Постанова № 49491515, 01.09.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 922/4371/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Логвін О.О.

за участю:

прокурора - Волика О.Г.

представника 1-го позивача - Смородської М.С. (довіреність № 47 від 28.05.2015р.)

представника 2-го та 3-го позивача - Дяченка В.П. (довіреність № 2000 від 26.08.2015р.)

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України, м. Київ (вх. №4286 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2015р. у справі №922/4371/15

за позовом Заступника Генерального прокурора України м. Київ в інтересах держави в особі:

1. Кабінету Міністрів України, м. Київ

2. Міністерства оборони України, м. Київ

3. Військово-медичного клінічного центру Північного регіону України, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест", м. Київ

про витребування майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду Харківської області 09.07.2015 року з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України; Міністерства оборони України; Військово-медичного клінічного центру Північного регіону України про витребування з незаконного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" будівель та споруд, а саме: нежитлової будівлі літ. А-2 загальною площею 3024,1 кв. м; нежитлової будівлі літ. В-2 загальною площею 707,2 кв. м; нежитлової будівлі Д-3 загальною площею 1484,6 кв. м; нежитлової будівлі літ. Ж-1 загальною площею 163,0 кв. м; нежитлової будівлі літ. И-1 загальною площею 60,7 кв. м; нежитлової будівлі літ. Е-1 загальною площею 129,8 кв. м;

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2015 року у справі №922/4371/15 (суддя Інте Т.В) позовну заяву повернуто Заступнику Генерального прокурора України без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Заступник Генерального прокурора України з даною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2015 у справі №922/437115 скасувати та передати справу для розгляду по суті до господарського суду Харківської області посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Скаржник також звернувся до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Істоміна О.А., суддя-доповідач Барбашова С.В., суддя - Білецька А.М.) клопотання Заступника Генерального прокурора України про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, а його апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2015р. у справі №922/4371/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.09.2015р. о 12:00 год.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду - П.Тихого від 31.08.2015р. у зв'язку з відпусткою судді Білецької А.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Істоміна О.А., суддя-доповідач Барбашова С.В., суддя - Плужник О.В.

Письмові пояснення по апеляційній скарзі Заступника Генерального прокурора України від Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Військово-медичного клінічного центру Північного регіону України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" на адресу суду апеляційної інстанції не надходили.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест", м. Київ в судове засідання 01.09.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив. Ухвала суду апеляційної інстанції про прийняття апеляційної скарги до провадження від 20.08.2015р. була направлена в установленому законом порядку на адресу відповідача, зазначену прокурором у позовній заяві.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. А згідно з пунктами 3.9.2., 3.9.3. зазначеної Постанови Пленуму у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції належним чином створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду оскаржуваної прокурором ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора та уповноважених представників позивачів, які просять ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її задоволення, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2015р. у даній справі № 922/4371/15 позовну заяву Заступника Генерального прокурора України та додані до неї матеріали повернуто заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала мотивована тим, що прокурором не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до них документів третьому позивачу - Військово-медичному клінічному центру Північного регіону України та відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Земінвест".

Проте колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та передчасним, а винесену ухвалу від 30.07.2015р. необґрунтованою.

Так, згідно з частиною першою статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Такими документами, виходячи з положень пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, є касовий чек, який підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку з надсилання особі листа та, у розумінні статті 56 Господарського процесуального кодексу України - опис вкладення, який підтверджує, що саме надсилалося у відповідному листі.

Правилами поштового зв'язку визначено що, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59).

У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення (пункт 61). У разі подання для пересилання реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу з повідомленням про його вручення відправник заповнює бланк повідомлення на свою поштову адресу або адресу особи, якій за його дорученням належить надіслати повідомлення після вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 62).

Таким чином, опис вкладення підтверджує перелік документів, надісланих адресату. Повідомлення про вручення поштового відправлення підтверджує отримання адресатом надісланого йому листа. Ідентифікація поштового відправлення здійснюється за номером поштового відправлення - він зазначений і на фіскальному чеці, і на поштовому поверненні і на описі вкладення.

Під час перегляду оскаржуваної прокурором ухвали суду першої інстанції колегією суддів з'ясовано, що при подачі позову до суду Заступником Генерального прокурора України до позовної заяви в якості надсилання на адресу третього позивача та відповідача у справі були додані оригінали описів поштового відправлення, які містили посилання на штрихкодові ідентифікатори № 0101409867228 та № 0101409867236 відповідно, а також оригінали фіскальних чеків від 22.07.2015р. №7290 (з номером відправлення 0101409867228) та №7291 (з номером відправлення 0101409867236).

Колегія суддів приймає до уваги те, що згідно офіційної інформації, яка міститься на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (адреса: http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/) відправлення за штрихкодовими ідентифікаторами № 0101409867228 та № 0101409867236) були вручені 27.07.2015р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Земінвест" та 29.07.2015р. Військово-медичному клінічному центру Північного регіону України. Відповідні витяги з офіційного сайту Укрпошти надані прокурором до апеляційної скарги та приймаються судом до уваги.

За таких обставин, надані суду першої інстанції оригінали описів поштового відправлення з штрихкодовими ідентифікаторами, оригінали фіскальних (розрахункових) чеків, а також наявна офіційна та вільна в загальному доступі в мережі Інтернет інформація свідчать про те, що позовна заява Заступника Генерального прокурора України була фактично вручена третьому позивачу та відповідачу у даній справі. Вказане підтверджує належне виконання прокурором вимог статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, підстави для застосування положень пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України на переконання суду апеляційної інстанції у господарського суду були відсутні.

Крім того, за змістом зазначеної норми процесуального права підставою повернення позовної заяви і доданих до неї документів є саме відсутність доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів іншій стороні (сторонам) у справі, а не їх неналежність. Якщо у суду при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження виникають сумніви щодо поданих позивачем доказів надсилання копії позовної заяви з додатками іншим учасникам судового процесу (сторонам у справі), суд не позбавлений права та можливості у відповідності до статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребувати від позивача докази отримання іншою стороною поштового відправлення за конкретним номером (штрихкодовим ідентифікатором).

За таких обставин, ухвала господарського суду Харківської області від 30.07.2015р. у справі №922/4371/15 не може бути залишеною в силі та підлягає скасуванню, а дана справа - передачі на розгляд господарського суду Харківської області по суті позовних вимог, як то передбачено положеннями частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України, м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2015р. у справі №922/4371/15 скасувати.

Справу № 922/4371/15 передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 01.09.15

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.