Постанова № 50085138, 14.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2011 № 23/192

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Лосєва А.М.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: Пушкарь О.М. – начальник управління претензійно-позовної роботи за довіреністю № 50-ЗОВ від 23.03.2011 року;

від відповідача-1: не з’явилися;

від відповідача-2: не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 23/192

за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега», м. Київ

до 1. приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», м. Київ

2. товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар’єроуправління», м. Світловодськ, Кіровоградська обл.

про стягнення 45 306 грн. 13 коп.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» та товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар’єроуправління» про стягнення 45 306 грн. 13 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування № 808-Т від 21.06.2007 р., було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 45 306 грн. 13 коп., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 23/192 за позовом приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» до приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» та товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар’єроуправління» про стягнення 45 306 грн. 13 коп. у задоволенні позовних відмовлено повністю (суддя Кирилюк Т.Ю).

Рішення обґрунтоване тим, що позовна заява про відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків подана до господарського суду міста Києва фактично через 1 місяць від дня спливу встановленого законом строку позовної давності за регресним зобов’язанням. При цьому суд першої інстанції керувався ст.ст. 256, 257, 261 та 267 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Омега» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 23/192 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку позивача, порушуючи норми матеріального права суд не звернув увагу на докази та доводи представника позивача по даному питанню. Також, порушуючи норми процесуального права, суд застосував норму закону, що не регулює дані правовідносини, оскільки УІСК «Інвестсервіс» (відповідач 1) про застосування строків позовної давності не заявляв.

Відповідно до розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 р. № 01-23/3/2, розгляд апеляційної скарги у справі № 23/192 здійснюється у складі колегії суддів: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Лосєв А.М., Остапенко О.М.

В судове засідання 14.09.2011 представник відповідача 1 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

В судове засідання 14.09.2011 представник відповідача 2 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений

Представник позивача в судовому засіданні 14.09.2011 підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2007 р. на вул. Молодіжній в с.м.т. Власівка Світловодського району, автомобіль марки «Toyota Avalon», державний номер ВІ 1545 АН отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою Світловодським міжрайонним відділенням державтоінспекції УМВС України в Кіровоградській області.

Між ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Омега» та Кошерь Ю.Ф. було укладено договір добровільного страхування № 092-07-0481-10 від 21.06.2007 р., відповідно до якого позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки «Toyota Avalon», державний номер ВІ 1545 АН.

Згідно страхового акту № 808-Т від 19.03.2008 р. та висновку авто товарознавчого дослідження № 352-12-07 від 05.02.2008 р. було здійснено страхову виплату власнику автомобілю «Toyota Avalon», державний номер ВІ 1545 АН у розмірі 45 306 грн. 13 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 2078 від 19 березня 2008 р.

Згідно постанови Світловодського міськрайонного суду від 23.01.2008 р. у адміністративній справі № 3-271/2008, Обертаса А.С. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення (а.с. 27).

Обертас А.С., на час аварії, керував автомобілем ГАЗ 5204, державний номер ВА 2753 АЕ, перебував у трудових відносинах з закритим акціонерним товариством «Світловодське кар’єроуправління». Таким чином, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України обов’язок відшкодувати завдані збитки виник у ЗАТ «Світловодське кар’єроуправління».

Відповідачем заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції 19.04.2011 p. ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» надало відзив на позовну заяву з проханням закрити провадження у справі відносно ТДВ «Світловодське кар'єроуправління» у зв’язку з тим, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності.

Виходячи з наведеного, господарський суд міста Києва відповідно до пункту 3 та пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України відмовив у задоволенні позовних вимог приватному акціонерному товариству «Акціонерна страхова компанія «Омега» повністю на підставі ч. 3 та ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним рішенням суду першої інстанціх виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В даному випадку заява про застосування строків позовної давності надійшла лише від ТДВ «Світловодське кар'єроуправління», відповідно до якої було прохання застосувати строки позовної давності лише щодо ТДВ «Світловодське кар'єроуправління», а отже суд вийшов за межі розгляду заяви відповідача, застосувавши строк позовної давності стосовно вимог до відповідача 1.

Згідно ст. 23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Оскільки УІСК «Інвестсервіс» про застосування строків позовної давності не заявляв, колегія суддів вважає вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача 1 суми страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 24 990 грн. (сума збитку за вирахуванням встановленої полісом № ВВ/2023081 франшизи у розмірі 510 грн.) такими, що підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача 1, тому останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивач має суб'єктивне право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок відповідача 1 у сумі 24 990 грн.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, не перевіривши усі обставини, вирішив спір з порушенням матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України наявні підстави для часткового скасування рішення місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони відповідно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 47, 49, 85, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» на рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 23/192 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.06.2011 р. у справі № 23/192 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, вул. Кудрявський узвіз, м. Київ, ідент. кд 23498273) на користь приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, вул. Обсерваторна, м. Київ, ідент. код 21626809) 24990 грн. (двадцять чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн.

В решті позову відмовити.»

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, вул. Кудрявський узвіз, м. Київ, ідент. Код 23498273) 249 грн. 90 коп. (двісті сорок дев’ять гривень дев’яносто копійок) державного мита та 130 грн. 17 коп. (сто тридцять гривень сімнадцять копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс» (04053, вул. Кудрявський узвіз, м. Київ, ідент. Код 23498273) 124 грн. 25 коп. (сто двадцять чотири гривні 25 копійок) за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Остапенко О.М.

Лосєв А.М.