Ухвала суду № 50085799, 08.09.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"08" вересня 2015 р. Справа №910/27862/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Корсакової Г.В.

Хрипуна О.О.

розглянувши без виклику представників сторін клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» про виправлення описки в постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015

у справі № 910/27862/14 (суддя: Марченко О.В.)

за позовом Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

до Державного підприємства “Антонов”

про стягнення 786 174, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 26.02.2015 по справі № 910/27862/14 позов Державної інноваційної фінансово-кредитної установи до Державного підприємства “Антонов” про стягнення 786 174, 30 грн. – задоволено, а саме: присуджено до стягнення з Державного підприємства “Антонов” на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи 35Річних в сумі 83 704,25 грн. та інфляційні втрати в сумі 702 470,00 грн.

Рішення суду першої інстанції було мотивовано тим, що у відповідача станом на момент вирішення спору по суті в суді першої інстанції існувало непогашене грошове зобов’язання з повернення інноваційної позики, з виконання якого відповідачем допущено прострочення, що згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України є підставою для застосування до відповідача цивільно – правової відповідальності за невиконання грошового зобов’язання у вигляді стягнення 3% річних в сумі 83 704,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 702 470,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 по справі № 910/27862/14 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 – скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного підприємства “Антонов” на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 по справі №910/27862/14 розподілено судді - доповідачу Станіку С.Р. для розгляду складом колегії суддів: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Власов Ю.Л., Хрипун О.О.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Тищенко А.І. від 25.03.2015 справу № 910/27862/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 справу № 910/27862/14 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Станік С.Р., судді: Корсакова Г.В., Хрипун О.О., справу призначено до розгляду на 29.04.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 розгляд апеляційної скарги відкладено до 19.05.2015.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України на стадії апеляційного провадження здійснено процесуальне правонаступництво сторони (позивача) у справі №910/27862/14, а саме: замінено Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (код ЄДРПОУ 00041467; місцезнаходження: 01601 м.Київ, вул.. Богдана Хмельницього, 65-Б) його процесуальним правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» (код ЄДРПОУ 30518435 місцезнаходження: 03127 м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1).

Крім того, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 апеляційну скаргу Державного підприємства “Антонов” на рішення Господарського суду міста Києва 26.02.2015 по справі № 910/27862/14 - задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва 26.02.2015 по справі № 910/27862/14 – змінено, і викладено резолютивну частину Господарського суду міста Києва 26.02.2015 по справі № 910/27862/14 в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Антонов” (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1; ідентифікаційний код 14307529) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65-Б; ідентифікаційний код 00041467): 307 136 (триста сім тисяч сто тридцять шість) грн. 79 коп. втрат від інфляції; 53 145 (п’ятдесят три тисячі сто сорок п’ять) грн. 51 коп. 3% річних і 7 205 (сім тисяч двісті п’ять) грн. 65 коп. судового збору.

В іншій частині позову – відмовити.

Також, наведеною постановою судом апеляційної інстанції стягнуто з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 65-Б; ідентифікаційний код 00041467) на користь з державного підприємства “Антонов” (03062, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1; ідентифікаційний код 14307529) 3 602 (три тисячі шістсот дві) грн. 83 коп. – судового збору за подачу апеляційної скарги.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подано клопотання в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015, яка, на думку, заявника полягає у тому, що судом апеляційної інстанції помилково вказано особу, на користь якої необхідно стягнути присуджені до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат, а саме: замість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» помилково вказано Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

Заявник вказує, що саме він в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України є процесуальним правонаступником Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, а тому присуджені судом апеляційної інстанції суми 3% річних та інфляційних втрат підлягають стягненню саме на користь ТОВ «Інтеравто».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дослідивши наявні матеріали справи, розглянувши клопотання в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015, дійшла висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні 19.05.2015 Київським апеляційним господарським судом розглянуто та задоволено клопотання ТОВ «Інтеравто» про залучення до участі у розгляді справи у якості процесуального правонаступника в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Пунктом 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26 грудня 2011 року N 18 визначено, що зазначеною статтею ГПК (статтею 25) передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.05.2015 між позивачем – Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (первісний кредитор), з однієї сторони, та ТОВ «ФК «Фактор Плюс» (новий кредитор), з іншої сторони, укладено Договір про відступлення права вимоги № 15/05/15, за умовами пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає та передає у власність новому кредитору належне йому право грошової вимоги до ДП «Антонов» (боржник), а саме: право вимагати повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, правонаступником якого є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, суми (цільового вкладу) за інноваційним договором № 07/98 від 05.10.1998 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником у розмірі 16 165 094,00 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, який боржник має сплатити згідно основним договором (разом – право вимоги).

Пунктом 1.2 договору про відступлення права вимоги № 15/05/15 від 15.05.2015 визначено, що новий кредитор набуває право вимоги за умови та в момент зарахування на поточний рахунок первісного кредитора грошових коштів від нового кредитора у терміни та розміри, встановлені п. 2.2 договору, а саме: 1 544 664,54 грн. у строк до 29.05.2015, які були перераховані відповідно до платіжного доручення № 1001221086 від 18.05.2015.

