Ухвала суду № 50094121, 08.09.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1669/15-а

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Жука С.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду із позовом до Головного управління Держземагентства у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держземагентства), в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ Держземагентства щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства;

- зобов'язати розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області, для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана відмова Держземагентства не відповідає ст. 118 Земельного кодексу України, оскільки включення земельної ділянки до переліку лотів для земельних торгів не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Крім того, позивач посилається на відсутність доказів включення до зазначеного переліку саме тієї земельної ділянки, яку вона бажає отримати у власність.

Вищенаведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2014р. за вх.№ 19-6421/0/14-14-СГ до ГУ Держземагентства у Херсонській області надійшла заява ОСОБА_1. від 10.09.2014р. про надання безкоштовно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 06.01.2015р. №19-21-0.102-3/15-14-СГ ГУ Держземагентства у Херсонській області відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безкоштовно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, що розташована на території Веселівської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Тобто, вказаним листом відповідач повідомив позивача про наявність обставин, які перешкоджають позитивному вирішенню питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 33 Земельного кодексу України, громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Використання земель особистого селянського господарства здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство", особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України, інших нормативно-правових актів. Діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у відповідності до статті 122 Земельного кодексу України, може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає, що відмова у погодженні проекту землеустрою у формі листа № 19-21-0.102-3/15-14 СГ не містить будь-яких посилань на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що не заслуговують уваги посилання відповідача на норми частини 3 статті 136 Земельного кодексу України, згідно якої земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів та на наказ Держземагенства України від 15.10.2014 №328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагенства України від 14.10.2014 року", згідно положень якого, зобов'язано територіальні органи Держземагенства сформувати та затвердити переліки земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги, адже, як правильно встановлено судом, земельні ділянки на які претендували позивачі, не включено до переліку земельних ділянок право на які має набуватись на конкурентних засадах, оскільки не отримано погодження від органу місцевого самоврядування.

Так, відповідно до положень, визначених статтями 118 та 122 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не розглянув належним чином заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та не прийняв рішення відповідно до законодавства, чим порушив право позивача на отримання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Враховуючи те, що чинним законодавством України врегульовано, що за результатами розгляду клопотань позивачів повинно було прийнято одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні, відмови у погодженні проекту землеустрою у формі листа № 19-21-0.102-3/15-14СГ суперечать вимогам статті 122 Земельного кодексу України, необґрунтовано, винесено без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено права позивачів, як наслідок, не можуть вважатись законними та правомірно визнані протиправними.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної додаткової постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Жук С.І.

Семенюк Г.В.