Постанова № 4965193, 13.04.2009, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа №2а-3583/08/0770

рядок статзвіту - 2.11.17 код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2009 року                         08 год. 30 хв.                                 м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В. Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г. П.

за участі:

представника позивача - Греци Я. В. (дов. Від 03.03.2009 р. )

представників відповідача - Тромболи В. Й.( дов. № 625/10/10-0 від 28.01.2009 p.);

Русин Г. І. (дов. № 2696/10/10-0 від 10.04.2009 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько - американського підприємства сільськогосподарської виробничо -переробної компанії « Берег - Фудс» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та визнання векселів погашеними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство   з   обмеженою   відповідальністю   Спільне   Українсько-Американське підприємство   «Сільськогосподарська  виробничо-переробна   компанія      «Берег-Фудс» (далі-позивач)     звернулося до  Закарпатського  окружного  адміністративного  суду з-позовом про визнання протиправними дій Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції та визнання векселів серії АА за № 1383595, серії АА за № 1383592, серії АА за № 1383594, серії АА за № 1383589, серії АА за № 1383588 на загальну суму 7850 євро та 1590 доларів США погашеними. В процесі розгляду справи позивач неодноразово уточняв та збільшував позовні вимоги, в останній їх редакції просить визнати протиправними дії відповідача, які полягали в пред'явленні до Берегівської державної нотаріальної контори для опротестувати вищевказаних векселів, а також щодо пред'явлення товариству з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Коопінвестбанк» спірних векселів  для оплати. Також позивач просить зобов'язати відповідача здійснити погашення   векселів серії АА за № 1383595, серії АА за № 1383594 та зобов'язати відповідача видати дозвіл на відстрочення погашення (оплати) векселів серії АА за № 1383589, серії АА за № 1383588 та погасити їх. Крім того, просить визнати спірні векселі такими, що не підлягають оплаті. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач дотримав встановлений ч.2 ст.2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» термін, вивіз готову продукцію, виготовлену з давальницької сировини, за межі митної території України, тому відповідач зобов'язаний був погасити відповідні векселі.  Що стосується частини  готової продукції, яка не була вивезена в межах

визначеного законом 90-денного строку, позивач документально підтвердив сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію, оскільки надав відповідні зміни до договору та оформлені в установленому порядку вантажні митні декларації, які підтверджують зміну митного режиму щодо ввезеної позивачем сировийи на імпорт і сплату при цьому належних сум податків та інших обов'язкових платежів. Крім того позивач наголошує, що він у встановленому порядку звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на відстрочення погашення векселів, однак відповідач необгрунтовано відмовив у видачі такого дозволу.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги, за обставин викладених у позовній заяві підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з мотивів, зазначених у письмовому запереченні, зокрема пояснили, що у податкового органу не було підстав для погашення спірних векселів, оскільки позивач не надав вантажно-митних декларацій, які засвідчують факт перетину кордону готовою продукцією, виготоволеною з давальницької сировини у встановлені законом терміни, крім того, наголошували на відсутність підстав для відстрочення оплати векселів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Барон» (Росія) укладено договір за№ 1/2а від 02.11.2006 року ( а. с. 78-92 ), відповідно до якого позивач, як виконавець, брав на себе зобов'язання вдготовляти готову продукцію із наданої йому замовником давальницької сировини.

В ході судового розгляду справи встановлено, що на виконання вказаного контракту відповідно до вантажних митних декларацій «ІМ-51» № 302000002/8/203742 №302000002/8/203743, № 302000002/8/203781 та № 302000002/8/203784 від 26.08.2008 року та № 302000002/8/203771 від 27.08.2008 року позивачем було ввезено на митну територію України давальницьку сировину - банки консервні металеві, для виготовлення готової продукції.

Сплата ввізного мита, податку на додану вартість при ввезенні давальницької сировини була проведена шляхом видачі відповідачу простих авальованих векселів із строком платежу, що дорівнює строку здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації, що передбачено абз.2 ч.2 ст.2. Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.19995 року № 327-95/ВР з наступними змінами і доповненнями.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства.

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя органу державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця  із строком платежу,  що дорівнює строку

здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більш як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, зазначена у векселі, визначається у валюті контракту на здійснення операцій з давальницькою сировиною.

У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому контрактом, за межі митної території України у період, зазначений у частинах другій, третій та восьмій цієї статті, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім'митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції за межі митної території України, передбаченого умовами контракту, якщо український виконавець документально підтвердить сплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені у разі ввезення в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартість давальницької сировини перераховується у національну валюту України за курсом Національного Банку України, що діяв на день платежу за векселем. Облік векселів ведеться органом державної податкової служби за місцезнаходженням виконавця (ч. 4 ст. 2 зазначеного Закону).

Підставою для погашення векселя (письмового зобов'язання) є подання українським виконавцем органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням копії вивізної вантажної митної декларації з відміткою митниці, яка здійснила митне оформлення готової продукції, про фактичне перетинання готовою продукцією митного кордону України (ч. 11 ст. 2 Закону).

Наявними в матеріалах справи вантажно-митними деклараціями №302000002/8/204648 від 02.10.2008 року та № 302000002/8/204744 від 08.10.2008 року підтверджується вивезення позивачем за межі митної території України у 90-денний термін продукції, виготовленої з давальницької сировини, у зв'язку з чим простий вексель серії А А № 1383592 погашено, про що свідчить відповідна відмітка органу державної податкової служби. Тому, дії відповідача щодо пред'явлення для опротестування нотаріусу даного векселя та пред'явлення його до оплати банку авалісту є протиправними у зв'язку з тим, щсь відповідно до норми ч.4 ст.2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" при погашенні векселя ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються.

Що стосується простих векселів серії АА № 1383594 та серії АА № 1383595, які були видані при ввезенні на митну території України давальницької сировини згідно контракту № 1/2а від 02.11.2006 року на підставі ватнажних митних декларацій №302000002/8/203781 та № 302000002/8/203784 від 26.08.2008 року відповідно, судом встановлено, що з цієї частини давальницької сировини вироблено не вивезену своєчасно ( в межах 90-денного терміну) з України готову продукцію, однак позивачем надано належні та допустимі докази сплати ввізного мита, податків і зборів, які повинні сплачуватись у разі ввезення такої сировини, що в силу вимог ч.4 ст.2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" також є підставою для погашення векселя.

Так, на підтвердження сплати ввізного мита та ПДВ з сировини, що попередньо була ввезена згідно ватнажно-митної декларації № 302000002/8/203781 від 26.08.2008 року, позивачем надано копію вантажно-митної декларації № 30200000/8/205428 від 25.11.2008 року. Сплата ввізного мита і податку на додану вартість відбулася у зв'язку із внесенням відповідних доповнень до контракту № 1/2а від 02.11.2006 року та зміни митного режиму переробки на митній території України даної давальницької сировини на митний режим імпорту. У зв'язку з вищенаведеним, простий вексель серії АА № 1383594   підлягав

погашенню у зв'язку із сплатою належних сум ввізного мита та податку на додану вартість..

Аналогічно підлягав погашенню вексель серії АА № 1383595, виданий при ввезенні на митну територію України давальницької сировини згідно вантажно-митної декларації № 302000002/8/203784 від 26.08.2008 року, оскільки позивач сплатив ввізне мито тд податок на додану вартість, що повинна сплачуватись при ввезенні на митну територію України даної частини давальницької сировини, що підтверджено імпортною вантажно-митною декларацією № 302000002/8/205447 від 26.11.2008 року, оформленою у зв'язку із внесенням відповідних доповнень до контракту № 1/2а від 02.11.2006 року та відповідної зміни митного режиму.

