Ухвала суду № 50113511, 22.05.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/5858/11

вх. № 5858/11

Суддя господарського суду: Шатерніков М.І.

при секретарі судового засідання: Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

стягувача - Кравець В.М., дов. від 15.05.2012 р.;

Оробінський С.П., дов. від 10.11.2008 року;

боржника - не з'явився

ДВС - не з'явився

розглянувши скаргу ТОВ "Ізюмська міжрайонна база" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база", м. Ізюм

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія", м. Донецьк,

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо ЛТД", м. Ізюм

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база", м. Ізюм Харківської області, звернувся до господарського суду з позовною заявою про витребування із чужого незаконного володіння у відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія", м. Донецьк, майна - залізничної колії довжиною 73 м., розташованої за адресою: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Маршала Федоренка, 9.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 січня 2012 року по справі № 5023/5858/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" було задоволено у повному обсязі, витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія" майно - залізничної колії довжиною 73 м., розташовану за адресою: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Маршала Федоренка, 9 та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 5860,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

27 січня 2012 р. рішення господарського суду Харківської області від "11" січня 2012 р. по справі 5023/5858/11 набрало чинності та на його виконання видано відповідні накази.

24.04.2012 р. до канцелярії господарського суду надійшла скарга ТОВ "Ізюмська міжрайонна база" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції, в якій скаржник просить суд визнати дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі № 5023/5858/11 виданого 27.01.2012 року про витребування з чужого незаконного володіння майна неправомірними та визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції від 04.04.2012 року про повернення виконавчого документу стягувачеві недійсною. Заявник у скарзі зазначає, що підставою для винесення оскаржуваної постанови та повернення виконавчого документу стала довідка № 142/5 від 03.04.2012, видана КП «Ізюмське МБТІ», відповідно до якої залізничні колії довжиною 73 м. боржнику - ТОВ "Донлісбудіндустрія" не належать та обгрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що будь-яких заходів щодо розшуку майна, в тому числі дій, спрямованих на те щоб з'ясувати, де і в кого знаходиться майно - 73 м. залізничної колії, знищене воно, існує воно, кому належить, який правовстановлюючий документ посвідчує факт вибуття майна із володіння ТОВ "Донлісбудіндустрія", державним виконавцем зроблено не було.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2012р. розгляд скарги ТОВ "Ізюмська міжрайонна база" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції щодо повернення виконавчого документу стягувачу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.05.2012 р. об 11:00.

У судовому засіданні, яке відбулося 22.05.2012 р., представник стягувача підтримує заявлену скаргу в повному обсязі.

Представник відділу ДВС у судове засідання не з'явився, у наданих до суду 16.05.2012 року письмових запереченнях, проти доводів, викладених у скарзі заперечує у повному обсязі, зокрема наполягає на тому, що державним виконавцем при виконанні спірного виконавчого документу було вжито усі заходи щодо виконання рішення суду передбачені вимогами ЗУ "Про виконавче провадження" та виконавчий документ правомірно, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження", повернуто стягувачу.

Представник боржника у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу ТОВ "Ізюмська міжрайонна база" на дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції щодо повернення виконавчого документу стягувачу, вислухавши пояснення стягувача, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11 січня 2012 року по справі № 5023/5858/11 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" було задоволено у повному обсязі, витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія" майно - залізничної колії довжиною 73 м., розташовану за адресою: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Маршала Федоренка, 9 та присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донлісбудіндустрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмська міжрайонна база" 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 5860,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

27 січня 2012 р. рішення господарського суду Харківської області від "11" січня 2012 р. по справі 5023/5858/11 набрало чинності та на його виконання видано відповідні накази.

12 березня 2012 за вх. № 2220 до ВДВС Ізюмського міськрайонного управління юстиції надійшла заява ТОВ "Ізюмська міжрайонна база" про прийняття до виконання виконавчого документу № 5023/5858/11 від 27.01.2012, що набрав законної сили 27.01.2012 про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Донлісбудіндустрія» майна-залізничної колії довжиною 73 м, розташовану за адресою: 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. М. Федоренка, 9.

14.03.2012 відповідно до ст.ст. 19, 25 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ було прийнято до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої за вих. № 4874 від 14.03.2012 було направлено боржнику.

02.04.2012 за місцем знаходження боржника та зазначеного майна був складений акт державного виконавця, в якому зазначено, що представником боржника повідомлено, що колії довжиною 73 м боржнику не належать, оскільки підприємство боржника продано та власник його змінився.

