Ухвала суду № 49464148, 01.09.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/381/15 Головуючий у І інстанції Моргун Г.Л.Провадження № 22-ц/780/5021/15 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 45 01.09.2015

УХВАЛА

Іменем України

1 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Лащенка В.Д., Фінагєєва В.О.,

при секретарі : Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Володарського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є власником 3/5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області, у якому зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_3 Оскільки шлюб між сторонами розірвано, а відповідач порушує права позивача щодо володіння, користування і розпорядження власністю та вчиняє на неї фізичне і моральне насилля, остання просила суду визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням з примусовим зняттям з реєстраційного обліку.

В ході розгляду справи представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 про визнання права власності, поділ майна подружжя та виділ майна в натурі.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року клопотання задоволено. Зупинено провадження у справі до набрання законної сили судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 про визнання права власності, поділ майна подружжя та виділ майна в натурі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з неможливості розгляду цієї справи, оскільки існує спір між тими ж самими сторонами про поділ спільного сумісного майна подружжя, що розглядається в порядку цивільного судочинства.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, оскільки вони суперечать вимогам процесуального законодавства та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 зазначила, що шлюбні відносини з ОСОБА_3 є припиненими, шлюб розірвано, а тому на підставі ст.ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України він має бути визнаний таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться у власності позивача.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належить 3/5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області, який вона побудувала в першому шлюбі, 2/5 частин вказаного будинку належать ОСОБА_6 (першому чоловіку).

Разом з тим, судом встановлено, що в провадженні Володарського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_6 про визнання права власності, поділ майна подружжя та виділ майна в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частику автмомбіля марки Пежо, ? частку непогашенного кредиту.

Предметом вказанного спору є визнання 3/5 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 Київської області спільної сумісною власністю подружжя з тих підстав, що за час шлюбу було добудовано кухню-їдальню, та проведено ремонт в будинку, визнання права власності на ? частину нежитлового приміщення «магазин», що знаходиться за вказаною адресою ( як пояснила представник позивачки, магазин збудований в дворі данного господарства).

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 14 травня 2015 року у даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та на час її проведення зупинено провадження.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 203 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 201 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Таким чином, зупинення провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Аналогічні роз'яснення містяться у п. 33 постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,де зазначено, що визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку про зупинення провадження у справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства, оскільки у справі позовом ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, ставиться питання про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1, смт Володарка, та примусово зняти його з реєстрації з вказаного будинку, власниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок, технічним паспортом та будинковою книгою.

Відповідач ОСОБА_3 перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_2 мав право користування належною дружині частиною будинку як член сім'ї. На даний час шлюб розірвано, обставини змінились.

За таких обставин, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вищевказані обставини справи та положення ст. 201 ЦПК України не повністю врахував, не вірно визначився з характером заявлених вимог та не повністю з'ясував обставини, на які посилалися сторони при вирішення спірного питання, за наявності належних доказів неможливості задоволення заявленого клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення іншої справи.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду першої інстанції необхідно скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 201, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Володарського районного суду Київської області від 28 липня 2015 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і відповідно до п. 2 ч.1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: