Постанова № 49427372, 26.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.08.2015 справа №913/62/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів При секретарі судового засідання За участю представників сторін: від позивача (за первісним позовом) : від відповідача (за первісним позовом) : Кододової О.В. Малашкевича С.А., Мартюхіної Н.О. Демяновій Є.Є. Кравець Д.В.(за довіреністю) Не з'явився розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ та Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області на рішення господарського суду Луганської областівід22.06.2015 р. (повний текст рішення складений та підписаний 26.06.2015року)у справі№ 913/62/15 (суддя Василенко Т.А.)за первісним позовомПублічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ до Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській областіПро За зустрічним позовом До відповідача Про стягнення 48654,30грн. Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ Визнання припиненими зобов'язання за договором про надання овердрафту № 001-13/О, укладеним 31.07.2013 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Управлінням державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, шляхом зарахування. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.06.2015р. у справі №913/62/15 первісний позов ПАТ "Брокбізнесбанк" до Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області задовольнив частково. Стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, вул. Партизанська, буд. 27, код 08596831, на користь Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, заборгованість по процентам щодо користування кредитом в сумі 5 833 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 170 грн. 70 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 617 грн. 02 коп. Стягнуто з Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області, м. Сєвєродонецьк, Луганської області, на користь Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. В задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено. Зустрічний позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" залишено без задоволення.

Рішення суду мотивоване тим, що фактичні обставини справи підтверджують наявність заборгованості по процентам за користуванням кредитом за період 31.01.2014р. по 27.02.2014р. в сумі 5833грн. 97 коп. і зазначені кошти повинні бути сплачені відповідачем на користь позивача на виконання умов кредитного договору та норм чинного законодавства. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 5 833 ,97 грн. Господарським судом задоволено.

В оспорюваному рішенні господарський суд зазначає, що в даному випадку, зібраними у справі доказами підтверджена відсутність вини відповідача в простроченні сплати відсотків в сумі 5 833 грн. 97 коп. оскільки відповідачем згідно з умовами договору у встановлені строки були здійсненні необхідні дії щодо своєчасної сплати відсотків, але позивачем, відповідне платіжне доручення своєчасно виконано не було, списання наявних коштів з поточного рахунку відповідача здійснено не було у зв'язку з чим і утворилась заборгованість за процентами. Разом з цим, банк має заборгованість перед відповідачем в загальній сумі 749206 грн. 30 коп. У зв'язку із відсутністю вини відповідача у простроченні сплати відсотків за користування кредитом, а також приймаючи до уваги Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в задоволенні вимог щодо стягнення пені відмовлено. Щодо заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до п. 4.2.5 (підпункти а,б) кредитного договору в сумі 4 000,00 грн. (за 4 випадки по 1 000,00 грн.), відповідно до п. 4.2.5 (п.п.в) в сумі 4 000,00 грн. (за 4 випадки по 1000,00 грн.), а також п. 1.2 договору застави № 11-13/3ю від 31.07.2013 в сумі 31 684 грн. 40 коп. місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у рамках здійснення заходів, передбачених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності. У зв'язку з відсутністю вини відповідача у прострочені сплати відсотків за користування кредитом, а також приймаючи до уваги Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в задоволенні вимог щодо стягнення штрафів відмовлено.

Щодо позовних вимог за зустрічною позовною заявою господарський суд Луганської області дійшов до наступного виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.02.2014 №9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк". Тимчасову адміністрацію в АТ "Брокбізнесбанк" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2014р. по 02.06.2014р. Постановою Правління НБУ від 10.06.2014р. № 339 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 11.06.2014р. № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Відповідача, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію. Позивач за зустрічним позовом заявою від 07.05.2014р. за № 14/1-588/Ос повідомляв відповідача за зустрічним позовом про припинення зобов'язань за кредитним договором № 001-13/0 від 31.07.2013р. на суму 5 833,97 грн. та припинення зобов'язань банку щодо повернення залишку коштів, які знаходяться на поточних рахунках позивача у сумі 5 833,97 грн. шляхом зарахування таких зустрічних однорідних вимог.

