Постанова № 50085113, 08.09.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.09.2015 справа №905/262/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:

судді

Склярук О.І.

Дучал Н.М., Мартюхіна Н.О.

При секретарі Поляковій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача 1:

від позивача 2:

від відповідача:

за участю прокурора;

не з’явилися

Остапенко В.М., за довіреністю

Вінтонюк Д.О., за довіреністю

Горгуль Н.В., за посвідченням

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Прокурора міста Маріуполя Донецької області, м. Маріуполь Донецької області

на ухвалу господарського суду

Донецької області

від

04.08.2015р.

у справі

№ 905/262/15 (суддя Кротінова О.В.)

за позовом

Прокурора міста Маріуполя в інтересах державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до

Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області

про

стягнення 66 652 866,54грн.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор міста Маріуполя Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою в інтересах державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до відповідача Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа", м. Маріуполь Донецької області про стягнення 66 652 866,54грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Кротінова О.В.) від 04.08.2015р. у справі № 905/262/15 залишено без розгляду позов прокурора міста Маріуполя Донецької області в інтересах державі в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ.

Не погодившись з прийнятою ухвалою прокурор міста Маріуполя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Донецької області.

В обґрунтування доводів прокурор посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права; судом застосовано норми Закону України «Про прокуратуру» у новій редакції; звернення прокурора з позовом в інтересах ПАТ НАК «Нафтогаз України» є правомірним, оскільки компанія заснована органами державної влади: Фондом державного майна України та Міненерговугілля.

Донецьким апеляційним господарським судом ухвалою від 25.08.2015р. порушено апеляційне провадження по справі № 905/262/15.

Від Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, а оскаржувану ухвалу господарського суду залишити без змін.

У судовому засіданні 08.09.2015р. представники сторін та прокурор надали пояснення.

Згідно приписів ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ст.101 ГПК України).

Дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.08.2015р. залишено без розгляду позовну заяву прокурора на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України.

Ухвала суду мотивована ст. 29 ГПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, яким зазначено, що прокурор уповноважений звертатися з позовами виключно в інтересах органів державної влади та виконавчих органів місцевих рад. В той же час прокурором у позовній заяві висунуто вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на користь ПАТ НАК «Нафтогаз України», яке не є органом ані державної влади, ані органом місцевого самоврядування.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Поняття "прокурор" визначене у статті 56 Закону України "Про прокуратуру", а права прокурора стосовно подання позовної заяви (заяви) в порядку господарського судочинства, внесення апеляційної чи касаційної скарги на судові рішення господарських судів, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України - статтею 37 названого Закону.

У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Саме така правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», зі змінами та доповненнями від 09.07.2015р.

При зверненні з позовом прокурор визначив першим позивачем Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, проте прокурором у позові не визначено суть позовних вимог Міністерства до відповідача - Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа".

Отже, саме посилання прокурора на те, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України є засновником другого позивача у цій справі, не може бути підставою для подання прокурором до господарського суду позовної заяви в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки відсутні чітко сформульовані позовні вимоги.

Крім того, при зверненні з позовною заявою прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь другого позивача - ПАТ НАК «Нафтогаз України» заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу № 13/2388-БО-7 від 28.12.2012р., що свідчить про наявність договірних відносин між цими сторонами при здійсненні ними своєї господарської діяльності. Стосовно другого позивача судова колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

Отже, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» здійснює господарську діяльність на власний ризик, в тому числі на власний розсуд обирає контрагентів, з якими укладає договори на купівлю-продаж газу; вільно розпоряджається прибутком, отриманого в результаті своєї діяльності.

Як стверджує прокурор ПАТ «НАК «Нафтогаз України» створено державними органами (Фонд державного майна України та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України), тому у нього є достатньо підстав для подання позову в інтересах держави в особі ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Але з такими висновками прокурора не погодився суд першої інстанції та апеляційний суд, оскільки саме створення державними органами підприємства з метою отримання прибутку, не свідчить про делегування вказаними органами ПАТ «НАК «Нафтогаз України» якихось повноважень згідно конкретного закону.

Крім того, вищевказаним рішенням Конституційного Суду України чітко встановлено про подання прокурорами позову саме в інтересах держави в особі органу державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Судова колегія вважає необґрунтованими доводи прокурора стосовно застосуванням господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм Закону України «Про прокуратуру» в новій редакції, оскільки суд чітко керувався приписами Господарського процесуального кодексу України, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99, іншими законами у відповідності до норм Конституції України. Крім того, провадження у справі порушено судом у червні 2015р., тому вимоги Закону України «Про прокуратуру» застосовуються саме на період звернення прокурора з позовом.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, які не спростовуються висновків суду, викладених в ухвалі від 04.08.2015р. у справі № 905/262/15.

За таким обставин, апеляційна скарга прокурора міста Маріуполя Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Донецької області від 04.08.2015р. у справі № 905/262/15 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу прокурора міста Маріуполя Донецької області, м. Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 04.08.2015р. у справі № 905/262/15 – залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 04.08.2015р. у справі № 905/262/15 – залишити без змін.

Справу № 905/262/15 повернути до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Судді: Н.М. Дучал

Н.О. Мартюхіна

Надруковано: 7 прим.

1. прокурору, 2. позивачам

1. відповідачу, 1. у справу

1. ГСДО, 1. ДАГС