Ухвала суду № 49965928, 07.09.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2015 р.Справа№ 914/2394/14

Розглядається скарга: Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, м.Київ

на бездіяльність: Державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1, м.Львів

у справі № 914/2394/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Стек-Комп`ютер, м. Львів

про: стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки у розмірі 6 544 206, 43 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Сало О.А.

Представники:

від заявника (позивача): ОСОБА_2 представник за довіреністю від 07.11.2014р. № 02-36/3293;

від відповідача: не зявився.

від органу, бездіяльність якого оскаржується: ОСОБА_3 представник за довіреність від 07.09.2015р;

Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк подано скаргу на бездіяльність Державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 у справі № 914/2394/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Стек-Комп`ютер про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору та витребування майна переданого боржнику на відповідальне зберігання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.06.2015р. прийнято скаргу до розгляду та призначено на 30.06.2015р. Розгляд справи відкладався з причин зазначених в ухвалах суду.

В судове засідання 07.09.2015р. орган дії якого оскаржують явку повноважного представника забезпечив,надав усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 07.09.2015р. заявник явку повноважного представника забезпечив, підтримує скаргу та просить суд її задоволити, надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2014 року у справі №914/2394/14 витребувано з Товариства з обмеженою відповідальністю Стек - Компютер та передано на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк товар, переданий на відповідальне зберігання, а саме: документ-сканер Коdak і І940 А4, вартістю 3780,00 грн./шт. у кількості 297 шт.; Колонки Genius SР-НF 2.0(Ні-Рі)1800А, 50W, Вlасk, вартістю 540,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Колонки Logitech Х-140 2.0 Вlасk, вартістю 288,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Ноутбук ТhinkPad Т530/А5 (LENN557255), вартістю 9999,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Комп'ютер НР Compaq Рrо 6300 SFF РС, вартістю 5244,00 грн./шт. у кількості 449 шт.; Цифровий телефон Аvауа 2420, вартістю 3780,000 грн./шт. у кількості 9 шт.; Багатофункціональний пристрій НР LaserJet Pro М153dnf Pr/Scan/Copier/Fах, вартістю 2869,98 грн./шт. у кількості 5 шт.; Сканер Саnon СаnоSсаn LіDе 110 Вlасk, вартістю 765,00 грн./шт. у кількості 7 шт. На виконання рішення господарським судом видано наказ від 09.10.2014 року №0037757.

Постановою від 17.10.2014 року ВП №45083976 державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного вище рішення суду. Постановою від 29.10.2014 року приєднано виконавче провадження з примусового виконання рішення ВП №45083976 до зведеного виконавчого провадження №44540935, яке веде Личаківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Відповідно до статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

При вирішенні питання про дотримання скаржником вказаного строку на подання скарги слід виходити з того, чи визначений в законі строк здійснення певної дії державним виконавцем, чи ні.

У випадку, якщо законом передбачено строк вчинення державним виконавцем певних дій, але по закінченню цього строку така дія державним виконавцем не вчинена, строк на оскарження такої бездіяльності державного виконавця і початок його перебігу визначається за правилами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Згідно із поданою скаргою позивачем оскаржується бездіяльність державного виконавця, яка полягає у ухиленні від розгляду заяв стягувача, позивача від 13.05.2013р. №02.206-37/87-691 та від 11.06.2015 року №02.206-29/37-7358 та вчинення дій, передбачених ст..36 Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р.

за № 489/20802.

Як вбачається з матеріалів справи, підстави для оскарження бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні виникли вже після закінчення шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", і строки вчинення державним виконавцем відповідних дій законом не встановлені, а тому позивач мав право оскаржити їх в будь-який час, оскільки ці правопорушення є триваючими.

У скарзі на бездіяльність державного виконавця заявник вказує на те, що державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 не вживаються всі передбачені законом заходи щодо виконання зазначеного вище рішення суду. При цьому ігноруються звернення стягувача на адресу ДВС з питання затягування виконання рішення суду, які залишені без розгляду та відповідного повідомлення про результати їх розгляду. Листи та докази їх направлення в матеріалах справи.

Також наголошується на те, що державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 не проведено жодної дії з пошуку та вилученню у боржника належного ПАТ «Укрсоцбанку» майна і поверненню його власнику.

З цього приводу суд зазначає, що ухвалами суд зобовязував ДВС надати належним чином оформлені матеріали виконавчого провадження по справі, копії відповідей на звернення стягувача, письмові пояснення по суті справи з обґрунтуванням правової позиції по суті виконання рішення суду. Однак зазначені вимоги залишені ДВС без належного реагування.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ із заявою, зокрема про зміну способу і порядку виконання.

Згідно з п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Пунктом 7.4. згаданої вище постанови встановлено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Однак державним виконавцем не вжито заходів щодо розшуку майна та не оформлено відповідного документу, який би засвідчив відсутність у відповідача присудженого майна в натурі згідно наказу господарського суду Львівської області від 09.10.2014 року у справі №914/2394/14. Належних та допустимих доказів зворотнього суду не надано.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язки і права державних виконавців. Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Заходами примусового виконання рішень, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження").

Глава 9 Закону України "Про виконавче провадження" визначає захист прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні, які, зокрема, знаходять своє відображення у ст..ст.82 Закону України «Про виконавче провадження», 121-2 ГПК України.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Суд констатує, що ДВС не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували скаргу стягувача у даній справі і засвідчували вчинення всіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій з виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.09.2014 року.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року).

Відтак, враховуючи наведене вище, скарга заявника підлягає задоволенню.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 1, 11,12, 30, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 86, 1212 ГПК України, господарський суд,-

У Х В А Л И В :

1.Скаргу Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк на бездіяльність Державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - задоволити.

2.Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 у звязку з недотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження та не вчинення ним дій: з пошуку, вилученню та передачі ПАТ «Укрсоцбанк» майна, а саме: документ-сканер Коdak і І940 А4, вартістю 3780,00 грн./шт. у кількості 297 шт.; Колонки Genius SР-НF 2.0(Ні-Рі)1800А, 50W, Вlасk, вартістю 540,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Колонки Logitech Х-140 2.0 Вlасk, вартістю 288,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Ноутбук ТhinkPad Т530/А5 (LENN557255), вартістю 9999,00 грн./шт. у кількості 1 шт.; Комп'ютер НР Compaq Рrо 6300 SFF РС, вартістю 5244,00 грн./шт. у кількості 449 шт.; Цифровий телефон Аvауа 2420, вартістю 3780,000 грн./шт. у кількості 9 шт.; Багатофункціональний пристрій НР LaserJet Pro М153dnf Pr/Scan/Copier/Fах, вартістю 2869,98 грн./шт. у кількості 5 шт.; Сканер Саnon СаnоSсаn LіDе 110 Вlасk, вартістю 765,00 грн./шт. у кількості 7 шт.; з встановлення обставин, що ускладнюють виконання рішення суду та неповідомлення про це ПАТ «Укрсоцбанк»; не надання відповіді на заяви ПАТ «Укрсоцбанк» від 13.05.2013р. №02.206-37/87-691 та від 11.06.2015 року №02.206-29/37-7358.

Суддя Коссак С.М.