Ухвала суду № 49715736, 12.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року справа №2а-19836/10/0570 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Юрченкло В.П., при секретарі Драній Л.Г., за участю представників позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреностями від 11.10.2010 року; відповідача ОСОБА_4 за довіреністю від 10.08.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-19836/10/0570 за позовом Державного підприємства „Шахта імені ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 року № 0001062342/0/33371807/11236,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДП „Шахта імені ОСОБА_5 за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 24.06.2010 року № 3404/23-2/33371807 та встановлено порушення п. 15 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння. Після цього відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 № 0001062342/0/33371807/11236, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 23635,41 грн. Позивач вказує, що плата за користування надрами нараховується на погашені запаси. Відповідно до довідок про рух промислових запасів, зазначає позивач, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року вбачається, що погашення запасів не було, в акті вказано, що погашені запаси складають нуль. З огляду на викладене, позивач просив суд скасувати податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 року № 0001062342/0/33371807/11236.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги, проти чого заперечували представники позивача. Сторони надали відповідні пояснення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами першої та інстанції встановлено наступне.

Державне підприємство „Шахта імені ОСОБА_5, є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33371807, взяте на облік як платник податку у Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

У період з 30.04.2010 року по 16.06.2010 року відповідачем проводилася виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2009 року за результатами якої складено акт від 24.06.2010 року № 3404/23-2/33371807, встановлено, зокрема, порушення п. 3.1, 5.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України, Держкомітетом України по геології та використанню надр, Мінпраці і соціальної плотики України від 30.12.1997 № 207/472/51/157.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька прийнято спірне податкове повідомлення рішення від 14.07.2010 року № 0001062342/0/33371807/11236, яким визначено податкове зобовязання у розмірі 23635 грн., у тому числі за основним платежем 17550,04 грн., штрафними санкціями 6084,96 грн.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідач вказує на порушення, яке полягає у не включенні у розрахунки за 2009 рік обсягів погашених балансових запасів вугілля камяного: за 1 квартал 2009 року у кількості 1372 т. (січень 623 т., лютий 329 т., березень 411 т.) за 2 квартал 2009 року 1569 т. (квітень 625 т., травень 687 т., червень 257 т.) за 3 квартал 2009 року 1693 т (липень 674 т., серпень 594 т., вересень 425 т.) за 4 квартал 2009 року 1464 т. (жовтень 557 т., листопад 506 т., грудень 401 т.), в результаті чого занижено плати за 1 квартал 2009 року в сумі 3948,62 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 4515,58 грн., за 3 квартал 2009 року 4872,45 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 4213,39 грн., усього 17550,04 грн.

Спір між сторонами полягає в різній правовій оцінці одних тих самих документів із внесеними до них відомостями.

Колегія суддів зазначає, що Інструкцією про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 р. N 207/472/51/157 (у редакції наказу від 13 червня 2000 р. N 51/128/307/128), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 1998 року за N 20/2460, визначено наступне:

- базовий податковий (звітний) період для плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу, розрахунки плати за користування надрами для видобування корисних копалин складаються користувачами надр та їх філіями, зазначеними в пункті 2.2 цієї Інструкції, щокварталу, накопичувальним підсумком з початку року, і подаються до органів державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пункт 6.1);

- плата до бюджетів сплачується за місцезнаходженням родовища корисних копалин щокварталу протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку плати, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а за видобуток корисних копалин у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони - за місцезнаходженням платника (пункт 6.4).

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, встановлені статтею 5 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону від 21 грудня 2000 року № 2181-III).

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах встановлених цим підпунктом в залежності від кількості днів затримки.

Відповідно до вимог пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається відповідач як на обґрунтування права зараховувати сплачені позивачем суми плати за користування надрами загальнодержавного значення у календарній черговості виникнення податкового боргу, встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях.

З наведеного вбачається, що ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія: чи то контролюючі органи, чи то платники податків. Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначати джерела та черговість погашення податкових зобов'язань. Ця норма не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податку у платіжному документі, зараховувати платежі у рахунок погашення податкового боргу.

Підпункт 5.3.1. пункт 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Отже, системний аналіз вищенаведених нормативно-правових актів свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Представник позивача, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги зазначив, що при складанні акту перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, відповідач зазначив назву документу. А зміст цих документів залишився поза увагою податкового органу. Тому посилання на вказані документи є безпідставним, що підтверджується наявними в матеріалах справи їх копій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Таким чином, оскаржуване рішення прийняте відповідачем всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-19836/10/0570 за позовом Державного підприємства „Шахта імені ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 14.07.2010 року за № 0001062342/0/33371807/11236 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 15 жовтня 2010 року.

Головуючий суддя: Г.М.Міронова

Судді: І.В.Юрко

ОСОБА_6