В оспорюваному рішенні господарський суд зазначає, що згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. В даному випадку, зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулося, у зв'язку із процедурою ліквідації банку. Тобто не відбулося припинення зобов'язань зарахуванням, що підтверджено фактичними доказами та наведеними вище обставинами Відтак за висновком суду першої інстанції підстав для задоволення зустрічного позову не має.

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2015року у справі №913/62/15 в частині відмови у задоволенні стягнення пені за прострочення сплати процентів в сумі 1348,21грн., штрафу за порушення п.4.2.5 (пункт а,б) договору про надання офердрафту в сумі 4000,00грн.; штрафу за порушення п.4.2.5 (пункт в) договору про надання офердрафту в сумі 4000,00грн.; штрафу за порушення п.1.2 договору застави №11-13/ЗЮ від 31.07.2013р., в сумі 31684,40грн., і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Брокбізнесбанк» задовольнити повністю; в іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2015року залишити без змін.

На підставу заявлених в апеляційній скарзі вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» зазначає, що при винесенні рішення судом не було враховано, що нараховані банком пеня та штрафи не є такими, що нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами. При цьому судом не зазначено та не враховано, що виконання постанови окружного адміністративного суду м.Києва від 09.02.2015року у справі №826/18330/14 зупинено до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України. На дату ухвалення рішення не можливо визначити, що відповідачем здійснювалась господарська діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, у зв'язку з фактичною відсутністю такого переліку.

Апелянт також зазначає, що відповідач не довів відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження позивача, які були викладені у позовній заяві та письмових поясненнях по суті предмету спору.

Управління Державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області також звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 22.06.2015року у справі №913/62/15 частково в частині стягнення за первісним позовом з відповідача заборгованості по процентам щодо користування кредитом, 3% річних, інфляційних нарахувань, та в частині залишення без задоволення зустрічного позову; прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки договірному списанню, яке передбачене ч.2 ст.1071 ЦК України, договором про надання овердрафту і договором про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування. Положення ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачають право банку відмовитись від прийняття виконання зобов'язання УДСО за договором про надання овердрафту у будь-який спосіб. УДСО, в період дії тимчасової адміністрації, надаючи банку платіжне доручення від 03.03.2014р. №1529 на суму 5683,61 грн. на перерахування коштів з власного рахунку на рахунок №26079052531001 в АТ «Брокбізнесбанк», фактично виконало зобов'язання по проведенню процентів за лютий за користування овердрафтом. Отже зобов'язання УДСО виконані безпосередньо сплатою грошових коштів в сумі 5683,61грн. (сума процентів за лютий), адже положеннями ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не заборонено проведення договірного списання грошових коштів з одного рахунку клієнта банку на інший у період існування тимчасової адміністрації банку.

Щодо звернення стягнення на предмет застави, апелянт зазначає, що відповідно до ст..4 договору застави банк мав право звернути стягнення на предмет застави, але не зробив цього , отже не правильно обрав спосіб захисту свого нібито порушеного права.

Щодо зустрічного позову апелянт зазначив, що ПАТ «Брокбізнесбанк» не надав на адресу УДСО відповіді на заяву від 07.05.2015року №14/1-588/Ос щодо зарахування зустрічних вимог. У випадку неузгодження зарахувань однорідних вимог банком, останній мав звернутись за захистом своїх прав до господарського суду на підставі ст..16 ЦК України та ст..20 ГК України, але спір до суду не передавався. Оскільки за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони, зобов'язання УДСО за спірним договором №001-13/О від 31.07.2013р. вважаються припиненими.

Крім того апелянт зазначає, що розглядаючи як первісний позов так і зустрічний, суд керувався наказом №248 від 03.03.2014року уповноваженої особи Фонду ГВФО, у відповідності з яким, як вбачається із оскаржуваного рішення суду, заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції в ПАТ «Брокбізнесбанк». Вказаний документ на адресу УДСО не надсилався, не був предметом розгляду в судових засіданнях, його законність не встановлювалась.

ПАТ «Брокбізнесбанк» через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/1273/15 від 29.07.2015року) у якому просить апеляційну скаргу Управління державної служби охорони при ГУМВС України у Луганській області залишити без задоволення.

У судовому засіданні представник позивачач (за первісним позовом) підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку представників в судове засідання.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області 31.07.2013 року був укладений договір овердрафту № 001-13/0.

Відповідно до п. 1.1 договору банк, в межах ліміту, на засадах повернення, строковості та цільового характеру використання надає позичальнику кредит в формі овердрафту, в порядку та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник має право отримати кредит, а після отримання зобов'язується використати його за цільовим призначенням та повернути банку, сплатити проценти за користування кредитом, виконати інші зобов'язання за цим договором.

Овердрафт надається за поточним рахунком позичальника № 26000052531003, відкритим позичальнику в АТ "Брокбізнесбанк" (п. 1.2 договору) .

Надання овердрафту здійснюється шляхом оплати з поточного рахунку платіжних документів позичальника на суму, яка перевищує кредитовий залишок на такому рахунку, але в межах ліміту овердрафту згідно з умовами цього договору ( п. 1.3 договору).

Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 1100000,00 грн. ( п. 1.4 договору).

Строк користування кредитом до 30 листопада 2013р. включно ( п. 1.5 договору).

Процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 21% річних (п. 1.6 договору).

Додатковою угодою №1 від 31.10.2013р. сторони встановили, що починаючи з 25 жовтня 2013 року процентна ставка за користування овердрафтом є фіксованою та становить 16,0 %.

Додатковою угодою №2 від 02.12.2013р. сторони внесли зміни до договору, та відповідно до п. 1.5 строк користування кредиту визначений - 03 березня 2014 року включно.

Відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 02.12.2013р. кредитування позичальника у формі овердрафту здійснюється банком у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором, з максимальним періодом безперервного користування овердрафтом не більше ніж 30 календарних днів.

Банком на виконання умов кредитного договору позичальнику надавався кредит в межах встановленого ліміту кредитування, який відповідачем був отриманий та використаний на власні потреби.

За розрахунком позивача, відповідач, станом на 27.02.2015р. не має заборгованості за тілом кредитом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно розрахунку позивача, за відповідачем станом на 27.02.2015р. за період з 31.01.2014р. по 27.02.2014р. утворилась заборгованість за процентами в сумі 5 833 грн. 97 коп.

Згідно п. 2.7 договору, нарахування процентів за користування овердрафтом здійснюється щомісячно. При цьому, проценти нараховуються за період з останнього робочого дня попереднього місяця по передостанній робочий день поточного місяця, включно.

Згідно до п. 2.8 позичальник сплачує проценти щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення. Проценти сплачуються на рахунок № 26079052531001 в АТ "Брокбізнесбанк".

З наведеного позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість в сумі 5 833 грн. 97 коп. утворилась за процентами нарахованими за лютий 2014 року і вказана сума відповідачем, згідно умов договору повинна бути сплачена до 7 березня 2014 року.

Як вказує відповідач, ним, 03.03.2014р. через систему Клієнт-Банк було направлене платіжне доручення № 1529 на суму 5683,61 грн.(сплата відсотків за користування овердрафтом за період 31.01.2014р. - 28.02.2014р.).

Додатковою угодою № 2 від 02.12.2013року до договору про надання овердрафту, встановлено, що строк користування (термін повернення) кредиту - 03 березня 2014 року (включно).

Таким чином, банком при здійсненні розрахунку процентів в період з 31.03.2014 року, останнім днем періоду за який нараховуються відсотки було визначено день повернення кредиту, тобто 03.03.2014 року.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутній спір, що платіжне доручення № 1529 від 03.03.2014 року було сформовано відповідачем та передано до банку, але банком до виконання не прийнято та не виконано у зв'язку із введенням тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що 01.08.2012року між сторонами був укладений договір № 52531 про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково - касового обслуговування за умовами якого банк відкриває клієнту поточні рахунки та здійснює їх розрахунково - касове обслуговування відповідно до чинного законодавства, нормативно - правових актів НБУ та умов цього договору.

Згідно п. 2.1 договору операції за рахунком здійснюються клієнтом з використанням платіжних інструментів, що передбачені чинним законодавством України, нормативно - правових актів НБУ та внутрішніх документів банку.

Згідно п. 2.2 договору операції за рахунком здійснюються банком в межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок протягом операційного дня.

