Постанова № 49730220, 02.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 922/2371/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - ОСОБА_1 на підставі довіреності №851 від 30.05.2014р.,

кредитора ПАТ "УкрСиббанк" - ОСОБА_2 на підставі довіреності №4503 від 23.12.2014р.,

кредитора ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" - ОСОБА_3 на підставі довіреності №61 від 25.08.2015р.,

боржника - ОСОБА_4 на підставі довіреності №46 від 08.06.2015р.,

арбітражний керуючий - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (вх.№4092 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 про розгляд вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк"

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_6 "Спецтехніка", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989 400, 00грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 (суддя Кононова О.В.) визнано вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" у розмірі 17 182 055, 42грн.; включено вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "ПУМБ" до реєстру вимог кредиторів ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" у розмірі 3 578 847, 02 грн., з яких 3 654, 00грн. основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів), 3 573 975, 02грн. пені (6 черга задоволення вимог кредиторів), 1 218, 00грн. судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів); окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 13 603 208, 10грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника; окремо внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ОСОБА_6 група "Спецтехніка" відомості про майно, що є предметом застави ОСОБА_5 акціонерного товариства "ПУМБ", а саме, нежитлова будівля літ. "В-2" площею 345, 1кв.м., адреса: Харківська область, вул. Шевченка, б. 111; товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 7 426 828, 22грн. згідно договору застави товарів №10 - 316 від 13.05.2008р. та додаткових угод до нього, в забезпечення кредитного договору №04-315 від 13.05.2008р.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" не погодилось з прийнятою господарським судом Харківської області ухвалою від 15.07.2015р. про розгляд кредиторських вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк" в частині визначення черговості включення вимог ПАТ "ПУМБ" до реєстру вимог кредиторів та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали порушені норми матеріального права та неповно з'ясовані обставини справи при визначенні розміру забезпечених вимог ПАТ "ПУМБ".

В апеляційній скарзі заявник просить змінити ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 про визнання вимог ПАТ "ПУМБ" до ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" в частині визначення черговості включення вимог ПАТ "ПУМБ" до реєстру вимог кредиторів; включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "ПУМБ" до ТОВ "Автоторгова Група "Спецтехніка" в сумі 17 182 055, 42грн. згідно наступної черговості:

- до першої черги вимог кредиторів - 1 218, 00грн.;

- до четвертої черги вимог кредиторів - 13 606 862, 40грн.;

- до шостої черги вимог кредиторів - 2 373 975, 02грн.

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 1 200 000,00 грн., як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оціночна вартість предмета іпотеки, визначена в договорі іпотеки №10-477 від 27.11.2009р., є приблизною вартістю майна на момент передачі його в іпотеку, заставна вартість може не відповідати реальній ринковій вартості предмета іпотеки на даний час, вважає, слід виходити з вартості предмета іпотеки станом на 22.05.2015р. (згідно висновку про вартість майна) у розмірі 1 200 000, 00грн.; передані в заставу товари в обороті (автотехніка) згідно договору застави №10-316 від 13.05.2008р. відсутні. Отже, на думку апелянта, вимоги банку, які забезпечені заставою майна боржника становлять 1 200 000, 00грн., незабезпечені 15 982 055, 42грн.

Також апелянт зазначає, що банком було нараховано пеню в розмірі 3 573 975, 02грн., вважає, що заборгованість за нарахованою пенею також може бути погашена за рахунок іпотечного майна, отже, в частині вартості заставного майна підлягає внесенню окремо до реєстру кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою, а до 6 черги пеня у розмірі 2 373 975, 02грн. (3 573 975, 02грн. 1 200 00, 00грн.)

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. у справі №922/2371/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

07.08.2015р. боржником подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№11687), вважає, що відповідно до договору іпотеки, забезпечується виконання усіх зобовязань боржника, вимоги боржника повністю забезпечені іпотекою майна боржника; якщо кредитор вважає, що дійсна вартість заставленого майна є такою, що він не зможе одержати задоволення своїх вимог, то він може відмовитися від забезпечення щодо частини вимог, проте, заявником не надано відмови від забезпечення; просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 15.07.2015р. - без змін.

