Ухвала суду № 50057068, 16.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/90/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

16.08.12 Справа № 5009/2827/12

За позовом: Публічне акціонерне товариство “Дочірній банк Сбербанку Росії”, м. Київ

До відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю “СТС-Сервіс”, м. Запоріжжя

До відповідача 2: Приватного підприємства “Діапазон”, м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Рябушкін І.Є., дов. № 362 від 18.06.2012р.

Від відповідача: 1. не з’явився.

2. Смирнова Ю.В., дов. б/н від 01.08.2012р.

Заявлено позов про стягнення в солідарному поряду з відповідачів 9352763 грн. 95коп. за кредитним договором № 20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008р.

Ухвалою суду від 27.07.2012р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 16.08.2012р.

Ухвала суду була відправлена на адреси сторін, в установлений законом строк та порядку.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з’явився.

15.08.2012р. на адресу суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв’язку зі знаходження представника у відпустці.

Клопотання відповідача залишено без задоволення, поскільки, відповідач по справі є юридичною особою і керівник товариства, на підставі ст.28 ГПК України, зобов’язаний забезпечити явку компетентного представника в судове засідання.

Крім того, знаходження представника підприємства у відпустці не звільняє сторону від виконання законних вимог суду, викладених в ухвалі від 27.07.2012р. та надання суду всіх витребуваних матеріалів.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”,

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що, у відповідних випадках, такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК ( 1798-12 ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (1798-12), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Відповідач 1 поважності причин невиконання вимог суду, викладених в ухвалі від 27.07.2012р. суду не надав, не надав витребувані матеріали і не забезпечив явку компетентного, повноважного представника, чим порушив ст. ст.22, 28, 33, 34 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

20.07.2012р., разом з позовною заявою (вх. № 2993/09-05 від 26 липня 2012р.), в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, надійшла заява про забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту на майно та оголошення заборони посадовим особам ПП “ДІАПАЗОН” (69015, м.Запоріжжя, вул.Мінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 13604515, п/р 260090131959 в Запорізькому відділенні № 1 АТ “СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627) здійснювати будь-які дії по відчуженню, розпорядженню, щодо майна, зазначеного в заяві про забезпечення позовних вимог (вих. № 3300/4/06-2-2 від 20.07.2012р.).

Ухвалою суду від 27.07.2012р. заява була прийнята, але розгляд її по суті було призначено в судовому засіданні 16.08.2012р., поскільки, позивачем не було надано належних документальних доказів в обґрунтування обставин, викладених в заяві.

Розглянувши по суті заяву про забезпечення позову, в судовому засіданні, розпочатому 16.08.2012р., суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволення з наступних підстав:

- особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК ( 1798-12 ), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав

та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідач 2 заперечує проти заяви щодо забезпечення позовних вимоги, письмові заперечення долучені матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, та те, що позивачем заявлено позовну заяву про стягнення з відповідачів грошових коштів, а в заяві про забезпечення позову заявник просить суд накласти арешт на майно (саме чому на нерухоме майно, а не на грошові кошти не зазначає і не обґрунтовує) відповідача 2, вартість якого не визначена, а також той факт, що позивачем не надано доказів того, що дане майно належить саме відповідачу 2, заяву позивача про забезпечення позову (вих. № 3300/4/06-2-2 від 20.07.2012р.) слід залишити без задоволення.

Від відповідача 2 надійшли письмові заперечення на позовну заяву, які долучені до матеріалів справи.

Від відповідача 2 також надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, в зв’язку з наявністю в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя справи, яка пов’язана, на думку заявника, з даною справою .

Відповідач 2 просить суд зупинити провадження по справі № 5009/2827/12 до вирішення пов'язаної справи, яка прийнята до розгляду Ленінським районним судом м.Запоріжжя (справа №0814/8429/2012, номер провадження 2/0814/3031/2012) про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії №20-Н/08/08/ЮО від 28 серпня 2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «БАНК НРБ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС».

Позивач громадянин Лукомський О.А. вважає, що він є поручителем позичальника, що підтверджується договором поруки від 28.08.2008р.

Суд вважає клопотання відповідача 2 про зупинення провадження по справі № 5009/2827/12 таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до положень статті 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, із змісту вказаної процесуальної норми випливає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд повинен, по-перше, з'ясувати, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом Запорізької області, із справою, що розглядається іншим судом та по-друге, визначити, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

При цьому, слід враховувати, що пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини справи, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Згідно, ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи, що у справі №0814/8429/2012 інший склад сторін та відсутнє рішення суду яке б набрало законної сили, підстави для застосування положень ст. 35 ГПК України відсутні.

Крім того, слід зазначити, що відповідачем 2 необґрунтовано належними документальними доказами пов’язаність цих справ, поскільки в договорі поруки від 28.08.2008р., в редакції, що надана до матеріалів господарсько спору, поручителем ТОВ «СТС СЕРВІС»(боржник по кредитному договору) є відповідач 2 по даній справі ПП «ДІАПАЗОН», а не громадянин Лукомський О.А., як зазначає в своєму клопотанні відповідач 2.

