Ухвала суду № 49730245, 19.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року справа №2а-3237/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

судді - доповідача: Ястребової Л.В.

суддів: Колеснік Г.А., Ляшенко Д.В.

при секретарі судового засідання: Дровниковій К.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача 1: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-3237/10/1270 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Стаханівський завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 12 368 842,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 12 368 842,00 грн. задоволенно повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за листопад 2009 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за листопад 2009 року в сумі 12 368 842,00 грн. (дванадцять мільйонів триста шістдесят вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» судові витрати у сумі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а постанову суду без змін.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача 2 за викликом суду не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговорівши доводи апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п.1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, податковим зобов'язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.1.7 даного Закону, податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п. 7.7. ст.7 зазначеного Закону.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від'ємному значенні - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до підпункту 7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б)у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування

над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок,

податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються

сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в)у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник

податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку

податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного

відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачеві 1- СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську 21.12.2009 р. подано розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ та заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає відшкодуванню складає 12 368 842,00 грн.

СДПІ по роботі з ВВП проведено з 15.01.2010 р. по 28.01.2010 р. позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.10.2009р. по 31.10.2009р., за результатами якої 04.02.2010 р. складено довідку № 69/08-3/00186513. Перевіркою заявлену ВАТ «Стахановський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2009 року в сумі 12 368 842,00 грн., або 100 % від загальної суми дозволеного податкового кредиту у жовтні 2009 року не підтверджено, через те, що не отримано відповіді на надіслані запити по зустрічних перевірках. Як зазначено у довідці фактів порушення перевіркою не встановлено.

Зазначене у довідці представником відповідача 1 не спростовується та підтверджується. Крім того, представником відповідача 1 у судовому засіданні підтверджується невідшкодована сума ПДВ у розмірі 12 368 842,00 грн., про що надано відповідну довідку.

З викладеного вбачається, що відповідач 1 фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Отже, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі,Є є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено пд час апеляційного розгляду, податковим органом не виявлено будь-яких доводів та не подано жодних доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди як то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Доводи відповідача 1 про обов'язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п. 1.8. ст.1 Закону не заслуговують на увагу, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього.

Доводи представника відповідача 1 щодо не підтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу № 350 від 18.08.2005р. також не підлягають врахуванню, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ. Саме ж по собі припущення контролюючого органу щодо можливої несплати постачальниками необхідних сум ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач 1 порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі № 2а-3237/10/1270 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства Стаханівський завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 12 368 842,00 грн. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів