Ухвала суду № 49346324, 14.02.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 р. Справа № 56542/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого суддіШавеля Р.М.,

суддівЛіщинського А.М. та Носа С.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Адендум» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, -

В С Т А Н О В И Л А:

28.04.2009р. позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Адендум» звернувся до суду з позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи уточнених позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції /ОДПІ/ № 0003542301/3 від 03.04.2009р. (а.с.3-5).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. заявлений позов задоволено, скасоване податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ № 0003542301/3 від 03.04.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 2642640 грн., в тому числі 1321320 грн. за основним платежем та 1321320 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.178-182).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 ОДПІ, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити (а.с.186-187, 192).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до вимог діючого Цивільного кодексу /ЦК/ України зобовязання припиняються ліквідацією юридичної особи, а тому позивач в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включив до складу валових доходів вартість поставлених і не оплачених товарів, які були поставлені підприємством, яке в І кварталі 2007 року було ліквідовано.

Також, у звязку із непроведенням позивачем компенсації вартості поставлених товарів, в останнього були відсутні підстави для віднесення вартості цих товарів до валових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 17.11.2008р. ревізорами ОСОБА_1 ОДПІ проведено невиїзну перевірку ТзОВ «Адендум» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток по правових відносинах з ТзОВ «Укруніверсалопт» за період з 01.01.2007р. по 30.06.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1255/35-112/31011646 від 17.11.2008р. (а.с.12-29).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.1, 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1321320 грн., в тому числі за І квартал 2007 року на суму 1321320 грн.

На підставі вищевказаного Акту і за наслідками адміністративного оскарження (а.с.30-66, 71, 74-77) податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003542301/3 від 03.04.2009р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 2642640 грн., з яких 1321320 грн. за основним платежем та 1321320 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.10).

Підставою для визначення податкових зобовязань контролюючим органом, які також були покладені в основу винесення спірного податкового повідомлення-рішення, слугували наступні обставини.

Проведеною перевіркою зясовано, що згідно договору купівлі-продажу № 4-ИАК від 06.12.2005р. СП ТзОВ «Альфа-Луцьк», правонаступником якого є позивач, отримав від ТзОВ «Укруніверсалопт» товарно-матеріальні цінності «Блок віддаленого збору даних БИТ-71» в кількості 1001 шт. на загальну суму 2882880 грн., в тому числі ПДВ 480480 грн. (а.с.78-81, 82-88).

Відповідно до умов вказаного договору оплата за товар проводиться протягом 90 календарних днів з дати отримання товару покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця; дія вказаного договору складає один рік з моменту його підписання.

Також договірними сторонами укладалися додатки до договору, якими в кінцевому підсумку було узгоджено термін оплати до 31.12.2008р.

В подальшому придбані товари були позивачем передані ТзОВ «Калімера ЛТД» на комісійну реалізацію на умовах відповідного договору комісії (а.с.104-106).

Також зясовано, що за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. товарно-матеріальні цінності «Блок віддаленого збору даних БИТ-71» позивачем не реалізовані, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями; останні рахуються в залишках, при цьому кредиторська заборгованість позивача за вказані товари складає 2882880 грн.

Окрім цього, 19.02.2007р. до Єдиного державного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ТзОВ «Укруніверсалопт» в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією (а.с.128-129).

Таким чином, зобовязання по договору купівлі-продажу припинилися в звязку з ліквідацією юридичної особи продавця, заборгованість за відвантажені товари не оплачена позивачем, тому вартість останніх слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, яку слід включити до складу валових доходів. Також по вказаній операції позивач не зменшив валові витрати за вказаний період на суму оприбуткованих товарів через нездійснення платником податку компенсації вартості цих товарів.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» вартість отриманого позивачем товару набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності; вказаним Законом не передбачено випадку набуття кредиторською заборгованістю статусу безповоротної фінансової допомоги з моменту ліквідації кредитора, через що податковим органом помилково кваліфіковано вказану заборгованість як безповоротну фінансову допомогу.

Також фактично строк позовної давності по вищевказаному договору купівлі-продажу закінчився відповідно 15.03.2009р., 23.04.2009р. та 15.06.2009р., і саме в ці періоди позивач зобовязаний включити до складу валових доходів суму кредиторської заборгованості, щодо якої закінчився термін позовної давності, тобто у І та ІІ кварталах 2009 року, при цьому згідно норм Цивільного кодексу /ЦК/ України помилковим є висновок податкового органу про припинення строку позовної давності з моменту ліквідації кредитора.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.609 ЦК України зобовязання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

Згідно з ч.3 ст.205 Господарського кодексу /ГК/ України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Таким чином, з моменту ліквідації юридичної особи (в даному випадку таким є день внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення) господарські зобовязання по договору № 4-ИАК від 06.12.2005р. припинилися, тобто, в позивача є відсутніми зобовязання по сплаті грошових коштів за отримані товари.

Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 вказаного Закону до складу доходів з інших джерел, у тому числі, але не виключно, слід відносити суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини та враховуючи приписи закону, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що саме з 19.02.2007р. (дата припинення юридичної особи постачальника) заборгованість за відвантажені по договору купівлі-продажу № 4-ИАК від 06.12.2005р. товари в розмірі 2882880 грн. слід вважати безповоротною фінансовою допомогою, через що позивач в І кварталі 2007 року занизив валові доходи на вказану суму.

Разом з тим, відповідно до п.5.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок валових доходів або валових витрат (балансової вартості основних фондів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Цей пункт не регулює правила визначення та коригування валових витрат та валових доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 12 цього Закону.

З огляду на викладене, позивач також був зобовязаний зменшити валові витрати за І квартал 2007 року на суму 2402400 грн. (без ПДВ) оприбуткованих товарів «Блоків віддаленого збору даних БИТ-71», отриманих від ТзОВ «Укруніверсалопт», у звязку із нездійсненням платником податку компенсації вартості цих товарів).

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.1, 5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а відтак й покладених в основу прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, приймаючи до уваги правомірність нарахування штрафних санкцій та їх відповідність вимогам ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (а.с.130), заявлений позивачем позов про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.07.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Адендум» до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

ОСОБА_3