Ухвала суду № 49897799, 08.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2086/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1887/К/15 суддя Скотар Р.Є.

Категорія № 26 ( І ) Доповідач - Братіщева Л.А.

УХВАЛА

Іменем України

08 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Братіщева Л.А.,

суддів: Грищенко Н.О., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Масловій К.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 та його представника - ОСОБА_2,

представника відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Вдовенко Марини Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМиттал Кривий Ріг» (надалі - ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, посилаючись на те, що 25.11.2014 року під час роботи на підприємстві відповідача з ним стався нещасний випадок: виконуючи роботи з монтажу підшипникової опори з неприводного боку охолоджувача, сталося руйнування настилу площадки, на якій знаходився позивач, в результаті чого він впав з висоти 3,42 м. на нижче розташовану площадку, у результаті чого отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій садини голови, забій шийного відділу хребта, компресійний перелом 4 та 5 хребців, якій при дадальшому лікуванні було уточнено. Висновком МСЕК від 18.03.2015 року йому первинно було встановлено втрату професійної працездатності в зв'язку з трудовим каліцтвом в розмірі 65%, з наступною датою переогляду 01.03.2016 року та встановлена 2-га група інвалідності до 01.04.2016 року. Вважає, що за вказаних обставин та враховуючи доведеність вини з боку роботодавця йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у розмірі 121800 грн., та яку просив суд стягнути з відповідача по справі ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг» та відшкодувати на свою користь понесені позивачем судові витрати: витрати на правову допомогу, проведення експертизи тощо.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 31000 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн., у решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 ставлять питання про зміну рішення суду у частині розміру сум відшкодування моральної шкоди та просять задовольнити позов у повному обсязі, оскільки вважає, що визначена судовим рішенням компенсація в рахунок відшкодування моральної шкоди не відповідає встановленим обставинам справи, а саме факту доведеності вини відповідача в отриманні позивачем трудового каліцтва та факту заподіяння у зв'язку із цим моральної шкоди позивачу. Крім того зазначають, що судом безпідставно відмовлено позивачу у задоволенні позову в частині відшкодувати на свою користь понесені позивачем судові витрати, а саме витрат на правову допомогу та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заперечень на неї та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 213, 214 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що моральна шкода була завдана позивачу внаслідок отримання ним травми на виробництві, що спричинило втрату 65% працездатності та встановлення 2-ї групи інвалідності, при цьому позивач зазнав великих переживань з цього приводу, суттєвого порушення звичного та установленого способу життя, оскільки потребує постійного лікування.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював у ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг» електрогазозварником 5 розряду цеху ремонту обладнання № 1 ремонтного виробництва 13 років 3 місяці на момент нещасного випадку (а.с. 19).

25 листопада 2014 року о 09 год. 45 хв. з ОСОБА_1 під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок: виконуючи роботи з монтажу підшипникової опори з неприводного боку охолоджувача, сталося руйнування настилу площадки, на якій знаходився позивач, в результаті чого він впав з висоти 3,42 м. на нижче розташовану площадку, у результаті чого позивачу було встановлено діагноз: сполучена травма: закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку. Ушиблене осадження голови, закрита травма грудей, ушиб грудної клітку, ушиб шийного відділу хребта, обширний крововилив в області шиї зліва. Компресійний перелом тіл Тн-4, Тн-5 хребців 2 ступеню, тіла Тн-6 1 ступеню, тіла Тн-7 хребця 1-2 ступеню, ушиби гематоми гомілок.

19.03.2015 року за результатами розслідування вказаного нещасного випадку було складено Акт про проведення розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 25.11.2014 року та Акт № 8 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, які були затверджені директором департаменту з охорони праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 20.03.2015 року (а.с.11-17, 18-22).

Причинами нещасного випадку у Акті Н-1 зазначено: основна - визнано незадовільний стан виробничих об'єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території (технічна причина), окрім цього, причиною встановлено невиконання посадових обов'язків - п.3.15 посадової інструкції механіка дільниці (утримання та ремонт механообладнання) агломераційного цеху №2 ПІ.708.23607.32; п.п.3.1.8, 3.3.9.5 посадової інструкції механіка дільниці №1 з ремонту обладнання агломераційних цехів цеху ремонту обладнання №1 ремонтного виробництва ПІ.099.3115.026; п.п.6.3.3. 9.2, 9.3 СТП 196-11:2012 "Порядок застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Система управління охороною праці"; п.п. 2.16, 2.3. 2.9, 3.8, 3.9 "Положення про застосування нарядів-допусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в установах Міністерства металургії СРСР" НПАОП 27.0-4.02-90; п.10 глави 1 розділу ІІІ "Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії» НПАОП 27.1 -1.06-08 (організаційні причини).

