Постанова № 49989320, 08.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1794/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Агрокомбінат «Калита», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати незаконними та неправомірними дії по вимогах відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не правильно застосовано норма матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області - задовольнити, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з листа Державної фіскальної служби України від 14.02.2015 № 4968/7/99-99-15-03-01-17 слідує, що Державна фіскальна служба України, з метою забезпечення виконання вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та з метою уникнення непорозумінь з платниками податків повідомляє. Платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідних змін до "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" не здійснено, тому суд дійшов висновку, що зазначене питання не врегульовано Законом, тобто відсутній нормативно-правовий акт, що регулює правовідносини з відшкодування платниками єдиного податку 4 групи фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року.

Колегія суддів вважає такі суду першої інстанції хибними, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з наявних матеріалів справи, ПАТ «Агрокомбінат «Калита» зареєстровано як юридичну особу, та у період 2009-2014 роках перебувало на податковому обліку у Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник фіксованого сільськогосподарського податку відповідно до п. 308.1 ст. 308 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними довідками виданими податковим органом, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до інформаційного листа від 26.03.2015 №4858/10/15-02/503 Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позивач, відповідно до п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України та на підставі поданої податкової декларації за 2015 рік, відомостей про наявність земельних ділянок, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2014 року, перебуває на обліку в органах державної фіскальної служби платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2015 року.

Управлінням Пенсійного фонду було направлено на адресу позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2015 року. Отримання такого розрахунку сторонами не спростовується.

Вважаючи дії по вимогах про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст.1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМУ, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663, відшкодовуються витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Тобто відповідача, як платника фіксованого сільськогосподарського податку, було звільнено від обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Разом з тим, Законом України №71-VIII від 28 грудня 2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", главу 2 "Фіксований сільськогосподарський податок" виключено з Податкового кодексу України, а з 01 січня 2015 року платники такого податку автоматично стали платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, чинним законодавством не передбачено виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, для платників єдиного податку і відповідно з 01 січня 2015 року у вказаної категорії платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівникам якого призначено пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах цим працівникам, натомість вимоги відповідача щодо відшкодування таких витрат є обґрунтованими.

Суд першої інстанції розглядаючи адміністративний позов не врахував наведених вище норм права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Отже апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення адміністративного позову та визнання дій відповідача по вимогах відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відсутні, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області - задовольнити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Агрокомбінат «Калита» до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області про визнання протиправними дій - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 08.09.2015 року.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.