Ухвала суду № 49960569, 03.09.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" вересня 2015 р. Справа № 906/448/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши заяву ТОВ "Яромир" про визнання наказу господарського суду Житомирської області № 906/448/14, виданого 19.06.2014 року таким, що не підлягає виконанню частково у справі за позовом: Приватного підприємства "Агротехпостач плюс" (м.Вінниця)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" (с. Антопіль, Андрушівський р-н, Житомирська обл.)

про стягнення 147328,98 грн.

за участю представників сторін:

- від заявника: Мацієвська Т.В. - довіреність від 25.02.2015;

- від стягувача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.05.2014 позовні вимоги Приватного підприємства "Агротехпостач плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про стягнення 147328,98 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" на користь Приватного підприємства "Агротехпостач плюс" 146754,01грн., з яких: 137244,35грн. - основний борг, 9509,66грн. - 3% річних, а також 2935,08грн. сплаченого судового збору. Повернуто Приватному підприємству "Агротехпостач плюс" з Державного бюджету України - 11,50 грн. зайво сплаченого судового збору. В частині стягнення 4650,00грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичних послуг, відмовлено.

На виконання вказаного рішення видано накази № 906/448/14 від 19.06.2014.

05.08.2015 на адресу суду від ТОВ "Яромир" надійшла заява про визнання наказу господарського суду Житомирської області № 906/448/14, виданого 19.06.2014 року таким, що не підлягає виконанню частково.

Ухвалою господарського суду від 10.08.2015 заяву ТОВ "Яромир" про визнання наказу господарського суду Житомирської області № 906/448/14 від 19.06.2014 таким, що не підлягає виконанню, було призначено до розгляду на 20.08.2015, ухвалою суду від 20.08.2015 було відкладено розгляд вказаної заяви на 03.09.2015.

20.08.2015 від ТОВ "Яромир" надійшла уточнена заява про визнання наказу господарського суду Житомирської області таким, що не підлягає виконанню частково від 20.08.2015.

27.08.2015 від стягувача надійшов лист-пояснення до заяви ТОВ "Яромир", до якого додано накладні на повернення майна від 22.08.2015 № ВИАП-00001, № ВИАП-00002, копії платіжних доручень та підписаний стягувачем акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 20.08.2015.

В судовому засіданні представник заявника заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням уточнень та додатково здійсненої оплати підтримав. Просив, враховуючи приписи п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, визнати наказ таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі. Обґрунтовуючи вказане, представник заявника подав, для долучення до матеріалів справи, копію квитанції про сплату стягувачу ще 3354,47 грн. на виконання рішення суду у даній справі та клопотання про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю.

В процесі розгляду заяви судом було оглянуто оригінали поданих заявником документів.

Стягувач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні у справі документи, враховуючи клопотання заявника та заслухавши пояснення його представника, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю.

Так, з матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця органу державної виконавчої служби Андрушівського РУЮ 06.08.2014 відкрито виконавче провадження № 44271740 з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/448/14 від 19.06.2014.

При цьому, до відкриття виконавчого провадження, згідно наданої боржником накладної на повернення №ВИАП-00136 від 06.11.2014 , ТОВ "Яромир" повернуто ПП "Агротехпостач плюс" товару на загальну суму 26334,62 грн. В подальшому ТОВ "Яромир", на виконання рішення суду, було сплачено на користь ПП "Агротехпостач плюс": 20.04.2015 - 20000,00 грн.; 23.06.2015 - 10000,00 грн.; 07.08.2015 - 20000,00 грн.; 11.08.2015 - 20000,00 грн.;13.08.2015 - 50000,0 грн.; 02.09.2015 - 3354,47 грн.

За вказаного, заявник вважає, що ТОВ "Яромир" повністю виконало в добровільному порядку свої зобов'язання перед ПП "Агротехпостач плюс".

