Постанова № 4958827, 28.07.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2009 року № 22-а-14413/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду

в складі:

головуючого-судді Олендера І.Я.,

суддів Каралюса В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року в справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Ковалівський спиртовий завод» до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириського відділення), Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2008 року № 0000062301/0 та зобов'язання відшкодувати податок на додану вартість, -

в с т а н о в и л а:

В липні 2008 року позивач ДП «Ковалівський спиртовий завод» звернувся в Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириського відділення), Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2008 року № 0000062301/0 та зобов'язання відшкодувати податок на додану вартість.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року в даній справі, позовні вимоги було задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.06.2008 року № 0000062301/0 та зобов'язано відповідача Бучацьку міжрайонну державну податкову інспекцію Тернопільської області (Монастириське відділення) відшкодувати позивачу ДП «Ковалівський спиртовий завод» податок на додану вартість в сумі 12 625 грн.

Прийняту постанову суд першої інстанції мотивував тим, що правочин укладений між ТОО «Тернопільспирт» як комісіонера, що діяв від свого імені, але за рахунок комітента, з однієї сторони та ЗАТ «Завод Молдавизолит» має всі ознаки дійсного правочину, оскільки згідно наданих позивачем світлокопій свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Завод Молдавизолит» від 15.05.1994 року № 01-022-99 та довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, таке підприємство є зареєстрованим органом юстиції Придністровської Молдавської Республіки, а відтак мало весь об'єм цивільної дієздатності. Відтак позивач мав право при експорті фракції головної етилового спирту зазначати ставку ПДВ «0» відсотків до бази оподаткування, а тому ним не занижено податкові зобов'язання з ПДВ за березень 2008 року на суму 12 625 грн.

Вказану постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Бучацька МДПІ Тернопільської області (Монастириське відділення), представник якого в поданій апеляційній скарзі вказує на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить таку скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог, відмовити в повному обсязі.

Як на доводи в своїй апеляційній скарзі, представник апелянта покликається на те, що господарське зобов'язання (правочин) укладений між ТОО «Тернопільспирт» як комісіонера, що діяв від свого імені, але за рахунок комітента позивача ДП «Ковалівський спиртовий завод», з однієї сторони та ЗАТ «Завод Молдавизолит» має всі ознаки нікчемності, оскільки ЗАТ «Завод Молдавизолит» не мав відповідної цивільної дієздатності, оскільки не зареєстрований, як юридична особа - суб'єкт господарювання в компетентних органах Молдавської Республіки, а наявність наданих позивачем світлокопій свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ «Завод Молдавизолит» від 15.05.1994 року № 01-022-99 та довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, не слід брати до уваги, оскільки Придністровська Молдавська Республіка не визнана, як держава Україною, відтак реєстрація органом юстиції Придністровської Молдавської Республіки вказаного підприємства не має правого значення в даній справі. Відтак позивач не мав права при експорті фракції головної етилового спирту зазначати ставку ПДВ «0» відсотків до бази оподаткування, а тому ним завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року на суму 12 625 грн.

Представники відповідача - апелянта Бучацької МДПІ Тернопільської області (Монастириське відділення) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник позивача - ДП «Ковалівський спиртовий завод» в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для її задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач Бучацька МДПІ провів виїзну позапланову перевірку з питань достовірності відшкодування ПДВ позивачем, що підтверджується Актом перевірки № 290-23/00375059 від 18.06.2008 року.

Відповідно до вказаного вище Акту перевірки встановлено, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року на 12625,00 грн. та прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000062301/0 від 27.06.2008 року, яким позивачу занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року на суму 12 625 грн.

Підставою прийняття такого податкового повідомлення - рішення було те, що позивачем в порушення п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 та відповідно п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ч.1 ст.215 ЦК України завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року на 12 625 грн., оскільки господарське зобов'язання (правочин) укладений між ТОО «Тернопільспирт», як комісіонера, що діяв від свого імені, але за рахунок комітента позивача ДП «Ковалівський спиртовий завод», з однієї сторони та ЗАТ «Завод Молдавизолит» має всі ознаки нікчемності, оскільки ЗАТ «Завод Молдавизолит» не мав відповідної цивільної дієздатності, оскільки не зареєстрований, як юридична особа - суб'єкт господарювання в компетентних органах Молдавської Республіки. Відтак позивач не мав права при експорті фракції головної етилового спирту зазначати ставку ПДВ «0» відсотків до бази оподаткування.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вирішуючи даний спір не врахував, що згідно листа ДПА в тернопільській області від 10.07.2007 року № 11023/7/23-127/1, згідно одержаної від ДПА України інформації та службової записки відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Тернопільській області, підприємство з найменуванням «ЗАО «Завод Молдавизолит» не значиться зареєстрованим у відповідності з діючим законодавством Республіки Молдова.

Згідно листа від 01.06.2007 року № 01-04/182 Торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Республіці Молдова вбачається, що згідно інформації отриманої від Державної реєстраційної палати Республіки Молдова, відповідно до даних Державного регістру підприємств та організацій Республіки Молдова, підприємство з найменуванням «ЗАО «Завод Молдавизолит» з місцезнаходженням АДРЕСА_1 не значиться зареєстрованим у відповідності з діючим законодавством Республіки Молдова і державний регістр не містить інформації, щодо ліквідації або реорганізації такого (а.с. 48-50).

При цьому суд не врахував, що даними вантажно-митної декларації по вказаній поставці товар, що був предметом згаданого вище правочину відвантажувався саме в Республіку Молдова (а.с.28).

Поряд з цим сам позивач подав до суду документи, згідно яких стверджував, що такий ним було експортовано до Придністровської Молдавської Республіки.

Суд першої інстанції безпідставно відкинув доводи відповідача про те, що Придністровська Молдавська Республіка є невизнаною країною, з якою Україна не укладала жодної міжнародної угоди, а відтак державна реєстрація закордонного отримувача товару у вказаній самопроголошеній республіці не має юридичної сили.

Відповідно до вимог ч.2 ст.203 ЦК України загальною вимогою, додержання якої є необхідною для чинності правочину є, зокрема вимога, що особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно до ч.1 ст.215 ЦК України правочин є недійсним (нікчемний правочин), якщо в момент його вчинення стороною (сторонами) недодержано вимоги, зокрема ч.2 ст.203 ЦК України.

Суд першої інстанції не врахував, що встановлена обставина, а саме те, що сторона правочину Контракту № 03-01-2/7 від 24.01.2008 року - ЗАО «Завод Молдавизолит» не була офіційно зареєстрована у визнаній світовою спільнотою, зокрема державою Україна, державі, свідчить про те, що така сторона правочину не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

З огляду на це, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач Бучацька МДПІ зробила правильний висновок про нікчемність вказаного вище правочину, а відтак правильно зробила висновок за результатами проведеної перевірки, що позивач не мав правових підстав для застосування при продажу та подальшій поставці фракції головної етилового спирту за Контрактом № 03-01-2/7 від 24.01.2008 року та договору комісії до нього № 03-01-2/7к п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»(застосування нульової ставки податку на додану вартість для оподаткування експортних операцій), внаслідок чого у податкові декларації за березень 2008 року ним занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на 12625 грн., і оскільки в податковій декларації за квітень 2008 року ним було таку суму заявлено до бюджетного відшкодування, то податковим органом правомірно податковим повідомленням - рішенням було виключено зазначена сума зі складу бюджетного відшкодування.

З огляду на встановлене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що відповідач - Бучацька МДПІ, встановивши факт порушення податкового законодавства зі сторони позивача, правомірно прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, а доводи позивача не знаходять свого підтвердження.

За вказаних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції, не відповідає вимогам ст.ст.2,10,11,71,72,86,138,143,159,161-163 КАС України, прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги її спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ч.4 ст.202, ч.2 ст. 205, ст. 207 КАС України, колегія суддів -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Монастириське відділення) - задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року в справі № 2-а-527/08 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття постанови в порядку ч.3 ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Головуючий суддя :   І.Я.Олендер

 Судді:   В.М.Каралюс

Д.М.Старунський