Постанова № 49771022, 25.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/613/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1М.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправною бездіяльності щодо невідшкодування податкової знижки за наслідками звітного (податкового) 2011 року та зобовязання перерахувати суму податкової знижки в розмірі 1466 грн. 42 коп. на рахунок №29244810001314 відділення №1 Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_3" в м. Полтава, МФО 334851, код ЄДРПОУ 14282829 для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 №26257975733603.

В обґрунтування даних вимог позивач посилався на те, що ним у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік відображено право на податкову знижку в розмірі 1466 грн. 42 коп. Однак, відповідачем безпідставно, в строк визначений Податковим кодексом України, не перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 вказану суму коштів.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, в судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на те, що ДПІ у м. Полтаві листом від 02 липня 2012 року вих. №3444/Ш/17-530 проінформовано позивача про невірне визначення розміру податкової знижки, на яку останній має право за наслідками звітного 2011 року. У звязку з тим, що контролюючим органом не отримано відповідь на вищевказаний лист, податкова знижка ОСОБА_1 не перераховувалася.

Третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, надала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника УДКС України у м. Полтаві Полтавської області.

У наданих до суду письмових поясненнях по суті позовних вимог третя особа зазначила про те, що повернення надміру утриманої суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби. Даний висновок щодо ОСОБА_1 від ДПІ у м. Полтаві до УДКС України у м. Полтаві Полтавської області не надходив.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Позивачем у червні 2012 року до ДПІ у м. Полтаві подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік /а.с. 6-7/.

У додатку №6 до рядка 11 податкової декларації про майновий стан і доходи "Перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України" ОСОБА_1 визначено суму податку, на яку зменшуються податкові зобовязання у звязку з використанням права на податкову знижку, в розмірі 1466 грн. 42 коп. /а.с. 8/.

Оскільки відповідачем грошові кошти в розмірі 1466 грн. 42 коп. на розрахунковий рахунок позивача не перераховано, останній звернувся до суду з позовом про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у м. Полтаві та зобовязання вчинити дії.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

У відповідності до підпункту 14.1.170 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

Платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації /пункт 166.1 статті 166 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин/.

Перелік витрат, дозволених для включення до податкової знижки визначено пунктом 166.3 статті 166 Податкового кодексу України.

Зокрема, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати /підпункт 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України/; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених платником податку страховику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя /підпункт 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України/.

При цьому, як визначено підпунктом 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зі змісту додатку №6 до рядка 11 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік "Перелік сум витрат, що включаються до складу податкової знижки згідно із статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України" судом встановлено, що до складу податкової знижки ОСОБА_1 включено витрати на оплату вартості навчання дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 4 400 грн. (документи, що підтверджують понесення витрат: квитанції від 20 вересня 2011 року №№866211, 866212) та витрати на сплату страхових внесків за договором довгострокового страхування життя в розмірі 5 376 грн. (документ, що підтверджує понесення витрат: квитанція від 18 січня 2011 року №98101000862971295346697) /а.с. 8/.

Разом з тим, як підтверджується описом вкладення в рекомендований лист та не заперечується позивачем, на підтвердження факту понесення витрат по сплаті коштів за навчання дітей у 2011 році ОСОБА_1 до податкової декларації додано квитанції від 20 лютого 2012 року /а.с. 9/. Копії даних квитанцій відповідачем долучено до заперечення на адміністративний позов /а.с. 38-39/.

Враховуючи приписи підпункту 166.2.1 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України щодо необхідності підтвердження фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат відповідними платіжними документами, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивач не має права на отримання податкової знижки за 2011 звітний рік у звязку з включенням до її розміру витрат на оплату вартості навчання дітей, понесених платником податку у 2012 році.

А відтак, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині, що стосується неперерахування на розрахунковий рахунок позивача суми коштів внаслідок застосування податкової знижки у звязку з включенням до її розміру вартості навчання в сумі 4 400 грн., необхідно відмовити.

