Постанова № 49654961, 25.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 720/859/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Павлінчук С.С.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

25 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Укравління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі Чернівецької області (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку та зобов'язання призначити пільгову пенсію,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати дії відповідача щодо відмови у призначені йому пенсії із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.03.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII); зобов'язати відповідача вчинити дії по призначенню йому вказаної пенсії.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05.06.2015 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач народився 27.11.1957, відповідно 27.11.2012 досяг 55 - річного віку. 29 березня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії із зниженням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Однак, листом відповідача від 04.04.2013 йому було відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку із відсутністю необхідного періоду роботи в зоні відчуження у 1988 році.

Крім того позивач потворно звертався із заявою про призначення пільгової пенсії 20.03.2015 і 26.03.2015 знову отримав листа з відмовою із тих - же підстав.

На ухвалу суду першої інстанції від 20.05.2015 року про залишення адміністративного позову без руху позивач уточнив дату з якої просить призначити пенсію - 26.03.2015 (а.с. 42).

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 55 Закону № 796-XII особа має право на зменшення пенсійного віку встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" в тому числі у випадку наявності підтвердженого періоду роботи в зоні відчуження 30 календарних днів у 1988 році, однак позивач перебував у такій зоні лише 13 днів, а тому у нього не виникло передбачене вказаною статтею право на зменшення пенсійного віку на 5 років.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році із зменшенням пенсійного віку на 5 років.

Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(зареєстрований в Мін'юсті 27 грудня 2005 року за № 1566/11846) з урахуванням змін, внесених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 15 жовтня 2009 року №23-1 (далі - Порядок).

В пункті 7 Порядку встановлено, що до заяви про призначення пенсії із застосуванням норм ст. 55 Закону № 796-XII додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Таким чином, зі змісту пункту 7 вказаного Порядку слідує, що підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Так, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 04.05.1998, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році.

Архівною довідкою №87677 від 05.03.2013 виданою галузевим державним архівом Міністерства оборони України підтверджено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 07.07.1988 (наказ № 185) по 24.09.1988 (наказ № 271), отримав дозу опромінення 3,720 бер, місце дислокації частини за вказаний період н.п. Димарка.

Згідно архівної довідки №24/8912 від 19.03.1993 виданої управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу, позивач у період з 04.07.1988 по 24.09.1988 протягом 83 днів працював на території зони безумовного обов'язкового відселення.

Окрім цього, підтвердження того, що позивач приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав дозу опромінення 3,720 бер є копія військового квитка серії НОМЕР_2, в якому вказано, що в період з 4.07. по 24.09.1988 р. позивач виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вказаний період відповідно до Постанови РМ СРСР №1497/378 від 29.12.1987 зараховується в трудовий стаж і стаж який надає право на отримання пільгової пенсії з розрахунку 1 місяць за 1,5 місяця (а.с. 8).

Поряд з тим, варто зазначити, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду № 824/387/15-а від 02.04.2015 було визнано протиправним та скасовано рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС Міністерства соціальної політики України на підставі протоколу № 79, яким було визнано безпідставною видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії № 3. Даним судовим рішенням позивачу поновлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3. Вказане рішення 05.05.2015 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання суду першої інстанції на те, що з мотивувальної частини вказаної постанови суду не вбачається того, що судом був встановлений факт перебування позивача у 1988 році у зоні відчуження не менше 30 календарних днів є безпідставним, оскільки вказаним рішенням встановлено що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії, до якої відповідно до ст. 14 Закону № 796-XII віднесено учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Таким чином, оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а поданими ним документами підтверджено період роботи та населені пункти, де ним проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відтак позивачу безпідставно відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Оскільки позивач звернувся вперше із заявою про призначення пільгової пенсії 29.03.2013, тобто пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, то право на призначення пенсії в нього виникло 29.03.2013 і відповідно було порушено 04.04.2013 - відмовою у призначенні пільгової пенсії, про що йому було відомо. Однак до суду він звернувся тільки 08.05.2015, тобто більше ніж через два роки, пропустивши при цьому визначений ст. 99 КАС України шестимісячний строк.

При цьому враховуючи наявність в матеріалах справи заяви позивача про уточнення часу з якого позивач просить суд призначити йому пенсію - 26.03.2015, тому позовна вимога про зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону № 796-XII підлягає задоволенню саме з 26.03.2015.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення: є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 05 червня 2015 року скасувати.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області призначити пенсію ОСОБА_2 із зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 26 березня 2015 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.