Постанова № 4958812, 28.07.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2009 року № 22-а-13315/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області на постанову Господарського суду Львівської області від 12 серпня 2008 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000192301/0 від 12.03.2008 року, -

в с т а н о в и л а:

В березні 2008 року позивач ТзОВ «Яблуневий дар» звернувся в Господарський суд Львівської області з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000192301/0 від 12.03.2008 року.

Постановою Господарського суду Львівської області від 12 серпня 2008 року в даній справі, позовні вимоги було задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000192301/0 від 12.03.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 71552 грн.

Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що ПДВ сплачений у зв'язку з придбанням послуг було включено до податкового кредиту - правомірно, у повній відповідності до норм діючого законодавства а отже і не було завищення і податкового кредиту по ПДВ у жовтні 2007 р. на 71552,00 грн. та завищення у листопаді 2007 р. суми бюджетного відшкодування на 71552,00 грн. грн.

Вказану постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив відповідач - ДПІ в Городоцькому районі Львівської області, представник якого в поданій апеляційній скарзі вказує на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить таку скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог, відмовити в повному обсязі.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі, представник апелянта покликається на те, що сума ПДВ в розмірі 71552 грн., по ремонтно - будівельних роботах для ТзОВ «Яблуневий Дар» підприємством ПП «Будмасервіс», яка визначена в податкових накладних, до податкового кредиту не відноситься, отже, за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 27.02.2008 року № 18/23-32475074 від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 року складає 548244 грн. На порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2007 року на 71552 грн. Проведеною перевіркою встановлено, що підприємством завищено суму податкового кредиту попереднього періоду (жовтень 2007 року), згідно акту від 27.02.2008р. № 18/23-32475074 на 71552 грн., внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2007 року на 71552 грн.

Представники відповідача - апелянта в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Державною податковою інспекцією у Городоцькому було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «Яблуневий дар» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад місяць 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 25/23-32475074 від 07.03.2008 р. яким встановлено порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 р. на 71552,00 грн.

Зокрема перевіркою встановлено, ТзОВ «Яблуневий дар» мало взаємовідносини з ТзОВ «Будмасервіс» і по розрахунках з яким віднесло до складу податкового кредиту за жовтень 2007 р. суму податку на додану вартість в розмірі 71552,00 грн. згідно податкової накладної № НН - 280905 від 28.09.2007 р.

ДПІ у Городоцькому районі було надіслано запит у ДПІ у Личаківському районі м. Львова стосовно проведення зустрічної перевірки ПП «Будмасервіс». 23.01.2008 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова надано довідку щодо проведення перевірки по питанню взаєморозрахунків ПП «Будмасервіс» з ТзОВ «Яблуневий дар» за вересень 2007 р., відповідно до якої ПП «Будмасервіс» є посередником, а постачальником для ПП «Будмасервіс» є ТзОВ «ТГ «Компонент ЛТД»

ДПІ у Городоцькому районі було зроблено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на проведення зустрічної перевірки ТзОВ «ТГ «Компонент ЛТД». В отриманій відповіді було зазначено, що провести перевірку неможливо, оскільки за адресою реєстрації підприємство не знаходиться, телефони зазначені в обліковій справі не відповідають дійсності, за період з січня 2007 р. по листопад 2007 р. підприємство подавало звітність з ПДВ з нульовими показниками.

Таким чином, оскільки зустрічними перевірками не підтверджено джерела відшкодування з бюджету, податковим органом зроблено висновок, що ТзОВ «Яблуневий дар» втрачає право на бюджетне відшкодування за листопад 2007 р. в сумі 71552,00 грн. і на підставі даного акту перевірки, ДПІ у Городоцькому районі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000192301/0 від 12.03.2008 р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 71552,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір не врахував, що згідно п.1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР і 03.04.1997 року із внесеними змінами та доповненнями, платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари.

Відповідно до абз.1 п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-1 «Про податок на додану вартість» - «податковий кредит звітного періоду складається сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду...»

Отже, наведена вище норма п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР «Про даток на додану вартість» крім обов'язкових підстав виникнення у платника права податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Тобто чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до державного бюджету України.

Також, висновок про те, що бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його головної функції - формування доходів Державного бюджету (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного Кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка відповідно Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п. 1.3 ст.1 Закону).

Як видно з аналізу вищевказаних норм встановлений прямий взаємозв'язок з сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані ж собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Відповідно до норм п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР «Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку бюджету в зв'язку з надмірною, сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Слід зазначити, що на думку колегії суддів апеляційної інстанції якщо покупець не довів виконання порядку сплати податку на додану вартість у повному обсязі, тобто факт надходження сплаченого ним податку до Державного бюджету України, права, передбачені законом, не поширюються на такого платника податку, незалежно від наявності декларації та відповідної податкової накладної, тому нарахування податкового кредиту покупцем не відповідає законодавству.

Таким, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, вважає правильним висновок відповідача, що внаслідок неможливості проведення зустрічної перевірки ТзОВ «ТГ «Компонент ЛТД», сума ПДВ в розмірі 71552 грн., по ремонтно-будівельних роботах для ТзОВ «Яблуневий Дар» підприємством ПП «Вудмасервіс», яка визначена в податкових накладних, до податкового кредиту не відноситься.

Таким чином, за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 27.02.2008 року № 18/23-32475074 податковий орган прийшов до правильного висновку, що від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2007 року складає 548244 грн., а позивачем на порушення п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку по декларації за листопад 2007 року на 71552 грн.

При цьому податковий орган правильно виходив з того, що відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.98р. №168/97-ВР:

«Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від»ємного, яка дорівнює

сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому

податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від"ємного значення після бюджетного відшкодування включається до

складу податкового кредиту наступного податкового періоду.»

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки позивач не довів виконання порядку сплати ПДВ у повному обсязі, тобто факт надходження сплаченого ним податку до Державного бюджету України, права, передбачені законом, не поширюються на такого платника податку, незалежно від наявності декларації та відповідної податкової накладної.

З огляду на встановлене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач - ДПІ в Городоцькому районі Львівської області, встановивши факт порушення податкового законодавства зі сторони позивача, правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, а доводи позивача не знаходять свого підтвердження.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, не відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ч.4 ст.202, ч.2 ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області - задовольнити.

Постанову Господарського суду Львівської області від 12 серпня 2008 року в справі № 12/74А - скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття постанови в порядку ч.3 ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі виготовлена 31.07.2009 року.

Головуючий суддя :   І.Я.Олендер

 Судді:   В.М.Каралюс

Д.М.Старунський