Доводи позивача про те, що право на отримання податкової знижки за 2011 рік у звязку з включенням до її розміру витрат на оплату вартості навчання дітей підтверджується копіями виписок ПГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" та Полтавського кооперативного технікуму Полтавської облспоживспілки про зарахування коштів /а.с. 75-78/ суд вважає необґрунтованими, адже вказані копії платіжних документів до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік ОСОБА_1 не додавалися, що визнано останнім.

Водночас, податковою інспекцією не заперечується право позивача на отримання податкової знижки за 2011 рік у звязку з понесенням останнім витрат на сплату страхових внесків за договором довгострокового страхування життя в розмірі 5 376 грн. /а.с. 24-28/.

Однак, з урахуванням приписів підпункту 166.4.2 пункту 166.4 статті 166 Податкового кодексу України, при розрахунку розміру податкової знижки має враховуватися заробітна плата, отримана позивачем в ТОВ "Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту", в розмірі 10 746 грн. 27 коп. /а.с. 22/.

Таким чином, сума податкової знижки за наслідками звітного податкового 2011 року становить 806 грн. 40 коп. ((5 376 грн. / 10 746 грн. 27 коп.) х 1611 грн. 95 коп.).

Правильність розрахунку відповідачем розміру податкової знижки в даній частині позивачем не заперечується.

Згідно з пунктом 179.8 статті 179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Оскільки законодавством України не передбачено винятків з правила, визначеного пунктом 179.8 статті 179 Податкового кодексу України, а відповідачем не заперечується право позивача на отримання податкової знижки за результатами звітного 2011 року в розмірі 806 грн. 40 коп., суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Полтаві безпідставно не виконано обовязок по поверненню ОСОБА_1 надміру сплаченої суми податку з доходів фізичних осіб.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову /частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд вважає за необхідне визнати неправомірною бездіяльність ДПІ у м. Полтаві щодо невідшкодування ОСОБА_1 суми податкової знижки за наслідками звітного 2011 року в розмірі 806 грн. 40 коп.

При цьому суд вважає безпідставними посилання відповідача на підготовку та надіслання позивачу листа від 02 липня 2012 року №3444/Ш/17-530, адже Податковим кодексом України не передбачено такого способу реагування за наслідками перевірки контролюючим органом відомостей, викладених платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи.

Суд зазначає, що в силу приписів частини другої статті 19 Конституції України субєкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення субєктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Пунктом 12 Порядку взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 21 грудня 2010 року №974/1597/499 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за №1386/18681, визначено, що повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Державного казначейства України на підставі висновку, поданого органом державної податкової служби до відповідного органу Державного казначейства України не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами державної податкової служби податкової декларації.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зобовязати ДПІ у м. Полтаві подати до УДКС України у м. Полтаві Полтавської області висновок про повернення ОСОБА_1 коштів в розмірі 806 грн. 40 коп., які зарахувати на розрахунковий рахунок позивача в ПАТ "Перший Український ОСОБА_3".

У відповідності до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи пропорційність задоволених позивних вимог, стягненню на користь позивача підлягають витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 63 грн. 08 коп. (квитанція від 07 лютого 2013 року №2РО7373) /а.с. 2-3/.

Витрати зі сплати судового збору за подання позивачем заяви про забезпечення доказів стягненню на користь останнього не підлягають, оскільки ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовлено.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо невідшкодування ОСОБА_1 суми податкової знижки за наслідками звітного 2011 року в розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 40 (сорок) копійок.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби подати до управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області висновок про повернення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) коштів в розмірі 806 (вісімсот шість) гривень 40 (сорок) копійок, які зарахувати на розрахунковий рахунок №29244810001314 відділення №1 Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_3" в м. Полтава, МФО 334851, код банку 14282829, призначення платежу: для зарахування на картковий рахунок ОСОБА_1 №26257975733603.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 63 (шістдесят три) гривні 08 (вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 28 березня 2013 року.

СуддяО.О. Кукоба