Рішення № 49694, 19.07.2006, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.07.06 Справа № 127/17-06

За позовом Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій"

про стягнення 47832,20 грн.

Суддя Суховий В. Г.

Представники:

позивача: Саква Д.Ю.;

відповідача: Колосовський М.В.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулася з позовом Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Броварського домобудівного комбінату “Меркурій” (далі –Відповідач) про стягнення 47 832,20 грн., з яких 25 114,57 грн. –основний борг, 4 711,22 грн. –пеня, 1 758,02 грн. –штраф, 14 337,85 грн. –інфляційних та 1 910,54 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором на постачання природного газу № 06/03-3945ТЕ-17 від 31.12.2003 та за додатковими угодами № 1 від 31.12.2003, № 2 від 31.12.2003, № 3 від 31.12.2003 щодо оплати одержаного протягом січня-грудня 2004 року газу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.06.2006 просить припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору, а саме сплатою платіжним дорученням № 832 від 06.04.2006 заборгованості за спожитий природній газ в сумі 25 114,64 грн. Крім того, відповідач у відзиві посилається на необґрунтованість та суперечність дійсним обставинам справи поданого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

17.07.2006 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог № 31/10-7963, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4 267,75 грн. –пені, 1 758,02 грн. –штрафу, 8 511,86 грн. –інфляційних та 1 840,75 грн. –3% річних.

У зв’язку з необхідністю витребування нових матеріалів розгляд справи відкладався. В судовому засіданні оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 19.07.2006 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.07.2006.

Відповідачем в судовому засіданні подано клопотання від 19.07.2006, в якому відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3% річних, та просить суд при винесенні рішення застосувати положення ст. 83 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд в с т а н о в и в:

31 грудня 2003 року між Дочірнєю компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Товариства з обмеженою відповідальністю Броварського домобудівного комбінату “Меркурій” було укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організації № 06/03-3945ТЕ-17 (далі - Договір), відповідно до якого (п. 1.1) позивач зобов’язується продати відповідачу в 2004 році природній газ, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Пунктами 3.3, 3.4, 5.1, 6.1 Договору, з урахуванням додаткових угод № 1 від 31.12.2003, № 2 від 31.12.2003, № 3 від 31.12.2003, передбачено, що приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому визначаються фактичні обсяги спожитого газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків. Ціна 1 000,0 кубічних метрів газу з врахуванням тарифу на транспортування становить 210 грн. –для платників податку на додану вартість, 241,50 –для неплатників податку на додану вартість (з ПДВ). Оплата за газ та послуги з його транспортування, здійснюються відповідачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100% вартості фактично спожитих та транспортованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі до 10 числа, наступного за звітнім місяця.

Відповідно до п.п 10.3 та 11.1 Договору він набирає чинності з 01.01.2004 і діє в частині поставки газу до 30.04.2004р., а в частині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення. Всі зміни і доповнення до даного Договору повинні бути зроблені в письмовій формі та підписані повноважними представниками сторін.

На підставі зазначеного Договору позивачем протягом січня-грудня 2004р. було поставлено відповідачу природній газ в об’ємі 627,2239 тис. м3 на загальну суму 131 716,78 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

16.05.2006 позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 25 114,57 грн. у зв’язку з частковою оплатою відповідачем отриманого за Договором у 2004 році газу у сумі 106 602,21 грн.

Однак, як встановлено судом, до подання позивачем позову (16.05.2006 –згідно поштового штемпеля відділення зв’язку), відповідачем 06.04.2006 платіжним дорученням № 832 сплачено позивачу 25 114,64 грн. за спожитий природній газ за Договором № 06/03-3945ТЕ-17 від 31.12.2003 (згідно з призначенням платежу в платіжному дорученні, копія в матеріалах справи). Оплата відповідачем основного боргу у сумі 25 114,64 грн. за отриманим протягом 2004 року природній газ за Договором підтверджується і позивачем в судовому засіданні.

Отже, спір в частині стягнення 25 114,57 грн. заборгованості за отриманий протягом 2004 року природній газ за Договором № 06/03-3945ТЕ-17 від 31.12.2003 врегульовано самими сторонами шляхом сплати їх відповідачем. Таким чином, предмет спору щодо стягнення основного боргу –25 114,57 грн. відсутній, а справа в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 11 частини першої ст. 80 ГПК України.

У зв’язку з сплатою відповідачем основного боргу позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог № 31/10-7963 від 17.07.2006, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4 267,75 грн. –пені, 1 758,02 грн. –штрафу, 8 511,86 грн. –інфляційних та 1 840,75 грн. –3% річних.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст.217 та ч.1 ст.230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 7.2 Договору № 06/03-3945ТЕ-17 від 31.12.2003 в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий природній газ, зазначені у п. 6.1 даного Договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно з п. 7.5 Договору штраф та пеня нараховуються позивачем протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Отже, суд дійшов висновку, що укладаючи Договір, сторони в п. 7.5 встановили, що пеня та штраф нараховуються протягом одного року, що передує моменту звернення, зокрема з - позовом.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 ГК України).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 4 267,75 грн., а також вимоги про стягнення 1 758,02 грн. штрафу є обґрунтованими.

Водночас, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки невчасна оплата відповідачем отриманого газу є наслідком невчасної оплати населенням вартості спожитого газу та сплату основного боргу в повному обсязі відповідачем до подачі позову суд вважає за необхідне застосувати у вирішенні даного спору п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України і зменшити суму штрафу та пені на 50%, а саме зменшити суму штрафу до 879,01 грн. та пені до 2 133,88 грн.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 8 511,86 грн. –інфляційних та 3% річних у розмірі 1 840,75 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України та враховуючи сплату відповідачем основного боргу до подачі позову, судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, п. 11 ч.1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Броварського домобудівного комбінату “Меркурій” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 131; код 03391260) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) 2 133,88 грн. –пені, 879,01 грн. - штрафу, 8 511,86 грн. –інфляційних, 1 840,75 грн. –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 133,65 грн. та 32,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 25 114,57 грн. припинити.

Суддя Суховий В. Г.