Постанова № 49341215, 27.08.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2015 справа №908/1764/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.,суддівЗубченко І.В., Стойка О.В.При секретарi: Трегубової Т.Ю.від позивача:не з'явилисьвід відповідача-1:не з'явилисьвід відповідача-2: не з'явились Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область

на рішення господарського суду Запорiзької області

від02.07.2015 рокуу справі№ 908/1764/15-г (суддя Дроздова С.С.)за позовомТовариства з обмежекною вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київдо відповідача-1: Товариства з обмежекною вiдповiдальнiстю "Шляхове будiвництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька областьдо відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-СТРОЙ КОМПАНІЯ», м. Донецькпровитребування майна з чужого незаконного володінняВСТАНОВИВ:

У 2015 роцi Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ звернулось до господарського суду Запорiзької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Марiуполь, Донецька область про витребування майна з чужого незаконного володiння.

Рішенням господарського суду Запорiзької області від 02.07.15р. позовнi вимоги Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю "Райффайзен Лiзинг Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м. Донецьк (відповідач -1) задоволені у повному обсязі; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (83060 м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, код ЄДРПОУ 32794511) та передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) колісний коток HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (83060, м. Донецьк, Куйбишевський район, вул. Шахтарів Донбасу, буд. 163, код ЄДРПОУ 32794511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) 6 604 (шість тисяч шістсот чотири) грн. 20 коп. судового збору.

Вiдповiдач-1, з рiшенням господарського суду Запорiзької областi вiд 02.07.2015 року не погодився, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд: рішення господарського суду Запорiзької областi вiд 02.07.2015 року по справi №908/1764/15-г скасувати та прийняти нове рiшення, яким вiдмовити у задоволеннi позову у повному обсязi.

Представники сторін по справі №908/1764/15-г до судового засідання не з"явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористалися.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв"язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

У даному випадку суд першої інстанції чітко визначив, які саме норми діючого законодавства України слід застосовувати для вирішення спору: глава 58 параграф 6 Цивільного кодексу України - ЛІЗИНГ та Закон України "Про фінансовий лізинг".

Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шляхове будівництво «Альтком» (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L390-03/07.

Згідно п. 1.1 договору лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Специфікації (додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до специфікації (додаток № 2 до договору) сторони визначили, що предметом лізингу є: колісний коток HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045.

На виконання умов договору № L390-03/07, лізингодавець придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачу, що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 13.07.2007р.

Пунктом 8.1 договору лізингу зазначено, що договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

Вартість предмета лізингу становить 564694 грн. 42 коп., в т.ч. 20 % ПДВ, відповідно до п. 3.1 договору.

Оплата всіх лізингових платежів складається з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.

Загальними умовами фінансового лізингу (додаток № 4) зазначено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі з першого періоду лізингу. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем, в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку

Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в Графіку платежів (додаток № 1) та не може бути менше одного року, відповідно до п. 1.2 договору.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір лізингових платежів за кожний період лізингу, їх загальна сума та порядок сплати зазначаються в графіку. Додатком № 1 сторонами було погоджено графік лізингових платежів. Сторони погодили, що строк лізингу за договором складається з 60 періодів лізингу з серпня 2007 року по липень 2012 року.

Відповідно до угоди від 04.05.2011р. про внесення змін до договору фінансового лізингу від 22.03.2007р. змінено графік платежів, а саме сторони визначили, що період лізингу та лізингових платежів становить з серпня 2007р. по липень 2012р. В подальшому додатковою угодою від 28.02.2014р. сторони домовились, що підписанням цієї угоди лізингоодержувач визнає наявність простроченої заборгованості за рахунками перед лізингодавцем та зобов'язується сплатити її в розмірі та строк, визначений сторонами в цій угоді. Розміри заборгованості та строки сплати наведені в таблиці даної додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.3 додаткової угоди від 28.02.2014р. виконання зобов'язань/боргових зобов'язань за договором відстрочено, кінцева дата виконання лізингоодержувачем зобов'язань до 30.09.2014р.

На виконання договору фінансового лізингу L390-03/07 від 22.03.2007р. позивач (лізингодавець) придбав предмет лізингу за договором купівлі-продажу та передав у тимчасове володіння та користування відповідачу (лізингоодержувачу), що підтверджується підписаним представниками сторін актом приймання-передачі предмета лізингу від 16.08.2007р.

Першим періодом лізингу за договором є вересень 2007р., а останнім серпень 2012р.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За приписами ст. 806 ЦК України зазначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 8.2.1 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу від 22.03.2007р. № L390-03/07) сторонами погоджено, що лізингоодержувач має право використовувати предмет лізингу протягом строку лізингу.

Слід зазначити, що строк лізингу - це строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу.

Договором фінансового лізингу (оренди) № L390-03/07 від 22.03.2007р. сторони визначили, що строк лізингу складається з періодів лізингу з серпня 2007р. по липень 2012р. (п. 1.2 договору, враховуючи додаткову угоду від 04.05.2011р. до договору).

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом позову у даній справі є витребування майна у зв'язку із закінченням строку лізингу (а не строку дії договору).

Строк лізингу - це термін, в період якого Відповідач мав право володіти та користуватись предметом лізингу, тобто утримувати у себе дане майно.

Відповідно до ч. З ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Строк лізингу закінчився згідно до п. 1.1 договору та графіку - додаток № 1 до договору - у липні 2012 року.