Пунктом 2.4 договору передбачено що банк виконує розрахунково - касові документи клієнта в національній валюті, банк приймає та виконує в день їх надходження за умови, що вони були надані протягом операційного часу (з 09-00 до 16-00). Документи, які надійшли після операційного часу, виконуються банком не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 3.1.3 договору банк зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахункові та касові операції відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів НБУ та внутрішніх документів банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на підставі постанови Правління НБУ від 28.02.2014р. № 107, було прийнято рішення № 9 від 28.02.2014р. щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у Відповідача.

Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2014 р. по 02.06.2014 р.

Постановою Правління НБУ від 10.06.2014р. № 339 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 11.06.2014р. № 45 про початок здійснення процедури ліквідації відповідача, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною 5 ст. 36 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Відповідно до наказу № 248 від 03.03.2014р. уповноваженої особи Фонду з 03.03.2014р. заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції в ПАТ "Брокбізнесбанк", зокрема перерахування безготівкових коштів за рахунками юридичних осіб.

Згідно відомостей про залишок коштів на особових рахунках відповідача в ПАТ "Брокбізнесбанк" станом на 24.06.2014 залишок коштів становить 740 822 грн. 94 коп., в тому числі і на рахунку № 26000052531003 - 62108, 38 грн.

Як вбачається з листа ПАТ "Брокбізнесбанк" вих. № 7/2743-кр від 28.10.2014р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 226/14 від 16.10.2014р. щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Брокбізнесбанк" грошові вимоги Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області акцептовані в сумі 749 206 грн. 30 коп. та будуть задовольнятися в 7 чергу.

Згідно розшифровки вимог кредитора - відповідача за зустрічним позовом - вказана сума є підтвердженою та визнаною.

Із матеріалів справи вбачається, та не оспорюється сторонами, що за відповідачем залишилась заборгованість за процентами в сумі 5 833 грн. 97 коп., яка підлягає стягненню з останнього. Але будь-якої провини відповідача щодо несплати вказаної суми не має, оскільки ним вжито всіх необхідних заходів щодо своєчасного погашення процентів за користування кредитом.

На підставі вищевикладеного місцевим господарським судом правомірно задоволені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 5833,97грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв'язку із простроченням оплати процентів, позивачем нараховані збитки від інфляції за період березень 2014 - січень 2015 року в сумі 1 617грн. 02 коп. та 3% річних за період з 08.03.2014р. по 26.02.2015р. в сумі 170 грн. 70 коп.

Сплата інфляційних нарахувань і трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відповідно до ст. 625 ЦК України не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції за період березень 2014 - січень 2015 року в сумі 1 617грн. 02 коп. та 3% річних за період з 08.03.2014р. по 26.02.2015р. в сумі 170 грн. 70 коп. є обґрунтованими та задоволені господарським судом Луганської області правомірно.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у день, за який здійснюється нарахування пені, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 4.2.5 (п.п. а,б,в) договору зазначено, що позичальник зобов'язаний щоквартально надавати банку фінансову інформацію, пов'язану із діяльністю позичальника у звітному періоді, щорічно до 20 лютого наступного за звітним роком надавати банку фінансову інформацію пов'язану із діяльністю позичальника у звітному році; щоквартально до 7 числа місяця наступного за звітним кварталом, надавати банку довідки з інших банків щодо руху коштів.

Відповідно з п. 5.3 договору банк має право нараховувати позичальнику, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф за порушення вимог цього договору, в тому числі п. 4.2.5 у сумі 1000,00 грн., за кожний випадок.

Пункт 4.2.5 договору передбачає, що відповідач повинен надавати позивачу документи фінансової звітності, пов'язані із діяльністю відповідача.

Згідно до п. 5.2 договору застави від 31.07.2013 року заставодержатель має право нараховувати заставодавцю, а заставодавець, зобов'язаний сплатити штраф за порушення вимог пункту договору - у розмірі 0,2 % від суми узгодженої сторонами оціночної вартості предмету застави (але не менше 500,00 грн.) за кожний календарний місяць. Сплата штрафу не звільняє заставодавця від належного виконання зобов'язань викладених у п. 1.2 договору застави.

Відповідно до п.1.2 договору застави заставодавець у строк, визначений договором зобов'язаний надати заставодержателю усі необхідні документи для перегляду вартості предмету застави.

Позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1348грн.21коп. за прострочення сплати процентів за період з 08.03.2014 по 26.02.2015. та штрафні санкції відповідно до п. 4.2.5 (підпункти а,б) кредитного договору в сумі 4 000,00 грн. (за 4 випадки по 1 000,00 грн.), відповідно до п. 4.2.5 (п.п.в) в сумі 4 000,00 грн. (за 4 випадки по 1000,00 грн.), а також п. 1.2 договору застави № 11-13/3ю від 31.07.2013 в сумі 31 684 грн. 40 коп. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із рішенням суду першої інстанції за наступних підстав.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. № 1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Зазначеним законом, що є спеціальним, дія якого поширюється лише на певне коло суб'єктів, визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють або здійснювали господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

На виконання ст. 6 Закону Національний банк України направив всім банкам лист від 27.10.2014р. № 18-112/64138 про необхідність суворого і безумовного дотримання вимог ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та повідомив, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення (далі - Перелік).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014р. був затверджений перелік населених пунктів, до якого включено м. Єнакієве, де проводив свою господарську діяльність відповідач.

05.11.2014р. Кабінетом Міністрів України прийнято нове розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження КМУ від 30.10.2014р. № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р. "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України" від 30.10.2014р. № 1053-р".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у зазначеній адміністративній справі залишена без змін і набрала законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, за період коли була нарахована пеня та штрафні санкції діяв перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р., у зв'язку із визнанням нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014р., яким було зупинено його дію. Даний факт підтверджується вищенаведеними судовими рішеннями.

Тобто норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (ст.1) передбачають зворотню дію закону у часі з моменту прийняття Указу Президенту від 14.04.2014р. №405/2014 та його дію до дати набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відтак перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014року №1053-р діяв з 14.04.2014р. до 28.07.2015р., до моменту скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/19383/15 від 28.07.2015 р. постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015р. у справі №826/18327/14 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" до Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а "Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення", згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Луганської області, до складу якої відноситься м. Луганськ, визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Більш того, проведення антитерористичної операції на території м. Луганську є загальновідомим фактом.

Відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.10.2014року (арк. справи 67-68) Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області зареєстровано за адресою - м. Луганськ, вулиця Леніна, буд. 30.

23.07.2014року представники незаконних збройних формувань захопили адміністративну будівлю УДСО, розташовану за адресою - м. Луганськ, вул. Леніна, 30. Даний факт зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12014130550000655. Управління ДСО було змінено місце постійної дислокації.

Наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 02.12.2014 № 190 "Про тимчасову зміну дислокації УДСО ГУМВС України в Донецькій та Луганській областях" визначено тимчасове місце дислокації УДСО - Луганська область. м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 27.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин крім того у рамках здійснення заходів, передбачених вищезазначеного Закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення звільняються від відповідальності за недотримання строків, передбачених для подання фінансової звітності.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що вина відповідача у прострочені сплати відсотків за користування кредитом відсутня, а також приймаючи до уваги Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в задоволенні вимог щодо стягнення пені та штрафів правомірно відмовлено господарським судом Луганської області.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду щодо часткового задоволення первісного позову та стягнення з відповідача заборгованості за процентами в сумі 5 833 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 170 грн. 70 коп., інфляційні нарахування в сумі 1 617 грн. 02 коп. та відмови у решті позовних вимог є законним та ґрунтується на чинному законодавстві , відтак підстави для скасування рішення в цій частині відсутні.

Розглянувши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання припиненими зобов'язання за договором про надання овердрафту № 001-13/О, укладеним 31.07.2013 між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Управлінням державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, шляхом зарахування, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав у його скасуванні з огляду на наступне.

Між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області 31.07.2013року був укладений договір овердрафту № 001-13/0.

Через систему Клієнт-Банк 03.03.2014року позивачем за зустрічним позовом, було направлене платіжне доручення № 1529 на суму 5 683,61 грн.(сплата відсотків за користування овердрафтом за період 31.01.14-28.02.14). Але вказане платіжне доручення банком виконано не було.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Правління НБУ від 28.02.2014 № 107, було прийнято рішення № 9 від 28.02.2014 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у Відповідача.

Тимчасову адміністрацію в Банку запроваджено строком на 3 місяці з 03.03.2014 р. по 02.06.2014 р.

Постановою Правління НБУ від 10.06.2014р. № 339 було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації відповідача, в зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 11.06.2014 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації Відповідача, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Статтею 36 даного Закону врегульовані наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно із п. 1 ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з листа ПАТ "Брокбізнесбанк" вих. № 7/2743-кр від 28.10.2014р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 226/14 від 16.10.2014р. щодо затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Брокбізнесбанк" грошові вимоги Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області акцептовані в сумі 749 206 грн. 30 коп. та будуть задовольнятися в 7 чергу.

Позивач за зустрічним позовом заявою від 07.05.2014р. за № 14/1-588/Ос повідомляв відповідача за зустрічним позовом про припинення зобов'язань за кредитним договором № 001-13/0 від 31.07.2013р. на суму 5 833,97 грн. та припинення зобов'язань банку щодо повернення залишку коштів, які знаходяться на поточних рахунках позивача у сумі 5 833,97 грн. шляхом зарахування таких зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до норм статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами, а також згідно частини 2 цієї статті в разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно частини 3 статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

На підставі частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

Зарахування можливе за наявності таких умов: зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;

- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);

- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;

- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;

- звернення з заявою однієї сторони до іншої.

Тобто, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів, тощо); строк виконання щодо таких вимог настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В даному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулося.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до пункту третього частини 2 статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Відповідно до наказом № 248 від 03.03.2014р. уповноваженої особи Фонду з 03.03.2014р. заборонено здійснювати будь-які видаткові банківські операції в ПАТ "Брокбізнесбанк", зокрема перерахування безготівкових коштів за рахунками юридичних осіб.

Крім того, виходячи зі змісту статей 39, 40, 49, 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації складається план врегулювання (рішення Фонду, що визначає спосіб, економічне обґрунтування, строки та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку) у якому визначаються заходи щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку в один із способів передбачених у частині 2 статі 39 даного Закону.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Згідно ст. 49 Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними.

Також уповноважена особа Фонду складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Під час відчуження зобов'язань Фонд має забезпечити неупереджене ставлення до всіх кредиторів неплатоспроможного банку, дотримуючись черговості, передбаченої статтею 52 цього Закону, при цьому зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом, мають найвищий пріоритет і не можуть бути відчужені частково. Під час ліквідації банку уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості передбаченій статтею 52 даного Закону. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги.

Крім того, у відповідності до ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", заборона здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог передбачена для неплатоспроможних банків тільки під час тимчасової адміністрації та, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених цим Законом.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду є нікчемними.

В даному випадку, зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулося, у зв'язку із процедурою ліквідації банку. Тобто не відбулося припинення зобов'язань зарахуванням, що підтверджено фактичними доказами та наведеними вище обставинами

Суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову про визнання припиненими зобов'язання за договором про надання овердрафту № 001-13/О, укладеним 31.07.2013р. між ПАТ "Брокбізнесбанк" та Управлінням державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, шляхом зарахування.

На підставі вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого господарського суду, щодо часткового задоволення позовних вимог первісного позову в частині стягнення заборгованості за процентами в сумі 5833,97грн. та відмови у задоволенні зустрічного позову, відтак рішення господарського суду Луганської області від 22 червня 2015року є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати покласти на апелянтів відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Результати апеляційного провадження у справі №913/62/15 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 22 червня 2015 року у справі №913/62/15 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Державної служби охорони при УМВС України в Луганській області на рішення господарського суду Луганської області від 22 червня 2015 року у справі №913/62/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду суду Луганської області від 22 червня 2015 року у справі №913/62/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В.Кододова

Судді: С.А.Малашкевич

Н.О.Мартюхіна

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу;

1. відповідачу ;

1. у справу;

1. апеляційному суду.

1. ГСЛО.