Постанова № 49427375, 26.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.08.2015 справа №908/2531/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи :Кододової О.В. Малашкевича С.А.,Мартюхіної Н.О. Дем"янова Є.Є. Не з»явився Не з»явився Не з»явився розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ на рішення господарського суду Запорізької областівід15.06.2015 р. (повний текст рішення складений та підписаний 18.06.2015року)у справі№ 908/2531/15-г (суддя Топчій О.А.)за позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ до за участю третьої особи на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна компанія АСКА», м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю «Кийтранс -2005», м.Вишневе Київської областіпростягнення 6129,60грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2015р. у справі №908/2531/15-г у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна компанія АСКА" про стягнення 6129,60 грн. відмовлено.

Повний текст рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/2531/15-г складено та підписано 18.06.2015року.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач, в своїй позовній заяві посилається на те, що оскільки в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини Макогнюка Степана Михайловича, та враховуючи те, що на момент ДТП Макогнюк Степан Михайлович мав поліс цивільної відповідальності виданий ПрАТ "Українська акціонерна компанія АСКА", позивач звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № UА2013022800031 від 10.07.2013 р., в якій просив здійснити відшкодування шкоди по зазначеній вище страховій події в розмірів 6129,60 грн. В матеріалах справи відсутня заява позивача про страхове відшкодування № UА2013022800031 саме від 10.07.2013 р. Матеріали справи містять копію вимоги в порядку суброгації № UА2013022800031 на суму 6129,60 грн., вих. № 3216-31 від 20.05.2013р., адресовану ПрАТ "Українська акціонерна компанія АСКА", в якій позивач просить відповідача відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України перерахувати сплачену позивачем страхову виплату в розмірі 6129, 60 грн. постраждалій особі в результаті ДТП, яка сталася 28.02.2013 р., страховиком винної особи в ДТП якої є відповідач. Однак вказана вимога не прийнята господарським судом в якості доказу пред'явлення позивачем вимоги відповідачу про страхове відшкодування, оскільки позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача та отримання вищевказаної вимоги відповідачем. В матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення, однак з вказаного документа не вбачається, що саме було направлено відповідачу. Будь - яких інших звернень позивача до відповідача з вимогою про страхове відшкодування ПАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до господарського суду не надано.

В оспорюваному рішенні місцевий господарський суд дійшов до висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про страхове відшкодування, відтак права позивача порушені не були, а тому в задоволенні позову відмовлено.

Позивач - ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ не погодився із прийнятим рішенням та звернувся до Донецького апеляційного суду із апеляційною скаргою у якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/2531/15-г від 15.06.2015року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу в порядку суброгації, дану вимогу було отримано відповідачем 24.05.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення №0420517082294.

Крім того апелянт зазначив, що судом першої інстанції в недостатній мірі було досліджено матеріали справи та судову практику, що склалась з аналогічних справ, та не було прийнято до уваги Оглядовий лист ВГСУ від 14.01.2014р. №01-06/15/2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з правовідносин страхування». Абзацом 7 п.1 вищенаведеного листа, чітко сформульовано позицію ВГСУ щодо відсутності необхідності звертатись до особи, відповідальної за завданий збиток, або до особи у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплатити матеріальне відшкодування, у досудовому порядку, натомість відповідно до приписів законодавства позивач може реалізувати своє право шляхом подання позову безпосередньо до суду.

Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/1593/15 від 11.08.2015року) просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2015року без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач у відзиві зазначив, що окрім прав, до позивача перейшли й обов'язки щодо дотримання процедури на отримання такого відшкодування, передбаченої Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.07.2015року було залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кийтранс-2005», м.Вишневе Київської області.

Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 26.08.2015року, у зв'язку із перебуванням у відпустці визначеного за результатами автоматичного розподілу справи члена судової колегії - судді Сгари Е.В. та наявністю у складі діючої колегії №2 першої палати іншого судді, замінено відсутню суддю Сгару Е.В. на суддю Малашкевича С.А.

Відповідно до п.3.8 Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року передбачено, що у разі зміни складу суду перебіг строку вирішення спору починається спочатку.

Сторони будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.

Згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін,перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Між Данилюком Юрієм Юрійовичем та ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" 03.12.2012р. був укладений договір страхування транспортних засобів №АЕ/002354, відповідно до якого був застрахований автомобіль «HYUNDAY GETZ» 2010 року випуску, реєстраційний номер АА8622ІЕ.

28.02.2013р. у м. Києві на Кільцевій дорозі, по вул. Л. Вольгемут в напрямку пр. Л. Курбаса трапилась дорожньо-транспортна пригода між автомобілем «HYUNDAY GETZ» під керуванням Данилюк Н.К. та автомобілем «Богдан» під керуванням Макогнюк С.М., внаслідок чого, автомобіль «HYUNDAY GETZ» отримав пошкодження.

27.03.2013р. постановою Святошинського районного суду м. Києва Макогнюка Степана Михайловича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

04.03.2013 р. до ПрАТ СК «ПЗУ Україна» звернувся Страхувальник (Данилюк Ю.Ю.) із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

21.03.2013р. позивач на підставі страхового акту № UA 2013022800031/L01/01 від 20.03.2013 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку на оплату за замовлення - нарядом №ТТ-0088112 від 06.03.2013р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 6 129, 60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11127 від 21.03.2013р.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27.03.2013р. Макогнюка Степана Михайловича було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Згідно до ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як вже зазначалося, 21.03.2013р. позивач на підставі страхового акту № UA 2013022800031/L01/01 від 20.03.2013 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи із рахунку на оплату за замовлення - нарядом №ТТ-0088112 від 06.03.2013р. здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника - в розмірі 6 129,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11127 від 21.03.2013р.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Слід зазначити, що чинний ЦК України та Закон України «Про страхування» не містять такого правового терміну як суброгація.

В той час, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Таким чином в даному випадку виникли відносини суброгації, а саме перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нове зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Особою, відповідальною за завдані збитки, може бути як безпосередній заподіювач шкоди, так і страхова компанія, відповідальна за останнього (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 910/17223/13).

У порядку суброгації страховик може стягнути лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

Оскільки цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована відповідачем, то особою, відповідальною за завдані у даному випадку збитки, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є саме відповідач.

В матеріалах справи наявна копія вимоги в порядку суброгації №UA2013022800031 від 20.05.2013року адресованої ПАТ «УАСК «АСКА» щодо перерахування на поточний рахунок ПАТ СК «ПЗУ Україна» страхового відшкодування в розмірі 6129,60грн. Як доказ направлення зазначеної вимоги позивач надав до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.49). Відповідач у відзиві (а.с.115-120) посилається на те, що позивачем пропущений річний термін визначений у ст.37 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для звернення із регресною вимогою.

Донецький апеляційний господарський суд стосовно висновків суду першої інстанції щодо ненаправлення позивачем на адресу відповідача вимоги про здійснення страхового відшкодування зазначає наступне.

Позивач до апеляційної скарги додав лист відповідача (а.с.138) від 27.07.2013р. №5579-22/1 направлений відповідачем на його адресу, у якому зазначено, що у відповідача знаходяться документи на виплату у зв'язку із подіями 28.02.2013р., які відбулися у м. Київ за участю автомобілів Хюндай Гетз д/н АА 8622 ІЕ, водій - Данилюк Н.К., застрахованого у страховій компанії позивача за договором страхування №АЕ 002354 від 01.12.2012р., та автомобілем Богдан, д/н 00139 КМ, водій Накогнюк С.М., власник автомобілю ТОВ «Кий Транс», та просить додатково направити документи : постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності Макогнюк С.М.; Автотоварознавчу експертизу пошкодженого автомобілю Хюндай д/н АА 8622 ІЕ з урахуванням зносу; Частину «Б» договору страхування №АЕ 002354 від 03.12.2012р.; Паспорт та ІНН Данилова Ю.Ю., зазначений документ підтверджує факт отримання відповідачем вимоги, однак зазначений документ не був наданий суду першої інстанції. Апеляційний суд не може прийняти цей додатковий доказ за тих підстав, що апелянт не обґрунтував неможливість його подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. (ст.101 ГПК України)

Натомість відсутність цього доказу не впливає висновки Донецького апеляційного господарського суду за тих підстав, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, оскільки може реалізувати своє право безпосередньо шляхом подачі позову до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.11.2014р. у справі № 910/17223/13).

Таким чином апеляційна інстанція не погоджується з висновком господарського суду Запорізької області, що права позивача не були порушені, оскільки позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про страхове відшкодування, що стало підставою для відмови у задоволенні позову, за тих підстав, що звернення з вимогою виплати матеріального відшкодування не є обов»язковим, та не позбавляє права подачі відповідного позову до суду.

На підставі вищевикладеного рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/2531/15-г від 15.06.2015року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ задовленню.

Посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на приписи п. 37.1.4 ч. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо відмови у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з пропуском річного строку на звернення з заявою про виплату страхового відшкодування, не приймаються до уваги Донецьким апеляційним господарським судом за тих підстав, що не розповсюджуються на спірні правовідносини між двома страховими компаніями про стягнення виплаченого страхового відшкодування, оскільки вказана норма регулює правовідносини безпосередньо між страхувальником та страховиком.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 19.03.2015р. у справі № 910/15597/14 та від 31.03.2015р. у справі № 910/12663/14.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2531/15-г оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2015 р. у справі №908/2531/15-г скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», м.Київ про стягнення 6129, 60 грн., в якості виплати страхового відшкодування, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 100, поштова адреса: 03186, м.Київ, вул. А.Антонова,5, ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.Артема,40, ЄДРПОУ 20782312) заборгованість в сумі 6129,60 грн., в якості виплати страхового відшкодування, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1827,00грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 100, поштова адреса: 03186, м.Київ, вул. А.Антонова,5, ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м.Київ, вул.Артема,40, ЄДРПОУ 20782312) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50грн.

Господарському суду Запорізької області видати накази у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: С.А.Малашкевич

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 6 прим.

1.позивачу (за адресою представника);

1. відповідачу;

1. третій особі;

1. у справу;

1. апеляційному суду.

1. ГСЗО.