18.05.2015 між ТОВ «ФК «Фактор Плюс», як первісним кредитором, та ТОВ «Інтеравто», як новим кредитором, укладено Договір відступлення права вимоги № 18/05-15/3, згідно пункту 1.1 якого первісний кредитор відступає та передає у власність новому кредитору належне йому право грошової вимоги до ДП «Антонов» (боржник), а саме: право вимагати повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, правонаступником якого є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, суми (цільового вкладу) за інноваційним договором № 07/98 від 05.10.1998 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником у розмірі 16 165 094,00 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, які боржник має сплатити згідно основним договором (разом – право вимоги).

Згідно пункту 1.2 договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015, право грошової вимоги належить первісному кредитору на підставі договору про відступлення права вимоги № 15/05/15 від 15.05.2015, укладеного між первісним кредитором та інноваційною фінансово-кредитною установою.

Пунктом 1.7 договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015 визначено, що новий кредитор набуває право грошової вимоги в повному обсязі з моменту підписання сторонами договору.

Таким чином, ТОВ «Інтеравто»(як новий кредитор) набув право вимоги до ДП «Антонов» (боржник) повернення боржником отриманої від Київського регіонального відділення Державного інноваційного фонду, правонаступником якого є Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, суми (цільового вкладу) за інноваційним договором № 07/98 від 05.10.1998 (основний договір), укладеним між первісним кредитором та боржником у розмірі 16 165 094,00 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, який боржник має сплатити згідно основним договором.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що станом на момент апеляційного провадження у справі саме у ТОВ «Інтеравто» в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України наявні права процесуального правонаступника Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, оскільки відповідне право вимоги до відповідача наявне у ТОВ «Інтеравто» на підставі цивільно – правового договору: договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015, з моменту укладення якого ТОВ «Інтеравто», як новий кредитор, набув до ДП «Антонов» право грошової вимоги у розмірі 16 165 094,00 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, які боржник має сплатити згідно основним договором (п.1.1, 1.7 договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015).

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України на стадії апеляційного провадження здійснила процесуальне правонаступництво сторони (позивача) у справі №910/27862/14, а саме: замінила позивача - Державну інноваційну фінансово-кредитну установу (код ЄДРПОУ 00041467; місцезнаходження: 01601 м.Київ, вул.. Богдана Хмельницього, 65-Б) його процесуальним правонаступником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» (код ЄДРПОУ 30518435 місцезнаходження: 03127 м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корп. 1).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво сторони (позивача) у справі №910/27862/14 було здійснено саме на стадії апеляційного провадження, а під час винесення судом першої інстанції відповідного рішення ТОВ «Інтеравто» не набуло у встановленому порядку прав процесуального правонаступника позивача. При цьому, згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість саме рішення місцевого господарського суду і не приймає і не розглядає вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В свою чергу, рішення суду першої інстанції було змінено судом апеляційної інстанції в частині кількісних показників 3% річних та інфляційних втрат, у зв’язку з невірним обрахуванням судом першої інстанції періоду нарахування наведених показників, і про що було зазначено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015. Інших підстав для зміни рішення суду першої інстанції – судом апеляційної інстанції не встановлено. Крім того, як зазначалось вище, під час винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення ТОВ «Інтеравто» не набуло у встановленому порядку прав процесуального правонаступника позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції в постанові від 19.05.2015 зазначив і про те, що дійсно, ТОВ «Інтеравто» в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України є процесуальним правонаступником Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, оскільки відповідне право вимоги наявне у ТОВ «Інтеравто» на підставі цивільно – правового договору: договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015, з моменту укладення якого ТОВ «Інтеравто», як новий кредитор, набув до ДП «Атонов» право грошової вимоги у розмірі 16 165 094,00 грн., а також сум всіх можливих та дійсних штрафних санкцій (в т.ч. штрафів, пені, неустойки), втрат від інфляції та будь-яких інших платежів, який боржник має сплатити згідно основним договором (п.1.1, 1.7 договору відступлення права вимоги № 18/05-15/3 від 18.05.2015), відповідний обсяг прав та обов’язків процесуального правонаступника ТОВ «Інтеравто» набуло вже під час апеляційного провадження у справі, а тому підстави для зміни рішення суду першої інстанції стосовно особи, на користь якої присуджено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних – у суду апеляційної інстанції згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України – були відсутні.

Також, Київський апеляційний господарський суд у постанові від 19.05.2015 наголошував, що виконання рішення суду - є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

При цьому, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 чітко зазначено про здійснене процесуальне правонаступництво, а враховуючи припис статті 115 Господарського процесуального кодексу України, наведена постанова господарського суду при набранні нею законної сили, є обов’язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 описка в частині зазначення особи, на користь якої необхідно стягнути присуджені до стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат – відсутня, у зв’язку з чим клопотання ТОВ «Інтеравто» в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 – задоволенню не підлягає і відхиляється судом як безпідставне та необґрунтоване.

Враховуючи викладене, керуючись статями 89,ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравто» в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України про виправлення описки в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 – відмовити.

2. Матеріали справи № 910/27862/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Г.В. Корсакова

О.О. Хрипун