02.04.2012 державним виконавцем зроблено запит до КП «Ізюмське МБТІ» про те, чи належить зазначене майно - колії довжиною 73 м боржникові - ТОВ «Донлісбудіндустрія».

04.04.2012 до ВДВС Ізюмського міськрайонного управління юстиції надійшла довідка КП «Ізюмське МБТІ», в якій зазначається, що згідно архівних реєстраційних даних в м. Ізюмі станом на 03.04.2012 року за ТОВ «Донлісбудіндустрія» зареєстровано 2/3 частини нежитлових будівель, а саме: трансформаторна під. літ. "Д", склад під літ. "Ж", навіс під літ. "Ж-1", склад під літ. "З", фундамент під літ. "Л", підсобне приміщення під літ. "М", що розташовані за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. М. Федоренка, 9. У даній довідці колії довжиною 73 м. не зазначені.

Також, 04 квітня 2012 боржником було надано копію договору купівлі-продажу 1/3 частини нежитлових будівель від 20.01.2012, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кобєлєвою Я.О., згідно якого ТОВ «Донлісбудіндустрія» продало ТОВ «Вторлом» частину нежитлових будівель та залізничні колії довжиною 73 м, що складає 1/3 частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. М. Федоренка, 9.

Згідно даного договору власником 73 м колій є інше підприємство не зазначене у виконавчому документі, ТОВ «Донлісбудіндустрія» не є власником колії довжиною 73 м.

04 квітня 2012 державним виконавцем, на підставі вимог п. 6 частини 1 статті 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи те, що у боржника ТОВ «Донлісбудіндустрія» відсутнє визначене виконавчим документом майно, винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві, копії якої направлено за вих. № 6949 боржнику та стягувачу разом з виконавчим документом.

Стягувач у наданій скарзі на дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції щодо повернення виконавчого документу стягувачу зазначає, що державним виконавцем не вжито усіх належних заходів щодо виконання рішення суду, зокрема не вжито заходів щодо розшуку майна, в тому числі дій, спрямованих на те, щоб з*ясувати де і в кого знаходиться майно - залізнична колія, не з'ясовано, кому перейшло майно, що стало підставою вибуття майна.

На підставі викладено у скарзі, заявник вважає, що порушені положення п. 6 ч. 1 ст. 47 ЗУ "Про виконавче провадження" та завдано шкоди гарантованим чинним законодавством правам стягувача, у зв'язку з чим просить суд визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції від 04.04.2012 року про повернення виконавчого документу стягувачеві недійсною; визнати дії Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Харківської області по справі № 5023/5858/11 виданого 27.01.2012 року про витребування з чужого незаконного володіння майна неправомірними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та вимог скарги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 ”Про судоустрій та статус суддів” Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені випадки повернення виконавчого документа стягувачу, а саме виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

З матеріалів виконавчого провадження та наданих заперечень на скаргу вбачається, що державним виконавцем були вчинені дії направлені на виконання у повному обсязі рішення, зазначеного у виконавчому документі та встановлено відсутність визначеного виконавчим документом майна - залізничної колії довжиною 73 м. у боржника. Так, до матеріалів справи з виконавчого провадження № 146/1, номер за ЄДРВП № 31689840 з виконання наказу суду, виданого господарським судом Харківської області 27.01.2012 р. по справі № 5023/5858/11 додано копію договору купівлі-продажу 1/3 частини нежитлових будівель, укладеного 20.01.2012 року між ТОВ "Донлісбудіндустрія" та ТОВ "Вторлом" та посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кобєлєвою Я.О., відповідно до умов якого ТОВ "Донлісбудіндустрія" передало, а ТОВ "Вторлом" прийняло у власність 1/3 частину нежитлових будівель, а саме сторожку "И" площею 30,6 кв.м. та залізничну колію № 1 довжиною 73 м. і сплачує за неї обговорену в договорі грошову суму. Тобто державним виконавцем встановлено, що у власності боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, що також підтверджується довідкою № 142/5 від 03.04.2012 року КП "Ізюмське БТІ".

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У п. 8 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України N 04-5/365 від 28.03.2002 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" щодо правильного і однакового застосування змісту ст. 121-2 ГПК України вказувалося, що за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що з матеріалів справи вбачаються докази того, що Відділом державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції були вжиті всі заходи щодо виконання рішення суду по справі № 5023/5858/11, господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя Шатерніков М.І.