Ухвала суду № 50099493, 18.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3213/15 Справа № 205/2669/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Залімська Н. В. Доповідач - Макаров М.О. Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради: третя особа Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до Дніпропетровської міської ради, про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2., після її смерті відкрилась спадщина на належне їй домоволодіння АДРЕСА_1, у встановлений законом строк позивачка звернулась до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу на її імя свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів, у зв'язку з чим позивачка просила визнати за нею право власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2. померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено та ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В апеляційній скарзі Дніпропетровська міська рада просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, яка була матір'ю позивача (а.с. 7-9).

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме: на домоволодіння АДРЕСА_1, яке належали померлій на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 15 травня 1962 року та свідоцтва про право власності від 19 травня 1964 року (а.с. 49-63).

Як вбачається з матеріалів справи після смерті ОСОБА_2. залишилася спадкоємцем першої черги позивач ОСОБА_1.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Як вбачається із спадкової справи №484/2013 спадкоємець першої черги 04 березня 2014 року звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте постановою державного нотаріуса від 04 березня 2014 року було відмовлено ОСОБА_1. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на домоволодіння (а.с. 6, 71-87)

Згідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а ст. 1218 УК України вбачається, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом кімнат від одної до п'яти включно житловою площею не більше 60 кв.м. від 15 травня 1962 року було надано померлій ОСОБА_2 у безстрокове водоління земельну ділянку площею 600 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, а згідно акту приймки індивідуального домовлодіння, рішення виконкому Ленінської райради депутатів трудящих №206§2 від 12 травня 1964 року про узаконення житлового будинку по АДРЕСА_1 (відповідно до рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №467 від 25 червня 1980 року «Про перейменування вулиць» АДРЕСА_1 перейменована на АДРЕСА_1 та відповідно змінена нумерація будинку зі НОМЕР_1 на НОМЕР_2), технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 було зареєстровано 24 грудня 1999 року право власності на житловий будинок 1960 року побудови житловою площею 50,4 кв.м. (а.с. 43, 49-63, 123, 125)

Враховуючи те, що спадкове майно, яке належало померлій ОСОБА_2 на день її смерті не змінювалося та самочинно чи іншим шляхом не перебудовувалося, а позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на вказане нерухоме майно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про можливість визнати за позивачкою право власності на спадкове майно, яке належало її матері на день смерті.

Вказані висновки суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справу за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Дніпропетровської міської ради про незаконність рішення суду, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи, суттєвими не являються, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий М.О. Макаров

Судді: Ж.І. Максюта

М.Л. Прозорова