У листі - поясненні стягувач не заперечує щодо здійснених оплат. Однак, вказує, що накладна про повернення №ВИАП-00136 від 06.11.2014, на яку зсилається заявник, є приблизним списком номенклатури ТМЦ, які представник ТОВ "Яромир" повернув 06.11.2014, після того як виявили деякі розбіжності в вартісних і кількісних показниках накладної в усній формі вирішили, що ТОВ Яромир" відпише дані ТМЦ звичайною видатковою накладною, відповідно сформує податкову накладну і актом взаємозаліку дана операція була б відображена в бухгалтерському обліку. Натомість, звернення ТОВ "Яромир" вважає необґрунтованим. Пояснює, що ПП "Агротехпостач плюс" доручення на отримання ТМЦ від ТОВ "Яромир" не виписувало, в бухгалтерському обліку накладну на повернення № ВИАП-00136 не проводило, коригування до податкових накладних не виписувало. Вважає звернення ТОВ "Яромир" необґрунтованим та просить суд зобов'язати заявника належним чином оформити накладні на повернення товару в реальному часі або оформити дані ТМЦ як реалізацію ТОВ "Яромир" до ПП "Агротехпостач плюс", щоб мати можливість відобразити в бухгалтерському та податковому обліку.

У відповідності до ч.4 ст.117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Так, наданими боржником документами а саме: підписаною сторонами та скріпленою їх печатками накладною на повернення №ВИАП-00136 від 06.11.2014, квитанціями № ПН30256 від 20.04.2015, № ПН27778 від 23.06.2015, від 07.08.2015 № 0.0.418578851.1, від 11.08.2015 № 0.0.420107643.1, від 13.08.2015 та від 02.09.2015 № 10.0.429589189.1. (а.с. 128, 144-146, 173) підтверджено, що ТОВ "Яромир" на дату судового засідання у повному обсязі погашено заборгованість за рішенням суду у даній справі (у тому числі судовий збір). З платіжних документів вбачається, що заборгованість ТОВ "Яромир" сплачувалась безпосередньо на розрахунковий рахунок стягувача. Довідкою ДВС підтверджено, що кошти на депозитний рахунок відділу по виконанню наказу господарського суду Житомирської області № 906/448 від 16.06.2014 на суму 146754,01грн. не надходили.

При цьому заперечення стягувача суд вважає безпідставними, оскільки здійснення повернення товару на суму 26334,62 грн. підтверджено накладною на повернення, яка згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є первинним документом, який фіксує факти здійснення господарських операцій. Вказана накладна містить реквізити, які вимагаються п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95, для надання їй юридичної сили і доказовості. До того ж накладна засвідчена печатками сторін.

Твердження стягувача про те, що доручення на отримання ТМЦ ним не виписувалося, в бухгалтерському обліку накладну на повернення № ВИАП-00136 та коригування до податкових накладних не було проведено, не впливають на результат вирішення заяви, оскільки невчинення вищевказаних дій стягувачем, при наявності належним чином оформленої накладної, не може тягти негативних наслідків для боржника у даній справі та не впливає на оцінку цієї накладної, як доказу.

Водночас суд враховує, що виконання рішення суду, зважаючи на встановлений термін для добровільного виконання - до 12.08.2014 та на зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали суду від 10.08.2015, здійснено боржником у повному обсязі (на суму 149689,09грн.) у добровільному порядку.

За таких обставин, зважаючи на пояснення боржника, враховуючи клопотання останнього та приписи п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, у зв'язку з чим наказ господарського суду Житомирської області №906/448/14, виданий 19.06.2014 щодо стягнення 137244,35 грн. основного боргу, 9509,66 грн. 3% річних, а також 2935,08 грн. сплаченого судового збору слід визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, п. 2 ч.1 83, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ "Яромир" про визнання наказу Господарського суду Житомирської області №906/448/14 від 16.06.2014 таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

2. Визнати наказ господарського суду Житомирської області №906/448/14, виданий 19.06.2014 щодо стягнення 137 244,35 грн. основного боргу, 9509,66 грн. 3% річних, а також 2935,08 грн. сплаченого судового збору, таким що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - у справу

2- заявнику;

3- стягувачу (рек. з пов.)