17.08.2015р. ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12022), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін.

Розпорядник майна також надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№12024), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.08.2015р. у справі №922/2371/15 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, розгляд справи відкладено на 02.09.2015р.

До початку судового засідання 02.09.2015р. розпорядником майна подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№12563), посилаючись на неможливість взяти участь в судовому засіданні.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 02.09.2015р. представник апелянта просить апеляційну скаргу задовольнити. Проти задоволення поданого розпорядником майна клопотання заперечує.

Представник кредитора ПАТ "УкрСиббанк" також підтримала апеляційну скаргу. Проти задоволення поданого розпорядником майна клопотання заперечує.

Представник боржника проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін. З приводу клопотання арбітражного керуючого пояснила, що залишає його вирішення на розсуд суду.

Представник кредитора ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" також проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. - без змін. З приводу клопотання арбітражного керуючого пояснила, що залишає його вирішення на розсуд суду.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обовязковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів відмовляє розпоряднику майна у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

ТОВ "Торговий будинок "Спецтехніка" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про порушення провадженні у справі про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 група "Спецтехніка" в порядку статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на тій підставі, що боржником протягом більш ніж трьох місяців не було задоволено безспірні вимоги кредитора на загальну суму 989 400, 00грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2015р. порушено провадження у справі №922/2371/15 про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка", визнано вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Спецтехніка" в розмірі 989 400, 00грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7.

23.04.2015р. опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка" (т.1 а.с.148-149), встановлено граничний строк на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника: протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство.

26.05.2015р. до місцевого господарського суду від ПАТ "Перший Український міжнародний банк" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (т.4 а.с.3-6), яка ухвалою суду першої інстанції від 29.05.2015р. була прийнята до розгляду та призначена до розгляду в попередньому засіданні суду.

У заяві про визнання кредиторських вимог заявник просить суд визнати вимоги ПАТ "ПУМБ" до боржника в сумі 17 182 055, 42грн. та внести їх до реєстру вимог кредиторів згідно наступної черговості: до 1 черги - 4 872, 00грн. витрат на оплату судового збору, до 4 черги 13 603 208, 40грн. вимоги, не забезпечені заставою (основна сума кредиту + проценти), до 6 черги 2 373 975, 02грн. пені; просить внести окремо до реєстру вимог кредиторів вимоги забезпечення заставою майна боржника в сумі 1 200 000, 00грн.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого (т.4 а.с.71), розпорядником майна була розглянута заява про визнання вимог ПАТ "ПУМБ" на загальну суму 17 182 055, 42грн., грошові вимоги визнані частково. Також розпорядник майна зазначає, що заява була надіслана на адресу ліквідатора 22.05.2015р., тобто у встановлені законом строки.

Досліджуючи матеріали справи та з урахуванням норм законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобовязань до боржника.

Грошове зобов'язання визначене законодавцем як зобовязання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Отже, в силу положень Закону про банкрутство правомірність та обґрунтованість включення до реєстру вимог кредитора, в тому числі забезпечених заставою майна, остаточно визначає суд. При цьому, з урахуванням вимог статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.

Згідно матеріалів справи, 13.05.2008р. між ЗАТ "Перший Український міжнародний банк" (правонаступником якого є ПАТ "ПУМБ") (надалі - Банк) та Закритим акціонерним товариством "ОСОБА_6 група "Спецтехніка" (правонаступником якого є ТОВ АТГ "Спецтехніка") (надалі - Позичальник) був укладений кредитний договір №04-315 (далі - кредитний договір) з додатковими угодами до нього б/н від 20.05.2008р, №1 від 12.11.2008p., №2 від 13.11.2009р. №3 від 10.02.2010p., №4 від 08.06.2010p., №5 від 03.11.2010p., №6 от 18.02.2011p., №7 від 31.08.2011p., №8 від 30.11.2011p. (4. а.с.18-35), відповідно до умов яких банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 585 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором (01.03.2012р.).

