Ухвала суду № 49715635, 22.09.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року справа №2а-14785/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 довір. від 21.09.2010 року № 1/208

від відповідача не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 25.08.2010 року

у справі № 2а-4785/10/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства Автотранспортник

до відповідача Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство Автотранспортник звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення рішення від 21.05.2010 року № 00005716140/0 в частині зобов'язання сплатити штраф в сумі 12056 грн. 55 коп. (з урахуванням уточнень а.с. 82).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі № 2а-4785/10/0570 (суддя Христофоров А.Б.) позовна заява задоволена частково: податкове повідомлення рішення скасоване в частині зобов'язання сплатити штраф в сумі 11656 грн. 55 коп.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що податковому органу чинним законодавством України не надане право змінювати призначення платежу, визначеному платником податків у платіжному доручені.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що чинним законодавством встановлена певна відповідальність платників податків у вигляді пені і штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, тому дії податкового органу по розподілу сум, як вважає заявник скарги, обґрунтовані та правомірні.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.

В основу податкового повідомлення рішення, яке оскаржувалось, покладений акт від 07.05.2010 року № 520/15/30792800 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.

За результатами перевірки ЗАТ Автотранспортник інкримінувалось порушення вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами щодо порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за червень та липень 2009 року, а саме:

- звітний період - червень 2009 року, розрахунок № 10864 від 20.07.2009 року на суму 15332 гривень, граничний термін сплати - 30.07.2009 року, суми сплачені згідно документів від:

28.01.2010 р. на суму 884,71 грн., кількість днів затримки - 182;

25.01.2010 р. на суму 2924,58 грн., кількість днів затримки - 179;

21.01.2010 р. на суму 292,55 грн., кількість днів затримки - 175;

31.12.2009 р. на суму 2051,98 грн., кількість днів затримки - 154;

28.12.2009 р. на суму 1663, 68 грн., кількість днів затримки - 151;

25.12.2009 р. на суму 391,60 грн., кількість днів затримки - 148:

24.12.2009 р. на суму 2059,52 грн., кількість днів затримки - 147:

23.12.2009 р. на суму 686,90 грн., кількість днів затримки - 146:

27.11.2009 р. на суму 1466,82 грн., кількість днів затримки - 120;

26.11.2009р. на суму 489,14 грн., кількість днів затримки -119;

30.10.2009 р. на суму 2420,58 грн., кількість днів затримки - 92;

- звітний період - липень 2009 року, розрахунок № 13023 від 20.08.2009 року на суму 11888 гривень, граничний термін сплати - 31.08.2009 року, суми сплачені згідно документів від:

11.03.2010р. на суму 3935,03 грн., кількість днів затримки - 192;

05.03.2010 р. на суму 1468,35 грн., кількість днів затримки - 186;

16.02.2010 р. на суму 487,94 грн., кількість днів затримки - 169;

20.08.2009 р. на суму 1448,72 грн., кількість днів затримки - 161;

20.08.2009 р. на суму 2032,60 грн., кількість днів затримки - 154;

20.08.2009 р. на суму 2515,36 грн., кількість днів затримки - 150.

На підставі акту перевірки 21.05.2010 року прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000571640/0, яке оскаржувалось ЗАТ Автотранспортник на суму 12056 грн. 55 коп., правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення зазначений п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Як свідчать матеріали справи, 20.07.2009 року ЗАТ Автотранспортник надало до ДПІ у Петровському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, в якій визначив суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, в розмірі 15322 гривень.

20.08.2009 року ЗАТ Автотранспортник надало до ДПІ у Петровському районі м. Донецька податкову декларацію з ПДВ за липень 2009 року, в якій визначив суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, в розмірі 11888 гривень.

Згідно довідки про сплату ПДВ ЗАТ Автотранспортник перерахувало до бюджету грошові кошти за червень 2009 року :

13.07.2009 року, № платежу 736, сума 2 450,00 гривень;

24.07.2009 року, № платежу 13, сума 1000,00 гривень;

27.07.2009 року, № платежу 22, сума 450,00 гривень;

28.07.2009 року, № платежу 23, сума 6000,00 гривень;

29.07.2009 року, № платежу 34, сума 1800,00 гривень;

30.07.2009 року, № платежу 37, сума 525 гривень;

всього сплачено за червень 2009 року 12225 гривень (а.с.32).