Відповідачем 2 суду не надані і гне обґрунтовані підстави, які б відповідали вимозі ст. 79 ГПК України, а саме: щодо з’ясування обставин справи, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеження своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Суд враховує вимоги п.1 ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Україною у 1997 році, щодо розумності строку, як складового елементу права на справедливий судовий розгляд.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає об’єктивних підстав які б, на теперішній час, перешкоджали розгляду спору по справі № 5009/2827/12. Таким чином, вищевказане клопотання відповідача 2 слід залишити без задоволення.

В судовому засіданні, 16.08.2012р. представником відповідача 2 заявлено також клопотання, в порядку ст. 38 ГПК України, про витребування від позивача та відповідача 1: щомісячні дані про здійснення видачі кредиту, нарахування процентів та копії платіжних доручень боржника, за якими здійснювались платежі за кредитною угодою (з визначенням призначення таких платежів), а також витребувати у позивача детальну інформацію про те, за якою черговістю і в якому розмірі, відповідно до кожної черги здійснювалось зарахування платежів, сплачених позичальником.

Клопотання судом прийнято до розгляду та залишено без задоволення, поскільки дане клопотання кореспондується з вимогами суду, викладеними в ухвалі від 27.07.2012р., якою суд зобов’язав сторони: позивача - надати детальний, нормативно обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми боргу; звірити розрахунки з відповідачем станом на день розгляду справи (з ініціативи позивача) для чого позивачу з’явитися до відповідачів, двосторонній акт звірки надати суду; надати суду належні документальні докази в обґрунтування обставин, викладених в заяві про забезпечення позовних вимог; копії витребуваних документів (завірені належним чином) –у справу; відповідачів –надати документи, які посвідчують правовий статус (свідоцтво про державну реєстрацію, довідку облстатуправління про включення до ЄДР) (оригінали суду для огляду); довідку про повні банківські реквізити; докази належного виконання умов договору; докази часткового або повного погашення заборгованості за договором; листування з позивачем по суті спору (з доказами направлення або вручення вихідної кореспонденції); відзив з нормативним та документальним обґрунтуванням заперечень на позов; підписати двосторонній акт звірки з позивачем; при наявності заперечень на розрахунок стягуваної суми –контррозрахунок та докази в його обґрунтування; копії витребуваних документів (завірені належним чином) –у справу; явка.

Позивачем не виконано належним чином вимоги суду, що викладені в вищезазначеній ухвалі: не наданий детальний, нормативно обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми боргу; не проведена звірка розрахунків з відповідачем станом на день розгляду справи (з ініціативи позивача) для чого позивач повинен був з’явитися до відповідачів, не надано двосторонній акт звірки; не надано належних документальних докази в обґрунтування обставин, викладених в заяві про забезпечення позовних вимог.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Щодо невиконання вимог суду, без поважних причин, господарсько –процесуальним кодексом України, передбачена відповідальність, згідно п. 5 ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, у разі нез'явлення представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12 ), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12 ) або статтею 90 ГПК ( 1798-12 ).

Суд попереджує сторони, що в разі повторного невиконання вимог суду, до винної сторони буде застосована вищезазначена санкція.

В зв’язку з неявкою представника відповідача 1 та для надання сторонам додаткової можливості належним чином виконати вимоги суду та надати витребувані судом матеріали, судове засідання слід відкласти.

Керуючись ст. 22, 28, 33, 34, 43, 77, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Судове засідання відкласти на 24.09.2012р. в 11:00г.

2. Сторонам належним чином виконати в обов’язковому порядку, вимоги суду, викладені в ухвалі від 27.07.2012р.

3. Зобов’язати сторони:

- компетентним представникам бухгалтерії та юридичного відділу позивача, в обов’язковому порядку, 17.09.2012р. о 12 год. 00 хв., з’явитися до відповідача 1 та відповідача 2 (які знаходяться за одною адресою: вул. Мінська, 9, м. Запоріжжя) провести з ним детальну звірку взаєморозрахунків з використанням документів первинної бухгалтерської звітності;

- відповідачам забезпечити умови та присутність компетентних, повноважних представників для проведення звірки взаєморозрахунків 17.09.2012р. о 12. год. 00 хв.;

- сторонам надати в судове засідання належним чином оформлений, нормативно обґрунтований акт звірки взаєморозрахунків з посиланням в якому на документи первинної бухгалтерської звітності.

Відповідачам:

- відмітити командировочні листи представникам позивача.

Попередити сторони, що у разі невиконання вимог суду, викладених в ухвалі, суд має право згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф до 1700 грн. 00 коп. за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Явку представників позивача, відповідача 1, відповідача 2 в судове засідання 24.09.2012р. об 11:00г.визнати обов’язковою.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет