Ухвала суду № 50094303, 20.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Київ К/9991/38928/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Олендера І.Я.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року

у справі № 2а-11733/11/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецомотех»

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецомотех» (далі - ТОВ «Спецомотех»; позивач) звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС; відповідач), в якому просило: визнати недійсним та скасувати наказ № 874 від 10 травня 2011 року про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року; визнати незаконними дії контролюючого органу щодо здійснення зазначеної перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000022360/0 від 08 червня 2011 року; визнати неправомірними дії відповідача щодо визнання операцій між позивачем та його контрагентами з виконання будівельних та підрядних робіт, а також з постачання будівельних матеріалів у січні 2011 року такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок, є нікчемними і не створюють юридичних наслідків.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення 16 травня 2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецомотех» з питань правомірності нарахування податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000022360/0 від 08 червня 2011 року. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецомотех» з питань правомірності нарахування податкового кредиту за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 275/23/34696655 від 16 травня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000022360/0 від 08 червня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 568 441,00 грн. (568 440,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Визнаючи протиправними дії податкового органу щодо здійснення розглядуваної перевірки та скасовуючи оспорюваний акт індивідуальної дії, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.2 статті 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» зазначений пункт доповнено абзацом другим такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Крім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України.

Таким чином, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Втім, як з'ясовано судами, доказів дотримання умов надіслання (вручення) позивачу наказу № 874 від 10 травня 2011 року про призначення розглядуваної перевірки, а також письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки в порядку пункту 79.2 статті 79 ПК України відповідачем не подано.

Невиконання, в свою чергу, вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії.

Адже, така компетенція не виникає в силу лише факту вчинення суб'єктом господарювання правопорушення, позаяк для винесення податкового повідомлення-рішення контролюючому органу необхідно дотриматись певних умов - спочатку провести перевірку.

Отже, у випадку незаконності перевірки, як у даній ситуації, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 березня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Олендер І.Я.

Приходько І.В.