Постанова № 4968945, 24.07.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24.07.2009 р.                                                                                 № 2а-3262/09/2670

10:34

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укрнафта»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000924120/0 від 14.04.2008 Суддя: Кротюк О.В. Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000924120/0 від 14.04.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушення норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки сума готівкових коштів на місті проведення розрахунків повністю відповідала сумі готівкових коштів, що зазначена у денному звіті.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято в порядку та спосіб, встановлені законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Актом Державної податкової інспекції у Іллічівськом районі міста Маріуполя від 13.02.2008, встановлено порушення ст. 3 п. 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Далі –Закон № 265), оскільки не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становить 345, в той час як сума готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, становить 4345,10 грн.

Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265 та відповідно до ст. 22 Закону № 265 до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій № 0000924120/0 від 14.04.2008 у розмірі 19999,15 грн.

Крім того, за результатом розгляду справи судом встановлено:

-          перевірку, за результатом якої прийнято оскаржуване рішення, розпочато об 16:34,

-          згідно умов договору інкасації від 01.07.2007 та графіку інкасації, інкасація позивача проводиться щодня об 16:40.

Також, під час розгляду справи встановлено, що згідно денного звіту, який зроблено на вимогу перевіряючих об 16:34, загальна сума в касі становить 4345,10 грн. Проте, в касі знаходились на момент перевірки готівкові кошти у розмірі 345,27 грн. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, вказані обставини виникли тому, що касир підготував готівкові кошти з каси для інкасації, відповідно до графіку, при цьому будь-які інші дії пов’язані із службовою видачею вчинити не встигла, оскільки перевірка почалась об 16:34, тобто за 6 хв. до проведення інкасації.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (Далі –Закон № 265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 Закону про РРО передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 265 місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320. Положення розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З огляду на вище встановлене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем порушено п. 13 ст. 2 Закону № 265, оскільки в момент проведення перевірки сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів відповідача денному Х-звіту (що складено об 16:34). Зазначеного висновку суд дійшов з огляду на те, що згідно договору інкасації та графіку інкасації щодня об 16:40 проводиться інкасація підприємства позивача. Тобто, цілком логічні дії касира, який з метою вчасного проведення інкасації провів всі необхідні дії завчасно, за декілька хвилин до приїзду інкасаторів. З огляду на те, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо, у суду немає підстав вважати, що позивачем не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Додаткового, суд вважає необхідним зауважити, що постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 28.03.2008, яке набрало законної сили, провадження у справі про притягнення Ласкової Марини Вікторівни до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 155-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення припинено. Вказаним рішенням встановлено відсутність порушення позивачем законодавства про РРО, за вчинення якого відповідачем винесено оскаржуване рішення.

З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням принципів, визначених статтею 2 КАС України, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Києві про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000924120/0 від 14.04.2008.

Відшкодувати з Державного бюджету України на Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                       О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –07.08.2009.