Зобов'язання відповідача щодо повернення предмета лізингу за закінченням строку лізингу встановлене вимогами п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Пунктом 8.1 договору визначено, що договір дії до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором. Відповідачем не виконані свої обов'язки, що передбачені п. 1.1 договору та п.п. 5.1-5.5 загальних умов - додаток № 4 до договору (щодо сплати лізингових платежів); а також не виконані відповідачем обов'язки п. 8.1.14 та п. 9.1 Загальних умов щодо викупу предмета лізингу на умовах договору. Також договором не передбачено можливість його пролонгації на той же строк і на тих самих умовах та між сторонами після липня 2012р. не укладалися додаткові угоди до договору щодо продовження строку лізингу та не визначалися порядки розрахунків у разі такого.

При укладенні договору фінансового лізингу на новий строк, розмір лізингових платежів, який понад інших істотних умов договору є істотною умовою договору фінансового лізингу повинен бути окремо визначений, що унеможливлює пролонгацію договору фінансового лізингу на той же строк на тих же умовах.

Таким чином, доводи відповідача щодо правомірного перебування у нього предмету лізингу внаслідок поновлення договору фінансово лізингу на строк, який був раніше встановлений договором є необґрунтованими.

Зобов'язання відповідачем за договором та у строк, що визначений додатковою Угодою від 28.02.2014р., не виконані та строк лізингу закінчився, а тому у позивача згідно до ст.ст. 387, 400 Цивільного кодексу України виникає право на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, та пред'явити позов про витребування цього майна.

Як вбачається із матеріалів справи, за закінченням строку лізингу (після липня 2012 року) та після строку, встановленого сторонами в п. 1.3 додаткової угоди від 28.02.2014р. до договору - після 30.09.2014р., що є відстроченням виконання відповідачем зобов'язань, відповідачем предмет лізингу не повернутий позивачу (акт про повернення між сторонами не підписувався) та перебуває у володінні відповідача без правових підстав (строк лізингу закінчився, зобов'язання не виконане в строк - визнана відповідачем заборгованість не сплачена, предмет лізингу не викуплений).

Пунктом 8.2.1 загальних умов відповідача узгоджено, що (лізингоодержувач) має право використовувати предмет лізингу протягом строку лізингу.

Як вже зазначалось, договором фінансового лізингу (оренди) № L390-03/17 від 22.03.2007р. сторони визначили, що строк лізингу колісний коток HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045 складається з періодів лізингу з серпня 2007р. по липень 2012р.

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, згідно до ст. 509 ЦК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи, відповідач своє зобов'язання щодо повернення предмету лізингу, у зв'язку із закінченням строку лізингу, не виконав, предмет лізингу - колісний коток HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045, позивачу не повернув. Доказів сплати лізингових платежів в повному обсязі суду не надав. Станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість відповідачем за договором не погашена, що, зокрема, підтверджується бухгалтерською довідкою позивача (а.с. 38), згідно якої станом на 23.01.2015р. несплачена вартість предмета лізингу, який знаходиться у користуванні ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" за договором фінансового лізингу №L390/03-17 від 22.03.2007р., складає 330 210,43 грн., а також самою додатковою угодою від 28.02.2014р.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, відповідно до ст. 387 ЦК України.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України передбачено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

У даному випадку, відповідач доказів повернення позивачу предмету лізингу -колісного катка HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045, суду не надав.

Приписами ст. 33, ст. 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязi.

Апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду щодо доведеності факту неповернення предмету лізингу по закінченню визначеного строку лізингу, адже належного доказу настання визначеної підстави для припинення існування відповідного зобов'язання - викуп предмету лізингу - представлено не було, а тому позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

За даною справою, відсутність визначеної змістом п.9.1., 9.2. Загальних умов підстави для набуття права власності відповідачем на предмет лізингу усуває потребу в дослідженні обставин виконання грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу в контексті предмету доказування та спору. Також не має істотного значення для правильного вирішення розглядуваного спору в контексті зобов'язальних правовідносин між лізингодавцем і лізингоодержувачем зауваження скаржника щодо необхідності з'ясування питання фізичної наявності предмету лізингу у відповідача, оскільки ця обставина впливає виключно на можливість виконання рішення, а не на його прийняття.

Враховуючи приписи ст.ст.6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., апеляційний суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у вигляді зобов'язання відповідача повернути позивачеві спірний предмет лізингу з мотивів, викладених в цій постанові, що зумовлює необхідність відповідної зміни переглядуваного рішення із встановленням згідно вимог абз.2 ч.2 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України строку для вчинення відповідної дії тривалістю 30 календарних днів з моменту прийняття цієї постанови.

Посилання відповідача-1 на вимоги ст. 12-2 Цивільного кодексу України не підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок скаржника понесених ним витрат зі сплати судового збору за апеляційне оскарження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційної скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ", м. Маріуполь Донецької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у справі №908/1764/15-г залишити без задоволення.

2.Змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 02.07.2015р. у справі №908/1764/15-г, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (83060, Донецька область, Куйбишевський район, вул.. Шахтарів Донбасу, буд. 163, код ЄДРПОУ 32794511) повернути протягом 30 календарних днів, починаючи з 27.08.2015р., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, офіс 101, код ЄДРПОУ 34480657) наступне майно:колісний коток HD 150 ТТ фірми НАММ з кабіною, системою опалення, системою зовнішнього освітлення, проблисковим маячком, серійний номер Н1830045.

3. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2015р., оформивши його у відповідності до приписів ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді І.В. Зубченко

О.В. Стойка

Надр.5 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу;

1 прим.- відповідачу;

1 прим. - ДАГС;

1 прим.- ГСЗО