Ухвала суду № 49654958, 25.08.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/4200/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богдан С.І.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

25 серпня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної інспекції сільського господарства України у Чернівецькій області (далі - відповідач) про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач в квітні 2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача в якому просив: визнати незаконними дії службових осіб відповідача стосовно позивача; скасувати постанови від 10.07.2014 № 157 та від 11.09.2014 № 179; визнати нечинними приписи від 10.07.2014 № 00234; 11.09.2014 № 00259; акти від 04.11.2014, 12.06.2014; 02.09.2014; протоколи № 00101 від 12.06.2014; № 00187 від 02.09.2014; розрахунки на суму 1 529,88 грн; 73,84 грн. від 10.07.2014.

Провадження в адміністративній справі відкрито 02.06.2015.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15.06.2015 адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення і направити справу для продовження розгляду.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а адміністративну справу направити для продовження судового розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи слідує, що 15.06.2015 ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці адміністративний позов залишено без розгляду, оскільки позовну заяву позивачем подано з порушенням строку звернення до суду.

При цьому, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, відповідно до якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

За приписами статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у своїй позовній заяві окрім скасування постанови від 10.07.2014 № 157 та від 11.09.2014 № 179 просить визнати незаконними дії службових осіб відповідача стосовно позивача та визнати нечинними приписи від 10.07.2014 № 00234; 11.09.2014 № 00259; акти від 04.11.2014, 12.06.2014; 02.09.2014; протоколи № 00101 від 12.06.2014; № 00187 від 02.09.2014; розрахунки на суму 1 529,88 грн; 73,84 грн. від 10.07.2014.

При цьому суд зробив висновок про те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження постанов про притягнення його да адміністративної відповідальності, але не врахував що при оскарженні таких постанов як вказано вище встановлюється спеціальний строк на оскарження - 10 днів. Також судом не перевірено твердження позивача про те, що він скористався досудовим порядком вирішення спору, шляхом оскарження даних постанов керівникові державного органу, і не отримав рішення у встановлений законом строк.

Крім того cуд першої інстанції застосовуючи до позовної вимоги про скасування постанов шестимісячний строк та залишаючи адміністративний позов без розгляду, залишив поза увагою та не дослідив питання дотримання строків звернення до суду щодо інших позовних вимог.

Також слід зазначити, що хоча законодавець і надав суду право приймати рішення щодо поважності пропуску строку звернення до суду (вирішувати питання про залишення адміністративного позову без розгляду) як на стадії відкритті провадження так і після, на протязі всього судового розгляду справи. Однак, поряд з тим закріпив в п. 2 ч. 1 ст. 109 КАС України правило за яким наявність у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав такої, що набрала законної сили ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі), є підставою для відмови у відкритті провадження при повторному зверненні. Тобто в разі прийняття рішення про залишення адміністративного позову без розгляду після відкриття провадження в справі позивач не вправі повторно звернутися з таким позовом.

Таким чином суд приймаючи рішення про залишення адміністративного позову без розгляду в зв'язку з пропущенням строку звернення до суду після відкриття провадження, повинен особливо ретельно встановлювати обставини які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких зокрема слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та "добросовісність" заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне ігнорування особою яка звертається до суду правил щодо строків такого звернення в т.ч. і звернення із значним пропуском строку, звернення до суду з пропуском строку з метою отримання "незаконної вигоди", уникнення відповідальності, тощо.

Із змісту наведених норм слідує, що суд самостійно повинен перевірити чи пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах адміністративного позову докази поважності причин його пропуску. Саме такий висновок, повинен міститися в мотивувальній частині ухвали з питання залишення без розгляду. Натомість суд першої інстанції в супереч вимогам ч. 4 ч. 102 КАС України дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду.

При цьому слід згадати про правову позицію Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав що строк звернення до суду закріплений в нормах національного законодавства не є абсолютним.

Правила строку звернення до суду закріплені в нормах КАС України є свого роду "фільтром", який сприяє формуванню законного і справедливого правосуддя, унеможливлюючи зловживання правом на звернення та стабілізуючи суспільні відносини. Однак неправильно застосовувати його, як перешкоду в зверненні до суду для захисту порушених прав та інтересів особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з п. 3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 15 червня 2015 року - скасувати.

Справу направити до Шевченківського районного суду м. Чернівці для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Сторчак В. Ю.