Ухвала суду № 49655407, 01.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 вересня 2015 року м. Київ К/800/32339/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року адміністративний позов задоволений.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області неправомірними.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області задоволені частково.

Постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року скасована, прийнята нова постанова. якою адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком. Починаючи з 5 серпня 2014 року.

Адміністративний позов в частині призначення та виплати пенсії за період з 1 жовтня 2005 року по 4 серпня 2014 року залишено без розгляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Задовольняючи частково адміністративний позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що громадяни мають право на соціальний захист з боку держави, позивач є пенсіонером, досяг віку, з якого може призначатися пенсія за віком та має необхідний трудовий стаж для призначення пенсії.

Крім того, у відповідності до статті 5 Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення, якщо цим Договором не передбачене інше, грошові виплати особам, зазначеним в статті 3, виплачуються на території іншої Договірної Сторони до тих пір, поки вони перебувають на цій території.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (КАС України) Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області на постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 січня 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Мукачевому та Мукачівському районі Закарпатської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін