Ухвала суду № 49655110, 31.08.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Драч Ю.І.

Суддя-доповідач:Франовська К.С.

УХВАЛА

іменем України

"31" серпня 2015 р. Справа № 296/44/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Моніча Б.С.,

при секретарі Лялевич С.С. ,

за участю сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "08" липня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, заступника міського голови Кругляка Едуарда Борисовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом, в якому, з урахуванням доповнення позовних вимог, просив визнати дії заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Житомирської міської ради Кругляка Е.Б. протиправними та зобов"язати виконавчий комітет Житомирської міської ради розглянути на засіданні виконкому його заяву від 27 листопада 2014 року про надання дозволу на постійну реєстрацію місця проживання у АДРЕСА_3 з прийняттям відповідного рішення.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира позов задоволено частково. Постановлено : визнати дії заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Житомирської міської ради Кругляка Е.Б. протиправними та зобов"язати виконавчий комітет Житомирської міської ради розглянути на засіданні виконкому його заяву від 27 листопада 2014 року про надання дозволу на постійну реєстрацію місця проживання у АДРЕСА_3 з прийняттям відповідного рішення.

З постановою суду першої інстанції не погодився Виконавчий комітет Житомирської міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та прийняти нове рішення про відмову у позові. На обґрунтування доводів Виконком посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо характеру звернення позивача, не врахував, що його заява підлягає розгляду за Законом України "Про звернення громадян", а тому постановив необґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами що позивач ОСОБА_3 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, куди заселився на підставі листа виконавчого комітету Житомирської міської ради № 18/6449 від 06.11.2006 p., терміном на один рік, до вирішення питання постійного місця проживання з обов'язковою оплатою комунальних послуг та квартирної плати .

Реєстрація ОСОБА_3 у вказаній квартирі продовжена до 20 серпня 2013 року(а.с.16).

Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 05.02.2014 р. № 42 «Про взяття на квартирний облік, включення до списків першочергового та позачергового одержання жилих приміщень і упорядкування черги за місцем проживання» ( п.10), позивачу було відмовлено у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі у зв'язку з тим, що він забезпечений упорядкованою жилою площею за місцем реєстрації та проживання (більше 6 кв.м. жилої площі на одну особу) і не займається суспільно корисною працею.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.05.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року ( справа №296/12847/13-а) задоволено позов ОСОБА_3 і визнано протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

Визнано нечинним рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 23.07.2008 року №537 в частині включення до фонду житла для тимчасового проживання громадян квартири АДРЕСА_1.

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 24 вересня 2014 року, яка визнана законною та обґрунтованою ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року (справа № 296/5951/14-а ) за позовом ОСОБА_3 визнано протиправними дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині відмови у взятті на квартирний облік у Виконавчому комітети Житомирської міської ради ОСОБА_3 та визнано нечинним пункт 10 рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05.02.2014 р. № 42 про відмову у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі ОСОБА_3

27 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся із заявою до Виконкомі Житомирської міської ради, в якій просив надати дозвіл на реєстрацію постійного місця проживання в АДРЕСА_1 в Житомирі, оскільки квартира втратила правовий статус житла для тимчасового проживання на підставі судового рішення від 24.09.2014 року (а.с.29).

На звернення ОСОБА_3 до виконкому від 27.11.2014 р. про надання дозволу на постійну реєстрацію , 16 грудня 2014 року ОСОБА_3 була дана відповідь за № 25/П-773-4 Заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Е.Б.Кругляком, в якій повідомляється про відсутність законних підстав для розгляду питання про надання дозволу на реєстрацію в АДРЕСА_1 в Житомирі, оскільки не подані документи для продовження терміну проживання та не розглянута Корольовським районним судом справа за позовом заявника про визнання права на постійне користування спірною квартирою (а.с.27).

Вважаючи, що внаслідок нерозгляду його заяви на засіданні виконкому з прийняттям рішення, його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не дотримався вимог законодавства та не розглянув звернення позивача на засіданні виконкому з прийняттям відповідного рішення.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними.

Так, статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку. Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави вважати, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління житловим фондом, який віднесений до комунальної власності. В усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку.

Так, згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою.

Вказаний Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються основним Законом України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст.7 Закону України "Про звернення громадян" визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами порушені в зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

За приписами ч. ч. 1, 3, 4 ст.ст.15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно із вимогами ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Отже, звернення позивача, відповідно до чинного законодавства, на підставі приписів Регламенту Виконавчого комітету, належало розглянути на засіданні виконавчого комітету, в межах компетенції, із прийняттям відповідного рішення за наслідками розгляду.

Відповідач, заступник міського голови, не наділений повноваженнями приймати рішення щодо надання дозволу на реєстрацію.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч зазначеним положенням КАС України, не довів правомірності власних дій щодо прийняття оскаржуваного рішення.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "08" липня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: І.Ф.Бондарчук

Б.С. Моніч

Повний текст cудового рішення виготовлено "01" вересня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2,10000

3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,