Як вбачається із матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості боржника, виписки за рахунками обліку заборгованості за основною сумою кредиту та встановлено Дергачівським районним судом Харківської області в заочному рішенні від 26.03.2015р. у справі №619/1341, банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав боржнику грошові кошти.

Проте, боржником було порушено вказане зобов'язання, а саме, в строк до 01.03.2012 року не була повернута основна сума заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Заборгованість боржника перед кредитором за основною сумою кредиту складає 464 130, 00 доларів США.

Статтею 7 кредитного договору передбачені умови сплати кредитору плати за користування кредитними коштами у вигляді процентів, а також порядок сплати процентів позичальником.

Пунктом 7.2.1.3. визначено, що з 01.12.2012р. процента ставка за користування кредитом становить 17% річних (із розрахунку 360 (триста шістдесят) днів на рік). Проценти, нараховані з моменту видачі кредиту по 10.12.2012р. (включно), погашені боржником в повному обсязі.

Згідно пункту 7.2.2. кредитного договору, період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший робочий день після 10 (десятого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший робочий день після 10 (десятого) числа (з його урахуванням).

Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом (пункт 7.2.3.).

Згідно наданої заявником розрахунку заборгованості, зобов'язання зі своєчасної сплати процентів, які встановлені кредитним договором, починаючи з 10.02.2013р. повністю не виконувались боржником.

Сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом станом на 21.04.2015 р. (включно) становить 193 702,69 доларів США.

Відповідно до статті 12 кредитного договору, у разі порушення боржником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань боржник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у відповідний період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Розрахунок пені було здійснено заявником на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення з врахуванням того, що починаючи з 15.04.2014р. облікова ставка НБУ становить. - 9,5% річних, з 17.07.2014р. - 12,5% річних, з 13.11.2014р. - 14% річних, з 06.02.2015р. - 19,5 % річних, з 04.03.2015р. - 30% річних.

Згідно пункту 9.4. кредитного договору якщо будь-який строк платежу випадає на небанківський день, то такий строк переноситься на перший наступний банківський день.

З матеріалів справи вбачається, що боржником в процесі користування кредитним коштами неодноразово порушувалися умови кредитного договору, а саме: у розмірах та порядку, визначених кредитним договором, ним не поверталася основна сума заборгованості за кредитним договором та не сплачувалися проценти за користування кредитними коштами, у зв'язку із чим заборгованість боржника за порушення строків сплати боргових зобов'язань за період з 01.06.2014р. по 21.04.2015р. (включно) становить еквівалент 172 832, 58 доларів США.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування кредитором пені за період з 01.06.2014р. по 21.04.2015р. відповідає вимогам чинного законодавства, умовам кредитного договору, пеня нарахована в межах річного строку позовної давності, закріпленого статтею 258 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що заборгованість боржника перед кредитором станом на дату порушення справи про банкрутство становить:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 464 130, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з грошовими вимогами складає 9 597 663, 98грн.;

- заборгованість за непогашеними відсотками за користуванням кредитом 193 702, 69 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з грошовими вимогами складає 4 005 544, 42грн.;

- заборгованість боржника за сумою пені за порушення боргових зобов'язань - 172 832, 58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату подання заяви з вимогами до боржника складає 3 573 975, 02грн.;

- витрати щодо сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника - 1 218, 00грн.;

- витрати щодо сплати судового збору за подачу позову про стягнення заборгованості за кредитним договором - 3 654, 00грн. (у матеріалах справи містяться рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26.03.2015р. у справі №619/1341 про стягнення з боржника на користь кредитора даної суми судового збору та квитанція про сплату судового збору банком).

Загальна сума заборгованості складає 17 182 055, 42грн.

Заборгованість боржника у наведеному розмірі перед кредитором заявник довів належними доказами, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Натомість, боржник доказів щодо погашення суми заборгованості перед банком повністю або частково не надав.

Таким чином, вимоги Банку у розмірі 17 182 055, 42грн. є обґрунтованими та визнаються судом.

Як вбачається із матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань боржника за кредитним договором між Банком та боржником був укладений договір іпотеки №10-477 від 27.11.2009р. (надалі договір іпотеки) з договорами про внесення змін: №1 від 03.11.2010 року, №2 від 18.02.2011 року та №3 від 30.11.2011 року (т.4 а.с.36-43).

Згідно пункту 2.1. договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 342, 3 м.кв., що знаходиться з адресою: м. Харків, вул. Шевченка, б.111, зареєстрована КП ХМБТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 24244075, про що зроблено запис в книзі 1, номер запису 3489.

За домовленістю сторін на момент укладання цього договору предмет іпотеки оцінено в сумі 1 485 241, 00грн. (пункт 2.3. договору іпотеки).

Відповідно до пункту 5.1.1. договору іпотеки, у випадках та в порядку, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Пункт 6.1 договору іпотеки передбачає право кредитора звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами боржника, в тому числі у випадку невиконання чи неналежного виконання основного зобов'язання (повернення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань боржника між Банком та боржником укладено договір застави товарів в обороті №10-316 від 13.05.2008 року (надалі договір застави) з додатковими угодами до нього: №1 від 03.12.2008 року, №2 від 23.11.2009 року, №3 від 03.11.2010 року, №4 від 18.02.2011 року, №5 від 30.11.2011 року (т.4 а.с.44-49).

Предметом застави за договором є товари в обороті (автотехніка), зазначені в статті 2.1. договору застави.

Пунктом 2.4. договору застави (в редакції, викладеної у додатковому договорі №3 від 03.11.2010р. до договору застави) визначено, що оціночна вартість предмета застави за домовленістю сторін становить 7 426 828, 22грн.

У випадках та в порядку, передбачених цим договором та чинним законодавством України, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету застави переважно перед іншими кредиторами (пункт 5.1.1. договору застави).

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодержателем) зобовязання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено Законом (право застави).

Згідно зі статтею 575 Цивільного кодексу України іпотека є видом застави заставою нерухомого майна.

Статтею 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Нормами статті 589 Цивільного кодексу України, статей 19, 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" до боржника ґрунтуються на кредитному договорі, договорі застави та іпотечному договорі, укладених з боржником в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором.

При визначенні розміру кредиторських вимог ПАТ "ПУМБ", забезпечених заставою, слід виходити із вартості предмета застави та іпотеки, переданих боржником в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, які були визначені сторонами при укладанні забезпечувальних договорів.

Відповідно до пункту 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013р. за №01-06/606/2013, у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Отже, загальна сума кредиторських вимог, забезпечених заставою (іпотекою) майна боржника, становить 8 912 069, 22грн. (7 426 828, 22грн. + 1 485 241, 00грн.).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами апелянта, що вартості заставного майна не достатньо для погашення заборгованості боржника у повному обсязі, тому вважає за необхідне віднести суму основного боргу у розмірі 4 691139, 18грн. до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (загальна сума заборгованості 17 182 055, 42грн. - 1 218, 00грн. судового збору (1 черга) - 3 654, 00грн. основного боргу (сплачений судовий збір по іншій справі) (4 черга) - 8 912 069, 22грн. вимоги забезпечені заставою майна боржника - 3 573 975, 02грн. пені. (6 черга)).

Щодо доводів апелянта, що оціночна вартість предмета іпотеки є приблизною вартістю майна на момент передачі його в іпотеку, а передані в заставу товари в обороті (автотехніка) згідно договору застави №10-316 від 13.05.2008р. відсутні, отже, окремому внесенню до реєстру вимог кредиторів підлягають лише 1 200 000, 00грн. як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

У матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 06.07.2015р. (т.1 а.с.226-228), з якого вбачається, що до реєстру внесено Запис 1 щодо реєстрації обтяження об'єкту - товарів в обороті згідно договору застави товарів №10-316 від 13.05.2008р. в забезпечення кредитного договору №04-315 від 13.05.2008р.

