуток підприємства, суми податкового кредиту з податку на додану вартість та суми валових витрат, які не підтверджені документально, таким чином занизив до сплати податок на ; дану вартість та податок на прибуток підприємства в сумі 4807659 грн. 00 коп. з них: у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2012 р. - 146763 грн. 00 коп.; грудень 2012 р. - 24029 грн. 00 коп. ; січень 2013 р.- 3990 грн. 00 коп.; лютий 2013 р. - 8581 грн. 00 коп.; березень 2013 р. - 280744 грн. 00 коп.; квітень 2013р. - 135503 грн. 00 коп.; травень 2013 п- 12508 грн. 00 коп.; червень 2013 р. - 923 грн. 00 коп.; липень 2013 р. - 771475 грн. 00 коп; серпень 2013 - 477854 грн.; жовтень 2013 - 3204 грн.; листопад 2013 - 9224 грн.; грудень 2013 - 341981 грн.; серпень 2014 - 5530 грн.; вересень 2014 - 9584 грн.; жовтень 2014 - 2000 грн., в порушення вимог п.185.1, 188.1, 187.1 ст. 185, 188, 187, п. 8 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України сформував податковий кредит з податку на додану вартість на суму 2 233 893 грн. без документального підтвердження його правомірності тим самим занизив до сплати податок на додану вартість в сумі 2 233 893 грн.; у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року, за півріччя 2012 року, за 9 місяців 2012 року, за 2012 рік, за 2013 рік та уточнюючих деклараціях з податку на прибуток підприємств за І квартал 2012 року (вх. №1300000844 від 14.02.13), за півріччя 2012 року (вх. .\«1300000850 від 14.02.13), за 9 місяців 2012 року (вх. №1300000856 від 14.02.13), за 2012 рік (вх. №9087209831 від 09.02.13), за 2013 рік (вх. 9091175872 від 03.03.14) документально не підтвердив витрати Підприємства Благодар» Всеукраїнської Організації Інвалідів «Союз Організацій Інвалідів України», що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на суму 12 "83 819 грн., чим порушив вимоги п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138. еш.139.1.1 п.139.1. ст.139 п.154.1 ст.154 Податкового кодексу України та в результаті занизив до сплати податок на прибуток підприємств на суму 2 573 "66 грн.

Тим самим, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., являючись службовою особою підприємства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), але діючи всупереч загальнодержавним інтересам, умисно у період з 2012 року по 2014 рік хилився від сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість на загальну суму 4 807 659 грн., яка в п'ять тисяч : більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

Таким чином, директор Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ ОСОБА_1., своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, скоїв злочин, передбачений ч. З ст. 212 КК України.

Допитана громадянка ОСОБА_4. показала, що фактично на Підприємстві «Благодар» ВОІ СОІУ не працювала, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. і заради наявності трудового стажу передала своою трудову книжку невідомій їй особі.

Допитана громадянка ОСОБА_5. показала, що фактично на Підприємстві Благодар» ВОІ СОІУ не працювала, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 500 грн. і заради наявності трудового стажу передала свою трудову книжку невідомій їй особі.

Допитаний громадянин ОСОБА_2. показав, що фактично на підприємстві «Благодар» BOI СОІУ не працював, а лише за щомісячну винагороду у розмірі 300 грн. 00 коп. і заради наявності трудового стажу передав свою трудову книжку громадянину Дзюбі Євгенію.

Допитаний громадянин ОСОБА_3. показав, що фактично на Підприємстві - Благодар» BOI СОІУ не працював, а лише за щомісячну винагороду у розмірі - грн. і заради наявності трудового стажу передав свою трудову книжку громадянину Дзюбі Євгенію.

Згідно податкових повідомлень-рішень № 0000642202 та № 0000652202 від 24.02.2015 р., складених відповідно до висновків акту перевірки № 63/26-57- 11-02 35635441 від 05.02.2015 р., встановлено суму грошового зобов'язання підприємству «Благодар» ВОІ СОІУ перед бюджетом України з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 6082771 грн. 00 коп.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000021502 від 24.02.2015, :краденого відповідно до висновків акту перевірки №63/26-57-22-02/35635441 від 05.02.2015 р., встановлено суму зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 5394876, грн. 25 коп. з них на момент перевірки з державного бюджету відшкодовано на розрахунковий рахунок підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ кошти на загальну суму 3 910 352 грн.

09.04.2015 р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що він підозрюється в замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах, заволодінні чужим майном шляхом :: вживання службовим становищем в особливо великих розмірах, легалізації з вмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом у великих розмірах, шахрайстві з фінансовими ресурсами, що завдало великої матеріальної шкоди, службовій підробці та умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, тобто вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених І ст. 15, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 2 ст. 209; ч. 2 ст. 222; ч. 1 ст. 366; ч. З ст. 112 КК України.

У кримінальному провадженні прокуратурою Святошинського району Києва заявлено цивільний позов до Підприємства «Благодар» ВОІ СОІУ в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про стягнення на користь держави шкоди, заподіяну злочинними діями ОСОБА_1, в розмірі 9993123 грн. 00 коп.

Відповідно до положень 4.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов'язків.

Підприємство «Благодар» ВОІ СОІУ, представником (директором) якого ОСОБА_1., визнано цивільним відповідачем.

Крім того, санкція статті ст. 209 КК України передбачає конфіскацію коштів або іншого майна, одержаних злочинним шляхом, та з конфіскацією, а також санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає конфіскацію майна.

Відповідно до інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві від 04.02.2015 за № 33139472, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на праві власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 377544532224.

Прокурор прокуратури Святошинського району м. Києва в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Слідчий просив розглянути вказане клопотання за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження з метою забезпечення арешту майна.

Клопотання про арешт майна подане з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Слідчий вважає що не накладення арешту перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане чи відчужене.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Зазначена норма встановлює вичерпний перелік осіб, на майно яких може бути накладено арешт - це 1) підозрюваний; 2) обвинувачений; 3) особи, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

За таких обставин, відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, оскільки не надано доказів того, що вказане житлове приміщення здобуде злочинним шляхом, в силу ст. 170 КПК України.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Згідно наведеної норми, другою умовою для накладення арешту є те, що майно особи, яка відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, яке їх було повністю або частково перетворено.

Слідчим не надано жодних доказів того, що майно, на яке він просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

У силу наведеної норми, арешт може бути накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову на майно, що перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

У даному випадку клопотання про арешт майна подане виключно з метою виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Проте, на даний час цивільного позову в кримінальному провадженні не подано, санкція ч. 3 ст. 190 КК України не передбачає конфіскації майна, власник не жилих приміщень не має процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а тому відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

В силу ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити, оскільки слідчим не доведено необхідності та обґрунтованості арешту майна.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 170, ч. ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Височин В.В., про накладення арешту на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 377544532224, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Святошинського

районного суду м. Києва О.В. Ул'яновська