Особами, діяльність або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку, встановлено: 1) ОСОБА_5; 2) ОСОБА_6; 3) ОСОБА_7 (а.с. 11-17). Особами, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці зазначені: ОСОБА_8, який порушив п.1.8 «Інструкції з охорони праці 19-02 для слюсаря по ремонту автомобілів», та ОСОБА_9 - старший механік автоколони № 3 АТЦ ПАТ «ПІВДГЗК», який не забезпечив контроль за виконанням підлеглим персоналом правил та норм охорони праці, чим порушив п.2.30 «Посадової інструкції старшого механіка автоколони №19-19» від 06.06.2007 року (а.с. 9-7).

Відповідно до Акту форми Н-5 проведення розслідування нещасного випадку від 19.03.2015 року, нещасний випадок з електрогазозварювальником 5 розряду цеха ремонту обладнання виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 25.11.2014 року визнано таким, що пов'язаний з виробництвом /а.с.11-17/.

Відповідно до довідок МСЕК серії 12 AAA № 005230 та серії 12 AAA № 062906 від 18.03.2015 року ОСОБА_1 встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 65% з 16.03.2015 року з наступною датою переогляду 01.03.2016 року, встановлено 2 групу інвалідності з 16 березня 2015 року по 01 квітня 2016 року, причина втрати працездатності - трудове каліцтво. Встановлено потребу у носінні корсету, медикаментозне лікування та лікування в умовах реабілітаційних відділень (а.с.42-43).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разi, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків i вимагають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiї свого життя.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

У п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року зазначено, що ушкодження здоров'я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності заподіюють йому моральні й фізичні страждання. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров'я тощо.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем і відповідачем виникли цивільно-правові відносини по відшкодуванню моральної шкоди, викликаної трудовим каліцтвом внаслідок небезпечних умов виробництва при виконанні трудових обов'язків, які трансформувалися з відносин щодо роботи в умовах праці, безпеку якої в порушення закону не забезпечив відповідач.

Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди є доведеним, отже обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачеві законом покладено на підприємство, де працював позивач.

Погоджується колегія суддів і з розміром моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_1 та відхиляє у зв'язку із цим доводи апеляційної скарги позивача та його представника, оскільки судом в повній мірі взято до уваги роз'яснення наведені в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, характер отриманого позивачем професійного захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності, який згідно висновку МСЕК становить 65% встановлення 2 групи інвалідності, наявності у позивача тяжкої хвороби та необхідності подальшого тривалого лікування у медичних закладах, час роботи позивача на підприємстві відповідача, врахував ступінь відповідача, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для скасування вірного по суті рішення суду.

Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_1 в частині стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», щодо відшкодування судових витрат, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності, з чим погоджується колегія суддів відхиляючи при цьому доводи апеляційної скарги в цій частині.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Так, суд першої інстанції, відмовляючи у позові в цій частині вимог, виходив з того, що на час розгляду справи по суті позивачем не надано доказів, які б свідчили про будь-які судові витрати позивача. Зазначене відповідає і матеріалам справи.

Додані до апеляційної скарги квитанції про сплату витрат ОСОБА_1 на правову допомогу ОСОБА_2 на загальну суму 1200 грн., колегія суддів не може взяти до уваги оскільки на їх підтвердження відсутні акти виконаних робіт та розрахунки.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, як на підставу для задоволення заявленого ним позову, а саме стягнення з відповідача на свою користь визначеного ним розміру моральної шкоди, посилаючись на упереджений розгляд справи судом першої інстанції без повного врахування ступеню отриманої моральної шкоди, з посиланням на норми Конвенції про захист прав людини і основних свобод та рішень Евросуду, колегія суддів не може взяти до уваги та відхиляє їх, оскільки зазначені доводи спростовуються вищевикладеним та здебільшого зводиться до суб'єктивного бачення позивачем ситуації та не згодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 17 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: