Ухвала суду № 49794243, 25.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 серпня 2015 року

справа № 804/2586/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «12 КВАРТАЛ»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі № 804/2586/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «12 КВАРТАЛ»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «12 КВАРТАЛ» (далі по тексту – позивач, ТОВ «12 КВАРТАЛ») звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 29.01.2015 року №0000202201.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та адміністративний позов задовольнити у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що питання щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін договору оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди, а тому орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у визначеному договором розмірі, та зобов’язаний сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до договору.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, з 08.12.2014 року по 12.12.2014 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «12 КВАРТАЛ» з питань повноти нарахування орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 27.05.2012 року. За результатами перевірки складено акт №4074/04-62-22-1/30944394 від 19.12.2014 року. Висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «12 КВАРТАЛ» підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та пункту 288.5. статті 288 Податкового Кодексу України, рішення Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району за 2011 рік на 139554,44 грн., за період з 01.01.2012 року по 27.05.2012 року на 49425,98 грн. За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000202201 по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 76319,49 грн., у т.ч. за основним платежем 61055,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 15263,89 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення та зазначив, що оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не за волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011, визначається розділом ХІІІ «Плата за землю» Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно з п. 288.4 статті 288 цього ж Кодексу розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Пунктом 288.5 статті 288 Кодексу передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (редакція діяла до внесення змін Законом України № 1166-УІІ від 27.03.2014 року).

Відповідно до норм Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної і комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, тобто, не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Таким чином, річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ, не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, а саме - трикратного розміру земельного податку.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

З набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України - від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сумська фірма «Усе для дому» до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення вказано, що з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2005 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ТОВ «12 КВАРТАЛ» було укладено три Договори оренди землі предметом яких є земельні ділянки загальною площею 0,0575 га за кадастровим номером 1210100000:02:162:0070, площею 0,2264 га за кадастровим номером 1210100000:02:162:0072 та площею 0,1580 га, за кадастровим номером 1210100000:02:162:0071, що знаходиться в м.Дніпропетровськ на вул. Бориса Кротова, 1-Б (Бабушкінський район). (а.с.28-30, 49-51, 70-72) Пунктами 4.1 вищезазначених договорів передбачено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Згідно пункту 4.2 Договорів від 09.06.2005 року зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цих договорів у порядку та у випадках передбачених законодавством.

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 року «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства» вирішено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки незалежно від їх функціонального використання встановити розмір орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання. (а.с.67)

Так, на виконання Рішення №216/8 від 02.02.2011 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «12 КВАРТАЛ» 02.04.2012 року було укладено додаткові договори до договорів оренди землі від 09.06.2005 року щодо земельних ділянок за кадастровими номерами 1210100000:02:162:0070, 1210100000:02:162:0072 та 1210100000:02:162:0071, зокрема, пункт 4.1 викладено у наступній редакції Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання. (а.с.41-42, 61-62, 81-82)

Доводи апелянта щодо зміни розміру орендної плати виключно за волевиявленням сторін договору оренди, колегія суддів вважає неспроможними, зважаючи на правову природу орендної плати, визначеного Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «12 КВАРТАЛ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі № 804/2586/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко