Рішення № 4974301, 24.02.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2009 р. Справа № 12/231

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Тітаренка О.О. за довіреністю, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тідісі Україна" до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 13547 грн. 16 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Тідісі Україна", звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення, на підставі договору поставки № 762/2007К від 20.06.2007 року, 10824 грн. боргу за отриманий товар, 6494 грн. 40 коп. штрафу, 303 грн. 42 коп. річних, 1883 грн. 34 коп. інфляційних втрат, що разом складає 19505 грн. 16 коп., та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем основної заборгованості в сумі 5958 грн. після подачі позову, позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на зазначену суму. Решту позовних вимог на суму 13547 грн. 16 коп. та відшкодування судових витрат позивач підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглядає справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі було укладено договір поставки № 762/2007К від 20.06.2007 року. За своїм змістом зазначений договір є договором купівлі-продажу, в якому сторони узгодили всі його істотні умови. Відповідно до п.п. 3.1., 10.1.-10.4. договору, оплата за товар здійснюється шляхом авансового перерахування грошових коштів відповідачем на користь позивача в розмірі 14,29% вартості, вказаної у додатках до договору, та наступної помісячної оплати, відповідно з графіком, визначеним додатками до цього договору, за затримку платежів, залежно від строку прострочення, відповідач сплачує штраф у розмірі 30 % або 60 % від загальної вартості невиконаного зобов'язання, а також інфляційні втрати та 3% річних від суми простроченого платежу.

Із пояснень представника позивача, видаткової накладної № ЕСТ06200011 від 20.06.2007 року, вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 10824 грн. За отриманий товар відповідач розрахувався частково 06.02.2009 року в розмірі 5958 грн., сума боргу складає 4866 грн., розрахунок здійснюється з простроченням платежів.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Згідно ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, 3% річних передбачена п. 10.4 договору, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

За змістом ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6, 232 ч. 6 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, за порушення грошових зобов'язань встановлюються штрафні санкції у виді пені, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, її нарахування припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, вимога позивача в частині стягнення штрафних санкцій (пені), згідно п.10.3 договору, за період прострочення з 20.12.2007 року по 20.06.2008 року, підлягає задоволенню частково в розмірі 1135 грн. 76 коп.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги суд визнає обґрунтованими і їх задовольняє частково.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 117 грн. 89 коп. та 71 грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 189 грн. 21 коп.

Керуючись ст. 49 ст.ст. 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в Черкаській філії КБ “Західінкомбанк”, МФО НОМЕР_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тідісі Україна", 02089, вул. Радистів, 73а, м.Київ, код ЄДРПОУ 33780248, п/р 26006038671241 в Міжнародному відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк” м.Києва, МФО 322012 -4866 грн. основного боргу, 1135 грн. 76 коп. пені, 303 грн. 42 коп. 3% річних, 1883 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 189 грн. 21 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 5358 грн. 64 коп. штрафних санкцій, 123 грн. 84 коп. судових витрат, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов