Ухвала суду № 50105162, 01.09.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1921/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Панфілова А. В.

Доповідач Чорнобривець О. С.

УХВАЛА

Іменем України

01.09.2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Чорнобривець О.С.

суддів - Потапенка В.І.

Черненко В.В.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 червня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

встановила:

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 червня 2015 року задоволено частково позовні вимоги первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя.

Визнано спільною сумісною власністю подружжя: автомобіль CHEVROLET AVEO державний номерНОМЕР_1 2011 року випуску, вартістю 130 275,54 грн.; причеп легковий УВН 810080 державний номер НОМЕР_2 - вартістю 4120,00 грн.

В порядку розподілу майна подружжя автомобіль та причеп залишено у власності ОСОБА_2 та стягнуто з нього на користь ОСОБА_1 - 67 197,77грн. компенсації вартості 1/2 частини майна.

В іншій частині вимог первісного та зустрічного позовів про розподіл майна домашнього вжитку та гаражу відмовлено за недоведеністю наявності майна.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., не погоджуючись частково з висновком суду, посилалась на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просила скасувати рішення суду в частині визначених судом часток подружжя у спільному майні та в частині відмови у вимогах про поділ гаражу.

Вважає, що суд мав врахувати інтереси неповнолітньої дитини та, відповідно до положень ч.3 ст.70 СК України, відступити від засад рівності часток у майні подружжя, тому просила ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2. компенсацію вартості 2/3 частин майна - автомобіль та причеп, яки залишились у його власності та користуванні, у розмірі 89597, 03грн. Визнати спільною сумісною власністю подружжя паєнакопичення в обслуговуючому кооперативі «Автолюбитель № 7 м. Кіровограда» і у порядку розподілу паєнакопичення в обслуговуючому кооперативі «Автолюбитель № 7 м. Кіровограда» залишити гараж у спільній частковій власності та користуванні: ОСОБА_2. 1/3 частину, ОСОБА_1. 2/3 частини.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи та заперечення.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 ЦК України).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст.372 ЦК України (п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.1 і ч.2 ст.71 СК України).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 22 жовтня 2005 року. Від шлюбу мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Шлюб між сторонами розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 25 липня 2013 року.

Судом встановлено, що шлюбний договір сторонами не укладався, домовленості щодо поділу майна немає.

Спірним майном є автомобіль CHEVROLET AVEО, державний номер НОМЕР_1 2011 року випуску, причеп державний номер НОМЕР_2..Сторонами не заперечується придбання вказаного майна під час шлюбу. Не оспорювалась також вартість майна, яка згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 03 квітня 2015 року складала: автомобіля 130 275, 54 грн., причепу 4 120,00 грн.

Вирішуючи справу, суд керувався ст.ст.69-71 Сімейного Кодексу України і виходячи з того, що автомобіль та причеп(головна річ і приналежність) є спільним сумісним майном подружжя, прийшов до правильного висновку, що кожному з них належить по 1/2 частці у зазначеному майні.

Позивачка ОСОБА_1 не заперечує проти варіанту розподілу майна. Проте доводи апеляційної скарги щодо збільшення її частки у майні з підстав передбачених ч.3 ст.70 СК України не приймаються.

Частиною 3 статті 70 визначено, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», які містяться у п.30, суд, з урахуванням зазначених обставин, в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя.

Наявність неповнолітньої дитини на утриманні позивачки ОСОБА_1. не є безумовною підставою для збільшення її частки у майні, а вимога щодо збільшення частки з зазначених підстав не заявлялась і не була предметом розгляду у суді першої інстанції (ст.11 ЦПК).

Спірним майном також зазначений гараж у гаражному кооперативі «Автолюбитель № 7 м.Кіровограда». Суд відмовив у задоволенні вимог щодо його розподілу з підстав недоведеності належності цього майна сторонам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду.

За змістом ч.1 ст. 182 ЦК України, 210 ЦК України право власності на нерухоме майно, як на новостворене майно або придбане за правочином, підлягає державній реєстрації.

Право власності на гараж не зареєстровано, тому це майно не може бути предметом у спорі про право власності подружжя. Відповідач ОСОБА_2. є членом кооперативу, йому належить право користування цім майном. Доказів щодо витрат подружжя на придбання гаража за час шлюбу позивач не надала. За таких підстав суд дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимог про розподіл.

Відповідно до ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування або зміни рішення суду відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 24 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: