Постанова № 4947790, 22.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 24722/09/1270

Категорія 6.6.4  

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 вересня 2009 року  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Твердохліба Р.С. ,

при секретарі:  Лустіной Т.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 31.07.2002 року за №25370169Ю0032429 та відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Артемівському районі у м.Луганську 28.08.2002 року. У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 24.07.2009 року виник податковий борг перед бюджетом у сумі 405,72 грн. У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання,згідно діючого законодавства, ДПІ на адресу ТОВ «Науково-виробнича фірма «Юніком» були надіслані перша та друга податкові вимоги. Суми податкового боргу, вказані у податкових вимогах залишилися несплаченими. У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить стягнути з ТОВ «Науково-виробнича фірма «Юніком» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 405,72 грн., звернувши стягнення на його активи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату й час слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Судом встановелно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 31.07.2002 року за №25370169Ю0032429 (арк справи 28).

Відповідно до діючого законодавства підприємство поставлено на облік платників податків в Державній податковій інспекції у Артемівському районі у м.Луганську 28.08.2002 року за №3124, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 28.08.2002 року №3124 (арк справи 30).

04.09.2002 року ТОВ «Науково-виробнича фірма «Юніком» було отримано свідоцтво НОМЕР_1 про реєстрацію платника податку на додану вартість (арк справи 31).

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно ч.1 ст. 11 вказаного закону о ргани державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

На підставі акту перевірки №150/15-20/НОМЕР_2 від 24.11.2008 року «Про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності» Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м.Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення №0009171520/0 від 03.12.2008 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (арк. справи 23-24). 15 грудня 2008 року ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було складено акт №26/1520/НОМЕР_2 про неможливість вручення податкового повідомлення - рішення про результати перевірки з питань своєчасності надання податкової звітності (арк. справи 22).

На підставі акту перевірки №6/15-20/НОМЕР_2 від 26.01.2009 року «Про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності» Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м.Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення №0001341520/0 від 11.02.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (арк. справи 18-19). 18 лютого 2009 року ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було складено акт №10/1520/НОМЕР_2 про неможливість вручення податкового повідомлення - рішення про результати перевірки з питань своєчасності надання податкової звітності (арк. справи 17).

На підставі акту перевірки №56/15-20/НОМЕР_2 від 29.05.2009 року «Про результати перевірки своєчасності подання податкової звітності» Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м.Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення №0005831520/0 від 11.06.2009 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 170,00 грн. (арк. справи 13-14). 23 червня 2009 року ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську було складено акт №37/1520/НОМЕР_2 про неможливість вручення податкового повідомлення - рішення про результати перевірки з питань своєчасності надання податкової звітності (арк. справи 12).

Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків. Факту оскарження відповідачем податкового зобов'язання судом не встановлено.

Згідно п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

У відповідності до вимог чинного законодавства боржнику були надіслані перша податкова вимога №1/974 від 29.12.2008 року на суму 64,72 грн. та друга податкова вимога №2/189 від 10.03.2009 року на суму 235,72 (арк. справи 16, 21).

Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе примусово стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 405,72 грн. звернувши стягнення на його активи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 3,5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Артемівському районі у м.Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» про стягнення суми податкової заборгованості шляхом звернення стягнення на активи задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юніком» ( ідентифікаційний код НОМЕР_2, вул. Луначарського, 122а, м.Луганськ) на користь Державного бюджету України (код платежу 14010100, р/р31110029700003, утримувач УДКУ у м.Луганську ГУДКУ у Луганській області, код утримувача 24046582, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013) суму податкового боргу в розмірі 405,72 грн. звернувши стягнення його на активи.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СУДДЯ