Так, 03.11.2010р. до реєстру було внесено запис про заміну об'єкту, а саме вилучено об'єкт - товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 13 062 837, 54грн. згідно договору застави товарів №10-316 від 13.05.2008р. та додано об'єкт - товари в обороті (автотехніка) загальною вартістю 7 426 828, 22 грн. згідно даного договору застави.

Інших змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно об'єкту застави ПАТ "ПУМБ" не вносилось.

Також у матеріалах справи міститься Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (т.1 а.с.214-225), з якого вбачається, що до реєстру внесено запис щодо реєстрації обсяження на нерухоме майно - нежитлова будівля, що знаходиться з адресою: м. Харків, вул. Шевченка, б.111 згідно договору іпотеки від 27.11.2009р.

Колегія суддів зазначає, що заставодержатель може задовольнити свої вимоги саме за рахунок вартості предмету застави; вартість предметів застави та іпотеки сторонами було узгоджено у забезпечувальних договорах, тому суд апеляційної інстанції не може не брати до уваги визначену сторонами в договорах вартість заставного майна.

Якщо кредитор вважає, що дійсна вартість заставного майна є такою, що він не зможе одержати задоволення своїх вимог з вартості майна в повному обсязі, то він може відмовитись від забезпечення щодо тієї чи іншої частини своїх вимог відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону про банкрутство. Така можливість зумовлена тим, що грошові зобов'язання належать до подільних. Тож кредитор може відмовитись від забезпечення лише щодо певної частини грошового зобов'язання, а інша частина залишається забезпеченою.

Проте, Банк не заперечує, що відмови від забезпечених вимог (чи їх частини) не надавав; за відсутності доказів відмови Банку від забезпечення за договором застави та часткової відмови від забезпечення за договором іпотеки, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги кредитора ПАТ "ПУМБ" в розмірі 8 912 069, 22грн. повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів боржника окремо, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта, що заборгованість за нарахованою пенею може бути погашена за рахунок іпотечного майна, отже, в частині вартості заставного майна підлягає внесенню окремо до реєстру кредиторів, як вимоги, забезпечені заставою, а до 6 черги пеня у розмірі 2 373 975, 02грн., оскільки, як зазначено в пункті 21 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013р. за №01-06/606/2013, що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Таким чином, з урахуванням черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, що визначена статтею 42 Закону про банкрутство, грошові вимоги Банку в розмірі 17 182 055, 42грн. є визнаними та мають бути включені до реєстру вимог кредиторів наступним чином: у розмірі 8 269 986, 20грн., з яких:

1 черга задоволення вимог кредиторів - 1 218, 00грн. судового збору;

4 черга задоволення вимог кредиторів 3 654, 00грн. основного боргу та 4 691 139, 18грн. основного боргу;

6 черга задоволення вимог кредиторів 3 573 975, 02грн. пені.

Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" у розмірі 8 912 069, 22грн. (7 426 828, 22грн. + 1 485 241, 00грн.), як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі №922/2371/15 підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. у справі № 922/2371/15 про розгляд вимог ПАТ "Перший Український міжнародний банк" скасувати частково та викласти пункти 2, 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. в наступній редакції:

"2. Включити вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до реєстру вимог кредиторів ТОВ ОСОБА_6 "Спецтехніка" у розмірі 8 269 986, 20грн., з яких:

1 черга задоволення вимог кредиторів - 1 218, 00грн. судового збору;

4 черга задоволення вимог кредиторів 3 654, 00грн. основного боргу та 4 691 139, 18грн. основного боргу;

6 черга задоволення вимог кредиторів 3 573 975, 02грн. пені.

3. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_5 акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" у розмірі 8 912 069, 22грн. (7 426 828, 22грн. + 1 485 241, 00грн.), як вимоги, які забезпечені заставою майна боржника".

В іншій частині ухвалу господарського суду Харківської області від 15.07.2015р. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 04.09.2015 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.