Що стосується простого векселя серії А А №1383588 виданого при ввезенні на митну територію України давальницької сировини згідно вантажної митної декларації № 302000002/8/203742 від 26.08.2008 року, судом встановлено, що позивач забезпечив часткове вивезення готової продукції в межах 90-денного терміну відповідно до вантажної митної декларації № 302000002/8/205369 від 20.11.2008 року. Залишок готової продукції було вивезено на підставі вантажної митної декларації № 302000002/8/205387 від 21.11.2008 року, однак при цьому продукція фактично перетнула митний кордон України 25.11.2008 року, тобто на один день пізніше визначеного законом терміну

Як встановлено п.15 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженого Наказом ДПА України N 83 від 25.02.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.03.2002 року за № 248/6536, якщо відповідно до Закону відбувається часткове вивезення готової продукції за межі митної території України або частковий продаж готової продукції на території України, що передбачено умовами контракту, погашення векселя (письмового зобов'язання) здійснюється на відповідну частку.

Однак, відповідач часткове погашення простого векселя серії АА №1383588 не здійснив, опротестувавши його та пред'явивши до оплати в повному обсязі.

По відношенню до простого векселя серії АА № 1383589, виданого при ввезенні та митну територію України давальницької сировини згідно вантажної митної декларації № 30200002/8/203743 від 26.08.2008 року, судом встановлено, що частина готової продукції була вивезена за межі митної території України відповідно до вантажної митної декларації № 302000002/8/205387 від 21.11.2008 року, з пропуском на один день фактичного перетину митного кордону даною продукцією (25.11.2008 року). В іншій частині позивач сплатив ввізне мито та податок на додану вартість, що повинна сплачуватись при ввезенні на митну територію України даної частини давальницької сировини, що підтверджено імпортною вантажно-митною декларацією № 302000002/8/205429, оформленою у зв'язку із внесенням відповідних доповнень до контракту № 1/2а від 02.11.2006 року та відповідної зміни митного режиму.

При цьому судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку звертався до відповідача із заявою про надання відстрочки погашення векселів серії АА №1383588 та серії АА № 1383589, однак отримав необгрунтовану відмову.

Оцінюючи обгрунтованість відмови у відстрочці погашення векселів, правомірність пред'явлення спірних векселів для опротестування нотаріусу та до оплати банку-авалісту суд приймає до уваги, що згідно з ч. 8.ст.2 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" відповідні органи державної податкової служби можуть давати дозвіл на відстрочення оплати векселів або погашення письмових

зобов'язань окремим суб'єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах на умовах податкового кредиту, до настання строку фактичного відвантаження готової продукції іноземному замовнику.

» Як передбачено п.22 Порядку видачі, обліку, відстрочення та оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, затвердженим наказом ДПА України N 83 від 25.02.2002 року /далі-Порядок/, для відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) векселедавець не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення терміну, на який видано вексель (письмове зобов'язання), має звернутися до державної податкової інспекції, у якій він зареєстрований як платник податків, з письмовою заявою про таке відстрочення та із зобов'язанням про подальше погашення векселя (письмового зобов'язання).

В ході судового розгляду встановлено, що позивач своєчасно направив відповідачу відповідні звернення про відстрочення погашення вищевказаних векселів обґрунтовуючи необхідність відстрочення поломкою та ремонтом обладнання, однак орган державної податкової служби відмовив у такому відстроченні, покликаючись на те, що в жовтні-листопаді відповідач отримав три повідомлення про наявність у позивача порушення строків розрахунків за експортно-імпортними контрактами, позивач не з'являвся на виклики податкового органу, представии декларацію про валютні цінності, де задекларовано неповернення коштів від нерезидента тощо.

Як передбачено у п.24. Порядку, рішення приймається з обов'язковим урахуванням висновку про фінансовий стан заявника, що готується відповідним структурним підрозділом державної податкової інспекції, на який покладено виконання цих функцій наказом по державній податковій інспекції. Висновок зберігається у справі платника податків разом із заявою. Згідно п.25. Порядку, у висновку про фінансовий стан суб'єкта господарської діяльності необхідно обов'язково вказати стан розрахунків з бюджетом, платоспроможність, наявність заборгованості за експортно-імпортними операціями, своєчасність подання податкових декларацій і розрахунків, декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, та інших обов'язкових для подання до державної податкової інспекції форм звітності.

Відповідачем в ході розгляду справи не подано належних та допустимих доказів про те, що при прийнятті рішення про відмову у відстроченні погашення векселя ним було враховано всі вищевказані обов'язкові обставини. Натомість зміст листа відповідача від 18.11.2008 року № 10237/10/22-3 свідчить про протилежне. Суд погоджується з доводами позивача про те, що чинне законодавство України не ставить у залежність можливість надання дозволу на відстрочення погашення векселя від тих обставин, якими керувався відповідач при прийнятті такого рішення.

Суд приймає до уваги, що оскільки законодавством України передбачена можливість отримання суб'єктом господарської діяльності дозволу на відстрочення погашення векселя, за наявності визначених законодавством підстав такий дозвіл має бути виданий.

За таких обставин суд констатує, що рішення про відмову у відстроченні погашення векселя відповідачем було прийнято необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,

свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У разі дотримання відповідачем вимог закону і надання позивачу відстрочку* у погашенні векселів, векселі АА №1383588 та серії АА № 1383589 підлягали погашенню, оскільки позивач забезпечив повне вивезення готової продукції в межах строку, на який просив надати йому відстрочку.

За таких обставин, враховуючи необґрунтовану відмову у відстроченні погашення векселів, факт вивезення готової продукції за межі митної території України у встановлений законом термін, а в іншій частині - сплату позивачем належних сум мита та податку на додану вартість, дії відповідача по пред'явленню таких векселів для опротестування нотаріусу та до оплати банку - авалісту є протиправними. Спірні векселі підлягають погашенню і не підлягають до оплати, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України слід присудити понесені позивачем документально підтверджені, у вигляді сплати судового збору (квитанція № 90 від 27.11.08 р.) судові витрати у розмірі 3 ( три ) грн. 40 (сорок) коп. до стягнення з Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько - американського підприємства сільськогосподарської виробничо - переробної компанії « Берег - Фудс» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, які полягали в пред'явленні до Берегівської державної нотаріальної контори для опротестування простих векселів серії АА за № 1383588, серії АА за № 1383589, серії АА за № 1383592, серії АА за № 1383594, серії АА за № 1383595, виданих 26.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія „Берег-Фудс".

Визнати протиправними дії Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області, які полягали в пред'явленні товариству з обмеженою відповідальністю комерційний банк „Коопінвестбанк" для оплати авансованих простих векселів серії АА за № 1383588, серії АА за № 1383589, серії АА за № 1383592, серії АА за № 1383594, серії АА за № 1383595, виданих 26.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія „Берег-Фудс".

4. Зобов'язати Берегівську об'єднану державну податкову інспекціюпогасити прості векселі серії АА за № 1383594, серії АА за № 1383595, видані „ 26.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія „Берег-Фудс".     ,

5. Зобов'язати Берегівську  об'єднану державну  податкову  інспекціювидати дозвіл на відстрочення оплати (погашення) на 30 днів простих векселів серії АА за № 1383588, серії АА за № 1383589, виданих 26.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія „Берег-Фудс" та погасити їх.

6. Визнати такими, що не підлягають оплаті прості векселі серії А А за JV* 1383588, серії АА за № 1383589, серії АА за № 1383592, серії АА за № 1383594, серії АА за № 1383595, видані 26.08.2008 року товариством з обмеженою відповідальністю „Спільне Українсько-Американське підприємство „Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія „Берег-Фудс".

7. Присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько -американського підприємства сільськогосподарської виробничо -переробної компанії « Берег - Фудс» ( 90260с. Мужієво, вул. Леніна, буд.239, Код ЄДРПОУ: 33698164 ) понесені судові витрати у розмірі З (три) грн. 40 ( сорок) коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо ЇЇ не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.