Згідно довідки про сплату ПДВ ЗАТ Автотранспортник перерахувало до бюджету грошові кошти за липень 2009 року:

11.08.2009 року, № платежу 804, сума 2 800,00 гривень;

17.08.2009 року, № платежу 309, сума 200,00 гривень;

18.08.2009 року, № платежу 49, сума 200,00 гривень;

20.08.2009 року, № платежу 53, сума 2 100,00 гривень;

21.08.2009 року, № платежу 63, сума 1000,00 гривень;

25.08.2009 року, № платежу 818, сума 1 200,00 гривень;

26.08.2009 року, № платежу 71, сума 600,00 гривень;

01.09.2009 року, № платежу б/н, сума 4 000,00 гривень.

всього сплачено за липень 2009 року 12100 гривень (а.с.32).

Як вбачається з довідки ДПІ у Петровському районі м. Донецька платежі по ПДВ за червень 2009 року зараховані по особовому рахунку наступним чином:

13.07.2009 року, № платежу 736, сума сплати 2 450,00 гривень, з них: 2 403,63 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 4608, 46,37 гривень погашення пені.

24.07.2009 року, № платежу 13, сума сплати 1000,00 гривень, з них: 978,51 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 4608, 21,49 гривень - погашення пені.

27.07.2009 року, № платежу 22, сума сплати 450,00 гривень, з них: 439,60 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 4608, 10,40 гривень - погашення пені.

28.07.2009 року, № платежу 22, сума сплати 6000,00 гривень, з них: 5 510,13 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 4608, 359,83 гривень на погашення недоїмки по декларації № 7121, 130,04 гривень - погашення пені.

29.07.2009 року, № платежу 34, сума сплати 1 800,00 гривень, з них: 1 750,51 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 7121, 49,09 гривень - погашення пені.

30.07.2009 року, № платежу 37, сума сплати 525,00 гривень, з них 509.90 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 7121, 15,10 гривень - погашення пені.

Згідно довідки ДПІ у Петровському районі м. Донецька сплату позивачем ПДВ за липень 2009 року зараховано по особовому рахунку наступним чином:

11.08.2009 року, № платежу 804, сума сплати 2 800,00 гривень, з них: 2 744,56 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 71.21, 55,44 гривень - погашення пені.

7.08.2009 року, № платежу 39, сума сплати 200,00 гривень, з них: 195,68 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 7121, 4,32 гривень - погашення пені.

18.08.2009 року, № платежу 49, сума сплати 200,00 гривень, з них: 195,65 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 7121, 4,35 гривень - погашення пені.

20.08.2009 року, № платежу 53, сума сплати 2 100,00 гривень, з них: 1 521,03 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 7121, 533,01 гривень зменшено недоїмку по штрафним санкціям по акту.

21.08.2009 року, № платежу 63, сума сплати 1000,00 гривень, з них: 23,49 погашення пені, 976,51 гривень зараховано на погашення недоїмки по штрафним санкціям по акту.

25.08.2009 року, № платежу 818, сума сплати 1200,00 гривень, з них: 1170,86 гривень зараховано на погашення недоїмки по штрафним санкціям по акту, 29,14 гривень - погашення пені.

26.08.2009 року, № платежу 600, сума сплати 600,00 гривень, з них: 584,81 гривень зараховано на погашення недоїмки по штрафним санкціям по акту, 15,19 гривень - погашення пені.

01.09.2009 року, № платежу б/н, сума сплати 4000,00 гривень, з них: 2348,73 гривень зараховано на погашення недоїмки по декларації № 8251, 78,07 гривень - погашення пені.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на правомірність його дій в розумінні Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні, ст. 10 якого визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України затверджена Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції стосовно субєктів господарювання у сфері оподаткування, у тому числі, щодо повноти та своєчасності надходжень платежів до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4. платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,- у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного в декларації за червень 2009 року, є 30.07.2009 року, граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначений в декларації за липень 2009 року є 31.08.2009 року.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем згідно призначення платежу, визначеного у платіжних документах, сплачені у встановлений чинним законодавством строк податкові зобов'язання, визначені в декларації за червень 2009 року:

-платіжним дорученням № 736 від 13.07.2009 року в сумі 2450 грн., у графі призначення платежу зазначило: «ПДВ за червень 2009 року (а.с. 33);

24.07.2009 року на суму 1000 гривень, призначення платежу: «ПДВ за червень 2009 року, (а.с.34);

28.07.2009 року на суму 6000 гривень, призначення платежу: «ПДВ за червень 2009 року, (а.с.35);

24.07.2009 року на суму 450 гривень, призначення платежу: «ПДВ за червень 2009 року, (зв. бік а.с.35);

29.07.2009 року на суму 1800 гривень, призначення платежу: «ПДВ за червень 2009 року (а.с.36);

30.07.2009 року на суму 525 гривень, призначення платежу: «ПДВ за червень 2009 року, (зв. бік а.с.36).

Таким чином, позивачем сплачено за червень 2009 року, у встановлений законом строк, сума ПДВ у розмірі 12225 гривень.

Оскільки згідно декларації по ПДВ за червень 2009 року позивачем визначена сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 15322 гривень, фактично сплачено без порушення строку 12225 гривень, недоїмка, яка станом на момент розгляду справи не сплачена, становить 3107 гривень, сума штрафних санкцій, нарахованих на зазначену суму ПДВ, складає 1553 грн. 50 коп.

Як вбачається з заяви про уточнення позовних вимог, позивач частково оскаржував податкове повідомлення - рішення в частині нарахування штрафу в розмірі 12056 грн. 55 коп., тобто, зазначена сума штрафних санкцій в позовній заяві не оскаржувалась.

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, - суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначені норми, суд першої інстанції правомірно розглянув позовну заяву в межах позовних вимог.

Позивачем згідно призначення платежу, визначеного у платіжних документах сплачені у встановлений чинним законодавством строк податкові зобов'язання, визначені в декларації за липень 2009 року:

26.08.2009 року на суму 600 грн., призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (а.с.37);

25.08.2009 року на суму 1200 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (зв.бік а.с.37);

20.08.2009 року на суму 2100 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (а.с.38);

21.08.2009 року на суму 1000 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (зв. бік а.с.38);

18.08.2009 року на суму 200 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (а.с.39);

17.08.2009 року на суму 200 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року (зв. бік а.с.39);

11.08.2009 року на суму 2800 гривень, призначення платежу: «ПДВ за липень 2009 року, (а.с.40).

Таким чином, позивачем сплачено за липень 2009 року, у встановлений законом строк, суму ПДВ в розмірі 8300 гривень.

Згідно декларації по ПДВ за липень 2009 року сплаті до бюджету підлягала сума ПДВ в розмірі 11888 грн., фактично у встановлений строк сплачена сума ПДВ в розмірі 8300 грн., сума ПДВ згідно платіжного доручення від 01.09.2010 року в розмірі 4000 грн. сплачена з порушенням граничних строків, встановлених для перерахування податку, на 1 календарний день, тобто, сума штрафу з урахуванням норм Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, застосованого податковим органом податковим повідомленням - рішенням, що оскаржувалось, повинна складати 10 % відпере рахованої суми 4000 грн. - 400 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо правомірності застосування фінансових санкцій відповідачем в сумі 1953 грн. 50 коп.

Колегія суддів не приймає до уваг довід заявника скарги щодо правомірності дій по перерозподілу платежів, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до п.1.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно п. 6 ст. 7 Закону України Про Національний банк України Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 21.01.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної інструкції реквізит „призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення „Призначення платежу".

Як зазначалось раніше, позивач у платіжних документах визначив напрямок платежу сума ПДВ за червень 2009 року, за липень 2009 року.

Податковий орган здійснив перерозподіл суми платежу, визначену платником, в рахунок погашення суми податкового боргу та суми нарахованої пені.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, не встановлює права контролюючого органу, всупереч напрямку, зазначеному платником податків у платіжному документі, зараховувати платежі в рахунок погашення податкового боргу та не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та не звільняє від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність вищевказаних дій в розумінні пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються, тому підстав для скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні, ст. 1, 4, 5, 7, 17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі № 2а-4785/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010 року у справі № 2а-4785/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства Автотранспортник до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення - рішення залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

ОСОБА_3